Як політичні актори приходять до влади

Нещодавно вийшов друком навчальний посібник Лариси Кочубей, доктора політичних наук, провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, присвячений виборчим технологіям.

Кочубей Л. О. Виборчі технології. — К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. — 332 с.

Праця розкриває актуальність політичних виборів як складової політичної системи, пошук позитивних механізмів розвитку виборчого процесу в Україні, значення виборчих технологій у виборчому процесі. Аналіз виборчих технологій, здійснений автором, дає змогу глибше з’ясувати особливості сучасної виборчої боротьби, шляхи формування депутатського корпусу. Розвитку виборчих технологій сприяє демократичний характер політичної системи, бо тільки в ній з’являється реальна можливість, власне, вибору. В умовах формування такої політичної системи велика увага приділяється демократичним процедурам громадянського волевиявлення. Поява конкуренції на ідеологічному полі сучасної України висуває принципово нові вимоги до передвиборної стратегії політичних акторів, котрі виборюють владу.

Автор досліджує вплив різних типів виборчих технологій, застосовуваних переважно під час формування парламенту в роки незалежності України. Одним із головних дослідницьких напрямів української політології є постійний розвиток демократичних виборчих технологій із урахуванням і загальновизнаних демократичних правил та процедур, і особливостей  української політичної культури, традицій та способу мислення громадян України. Цілком слушно Л. Кочубей наголошує на потребі вдосконалення механізмів обрання народних депутатів України. Вони мають ґрунтуватися не лише на фінансовому та адміністративному чинниках, а й на створенні позитивного іміджу, психологічному впливі на виборців, високому рівні політичної культури учасників перегонів, забезпеченні законності, використанні інтернет-ресурсів. Такий висновок автор зробила за результатами наукового дослідження особливостей функціонування виборчих технологій в Україні під час виборів парламенту. Окрім того, наголошується, що з появою традицій демократичного волевиявлення значно збільшився вплив засобів масової інформації, ретрансляторів громадської думки, на масову свідомість. Усе це в комплексі є потужним засобом боротьби за виборну владу між різними політичними угрупованнями. На думку автора, в Україні спостерігається процес переходу від традиційних виборчих технологій до витонченіших, які використовують засоби психологічного  впливу на свідомість виборців.

Істотна частина дослідження присвячена PR-діяльності, адже використання PR-технологій як важливої складової  виборчого процесу набуває дедалі більшого поширення в Україні. На думку автора, PR-технології — це комунікативні процедури, що відповідають за актуалізацію установок поведінки та ідеологічних переваг за допомогою інформаційного впливу, який цілеспрямовано використовується політичними акторами під час виборчої кампанії. У результаті учасники виборчого процесу змушені вдосконалювати засоби конкурентної боротьби за голоси виборців, використовуючи нові виборчі технології.

Архітектоніка роботи є логічно вмотивованою. Особливий інтерес  викликає розділ п’ятий навчального посібника, присвячений життєво важливим питанням сьогодення — деструктивним виборчим технологіям і способам протидії їм. При цьому докладно охарактеризовано засоби масової інформації в контексті маніпулятивних технологій.

Навчальний посібник розрахований насамперед на студентів і складається з п’яти розділів та десяти підрозділів, де розкриваються основні теми. Видання містить також запитання для самоперевірки, завдання для самостійної роботи й списки рекомендованої літератури. Ця публікація для студентів вищих навчальних закладів буде також цікавою широкій науковій громадськості, учасникам виборчих змагань, політконсультантам.

Проведений аналіз дозволив Л. Кочубей дійти важливих висновків і дати слушні рекомендації з удосконалення механізмів застосування виборчих технологій, що, зокрема, підтвердили учасники «круглого столу» «Політичні технології: інструмент управління чи маніпуляцій?», проведеного  Українським центром політичного менеджменту 23 квітня 2008 року, де було презентовано видання.

Автор: Валентин Якушик