ТЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ, МАЄ БУТИ ВСІМА Й СХВАЛЕНО

Спираючись на великий історичний досвід, польський парламент працює як потужний налагоджений механізм.
Пропонуємо увазі читачів розповідь про історію й сучасність представницького органу. А також роздуми польських законодавців про партнерство з Україною, НАТО та пройдений шлях до членства в Євросоюзі.

ПОЛЬЩА

Площа – 312 685 км2. Кількість населення – 38 660 000 осіб. Столиця – Варшава (1 655 100 жителів). Валюта – 1 злотий = 100 грошам. Державний устрій – парламентська республіка. Адміністративний поділ – 16 воєводств, 308 повітів, 2489 ґмін. Найбільші міста – Лодзь (851 700), Краків (748 000), Вроцлав (642 300), Познань (588 700), Ґданськ (464 400).

Державний прапор – дві рівновеликі горизонтальні смуги червоного й білого кольорів. Державний герб – білий орел на червоному тлі. Національний гімн – Mazurek Dabrowskiego («Мазурка Домбровського»).

Маршалок польського Сейму Броніслав КОМОРОВСЬКИЙ:
«Членство в НАТО — це приналежність до ексклюзивного політичного клубу»

— Шановний пане Маршалку, україно-польські відносини з повним правом можна назвати дружніми. Для України питання про НАТО сьогодні є дуже актуальним. Який досвід співпраці Польщі з цією організацією?

— Для поляків вступ до НАТО означав забезпечення незалежності держави. Інтеграцію Польщі з цією організацією було підтримано суспільством, хоча ліві партії вагались і казали ТАК Європейському Союзу, але НІ — НАТО. Однак уже в ході парламентських виборів 1993 року ці партії змінили свою позицію, а після виборів узагалі відійшли від концепції нейтральності Польщі. Відтоді маємо цілковите порозуміння всіх політичних сил: членство в Північноатлантичному союзі є загальнонаціональною цінністю.

Без членства в НАТО, напевно, ми ще й досі тупцювали б на місці в питанні модернізації наших збройних сил. Натомість членство дало доступ до сучасних технологій. Маємо на озброєнні, наприклад, найсучасніші у світі багатоцільові літаки. Це зумовило відповідне навчання й модернізацію персоналу.

Як колишній міністр оборони, можу сказати: в разі будь-якої зовнішньої військової загрози на допомогу нам прийдуть солдати різних держав НАТО — Франції, Нідерландів, США, Німеччини та інших. Для того, аби Польща почувалася в безпеці.

Членство в НАТО, і в цьому я переконаний, надзвичайно полегшило нам вступ до Євросоюзу. Членство в НАТО — це також приналежність до дуже ексклюзивного та дуже ефективного політичного клубу. Це є в сумі найбагатші й найсильніші держави. У цьому клубі можемо почуватися добре та впевнено, бо є його повноправними членами. Без згоди Польщі в НАТО нічого не відбудеться, тому що лише всі члени Північноатлантичного союзу мають погодитись на ті чи ті дії. І ми маємо таку злагоду.

— Однією з віх нашої співпраці буде організація єврочемпіонату з футболу. Якими ви бачите спільні дії Польщі й України в цій царині?

— Бачу необхідність координації дій наших урядів у контексті підготовки до фінальної частини «Євро-2012». Зокрема, було б корисним гармонізувати їх у сфері комунікаційної інфраструктури. Тут варто звернути увагу на питання польсько-українського кордону. Потрібно враховувати норми права Євросоюзу, які є обов’язковими для Польщі після входження до Шенгенської зони. Важливу увагу приділяємо й ратифікації Угоди про малий прикордонний рух, а також використанню національної візи, яка не є тим самим, що віза до цілого Євросоюзу. Ми зацікавлені в поліпшенні умов перетину польсько-українського кордону громадянами України.

Угода про малий прикордонний рух є умовою міжнародною, а отже, потребує ратифікації. Щойно цей документ буде подано урядом до Сейму, одразу ж застосуємо процедуру найшвидшої його ратифікації з урахуванням попередньої згоди Єврокомісії. Я про це вже казав під час розмови з Президентом Віктором Ющенком, коли він відвідував Сейм, а також перебуваючи у Верховній Раді, де йшлося про співпрацю польського й українського парламентів.

Автор: Анатолій ЛИЗОГУБ