№5, березень 2008

Де небо п’ють через трембіти...Де небо п’ють через трембіти...

На самий вершечок музично-диригентського олімпу ХХ сторіччя вознестися судилося трьом велетням: італійцю Артуро Тосканіні, австрійцю Герберту фон Караяну та українцеві Стефану Турчаку. Вони були водночас музикантами й диригентами-драматургами, психологами й великими патріотами своїх націй.

Артуро Тосканіні почав диригувати в пролозі кривавого століття, Герберт фон Караян і Стефан Турчак – у фіналі. Вони диригували не тільки виконанням геніальних творів, а й мільйонами людських сердець!

Феномен Стефана Турчака до сьогодні залишається нерозгаданим. Такі обдаровання приходять до нас або за логікою якихось біологічних закономірностей, або ж за велінням самого Творця.

Стефан Васильович Турчак народився 28 лютого 1938 року в споконвічно українському селі Мацковичах неподалік Перемишля (Польща) в сім’ї хліборобів. Під час операції «Вісла» родину було примусово вивезено до Радянської України в село Дубляни, що на Львівщині.

Стефан Турчак тягнувся до музики ще змалечку. Дива в цьому не було ніякого. Батько Стефана Василь Миколайович пристойно грав на скрипці, сопілці, мандоліні. Мати Стефанія Миколаївна мала сильний красивий голос і була солісткою в церковному хорі. А ще напувало душу малого Стефана довкілля карпатського краю – обрядові свята, сільські гуляння, весілля...

Несподівано помирає мати. Батько згодом іде в іншу сім’ю. Дванадцятирічний Стефан залишається з дідусем і бабусею... Гірко. Несправедливо.

Терпіння, наполегливість і велика любов до музики приводять хлопця на хормейстерське відділення Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси. В училищі молодий музикант навчається по класу скрипки, хорового й оркестрового диригування, відтак вступає до Львівської консерваторії у клас видатного диригента, композитора, педагога Миколи Колесси, який зумів акумулювати творчі можливості свого улюбленого студента, розкрити в ньому талант тонкого інтерпретатора, зарядженого невичерпною енергією почуттів. Вдумливий педагог не помилився. Ще будучи студентом, Стефан Турчак дебютував як диригент Львівського театру опери та балету. А далі – Київ.

З 1962 року він – диригент-стажист Державного симфонічного оркестру УРСР. У 25 років очолює цей оркестр. На його концерти квитків купити було неможливо. До того ж колектив гастролював у багатьох країнах.

Автор: Віктор ЖенЧенко

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський прибув до Берліна, де збирається "коаліція охочих" Сьогодні, 19 листопада

У Єврокомісії відреагували на слова Трампа про Путіна: "ми не коментуємо дружбу" Сьогодні, 19 листопада

ЗМІ: заступник Гегсета покинув "Рамштайн" після того, як дорікнув Україні за удари по РФ Сьогодні, 19 листопада

У Кремлі заявили, що Україна була головною темою зустрічі Путіна і Трампа Сьогодні, 19 листопада

Окупаемость AI-агента в колл-центре: расчет AHT, FCR и затрат Сьогодні, 19 листопада

Алкоголізм чи «просто багато п'є»: ознаки, після яких варто звернутися до нарколога Сьогодні, 19 листопада

"Хто він? Він мій друг": Трамп та Путін провели зустріч у Китаї Сьогодні, 19 листопада

ЗМІ: республіканці у Конгресі США використовують допомогу Україні як важіль тиску на демократів Сьогодні, 19 листопада

Канада на "Рамштайні" оголосила новий пакет військової допомоги Україні Вчора, 18 листопада

Ракети ППО від Британії, реакція на Керченський міст, "Шахед" над Кишиневом: новини дня Вчора, 18 листопада