передплата Українською | In English

№4, лютий 2008

Державне життя очима студентів

Поділитися:

Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН) і Центр політичних комунікацій Університету «Україна», започаткувавши науково-дослідний проект «Студентський барометр», провели чергове дослідження громадської думки студентства України щодо актуальних проблем сьогодення.

В опитуванні взяли участь 627 студентів Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Донецького національного університету ім. Т. Шевченка, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Сумського національного аграрного університету, Одеської національної академії зв'язку ім. О. Попова, Національної металургійної академії (м. Дніпропетровськ), Херсонського державного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, Дипломатичної академії при МЗС України та Університету «Україна».

Серед опитаних – 45,5% чоловіків і 54,5% жінок. За національністю: українців – 85,8%, росіян – 11,2%, представників інших національностей – 3,0%.

На нашу думку, результати цього дослідження соціально-психологічних настанов студентства мають зацікавити не лише студентський загал, а й пересічних громадян і політиків.

Отже, пропонуємо ознайомитися з деякими особливостями поглядів українських студентів на політичний розвиток нашого суспільства загалом і держави зокрема.

У пошуках базової ідеології
державотворення

Наша політична еліта, котра й досі не визначилася з базовою ідеологією державного будівництва, потребує кваліфікованої допомоги у формулюванні основних політико-філософських засад функціонування інститутів держави та громадянського суспільства. У цьому зв'язку ми попросили студентів визначити своєрідний рейтинг ідеологій, що, на їхню думку, мають бути покладені в основу розбудови держави.

Результати вивчення цієї проблеми засвідчили переважання в політичній свідомості студентства світових тенденцій суспільного розвитку (див. табл. 1).

Аналізуючи це своєрідне «рейтингове студентське голосування» щодо ідеологічних доктрин, можемо дійти висновку, що суспільна свідомість студентства переважно визначилася: будуємо капіталізм (75,5%) на таких засадах:

а) європейськості та християнських принципах;

б) демократії та соціального захисту;

в) лібералізму.

При цьому майже кожен десятий (9,4%) орієнтується на консервативні (національно-демократичні та соціальні) цінності й лише 3,4% – на комуністичну та соціалістичну (в радянському варіанті) ідеологію державотворення.

Тож можемо констатувати, що загалом капіталізм «із людським обличчям» не лякає пересічного студента. І це створює сприятливі суспільно-політичні та соціально-психологічні передумови для інтеграції України до світової, й насамперед європейської, спільноти.

Як обирати Верховну Раду

Торішньої осені Україна пережила чергові парламентські вибори. Пропорційна виборча система викликає суперечливі оцінки. Вона, безперечно, не відповідає рівню політичної культури та структуризації суспільства.

У цьому контексті думки студентів із різних регіонів стосовно виборчої системи майже не відрізнялися (див. табл. 2).

Як можна побачити з табл. 2, найбільше студентів висловилися за використання в українській політичній практиці пропорційної виборчої системи з преференціями (42,1%), що робить процедуру голосування відкритішою та демократичнішою, враховуючи не лише рейтинг політичної партії чи блоку, а й особистий рейтинг кандидатів у депутати.

Іще більше респондентів (49,1%) висловилися за повернення (тією чи іншою мірою) мажоритарного принципу обрання депутатів. І лише 8,1% задоволені процедурою голосування, яка використовувалася на виборах протягом двох останніх років.

Думки студентів
щодо можливих конституційних змін

На запитання стосовно можливого запровадження двопалатної структури парламенту схвально відповіла лише третина респондентів (33,7%). Трохи більше (36,0%) студентів негативно оцінили таку ідею, а трохи більше, ніж кожен четвертий (28,8%), так і не змогли визначитися щодо цього.

А ось у питанні надання Президентові права розпускати парламент і відправляти у відставку уряд у разі порушення Конституції та невиконання рішення Конституційного Суду опитані студенти були одностайніші: «так» – 75,9%, «ні» – 11,8%, «важко визначити» – 11,1%, «інше» – 1,2%.

Така само тенденція зафіксована нами й у питанні призначення Президентом, як Головнокомандувачем, міністра оборони, голови СБУ та міністра внутрішніх справ. Підтримали цю тезу 57,1% респондентів, не погодилися з нею – 27,9%, не визначилися – 13,6%, висловили окрему думку – 1,4% студентів.

Можливість призначення Президентом працівників прокурорської вертикалі (Генпрокурора, прокурорів областей, міст і районів) підтримали 37,8% респондентів, а не погодилися з цим – 39,4 %. Не визначилися з цього питання 20,4% студентів, що брали участь в опитуванні, а іншу думку мали 2,3%.

Надзвичайно важливим процедурним питанням (що має принципове політичне значення) є питання призначення Прем'єр-міністра (див. табл. 3).

Отже, як можна переконатися з даних табл. 3, більшість опитаних студентів висловилися за призначення керівника уряду Президентом, але за погодженням чи поданням парламенту (43,5%). Хоча й слід відзначити: третина респондентів (33,8%) є прихильниками виключних повноважень Президента щодо призначення керівника уряду. А парламентська процедура формування уряду (в різних її версіях) набрала загалом лише 22,5% голосів учасників дослідження.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що сучасне студентство висловлюється за зміну виборчих процедур формування представницької гілки української влади, бо нинішнє виборче законодавство не дає змоги адекватно віддзеркалити політичні настанови виборців.

Щодо моделі майбутнього державно-політичного устрою, то, судячи з результатів нашого дослідження, більшість студентів виступає за сильну президентську владу в частині призначення Прем'єр-міністра та керівників силових структур за погодженням із парламентом. Водночас студентська спільнота вважає, що прокурорська вертикаль в Україні має формуватися на паритетних засадах Президентом і Верховною Радою.

Рейтинг провідних ідеологій очима студентів

1 Лібералізм
(забезпечення прав і свобод людини,
парламентаризму, вільного підприємництва
та обмеження прав держави)
33,8 %

2 Єврорегіоналізм
(формування європейської регіональної
держави та громадянського суспільства
на цінностях християнської цивілізації)
24,2 %

3 Соціальна демократія
(еволюційне реформування капіталізму для забезпечення прав, свобод, соціальної справедливості, перерозподілу світового багатства)
17,5 %

4 Консерватизм
(збереження чинної влади,
традиційних національних, соціальних, релігійних,сімейних цінностей)
9,4 %

5 Глобалізм
(всепланетна уніфікація, формування
глобальної держави й глобального громадянського суспільства
5,5 %

6 Комунізм
(цілковита заборона приватної власності,
диктатура пролетаріату, класова боротьба як
рушійна сила прогресу)
2,2 %

7 Соціалізм
(заборона приватної власності, політичної та духовної опозиції – під гаслами відсутності експлуатації, «справедливого» розподілу благ і духовних цінностей)
1,2 %

Автори: Валерій БЕБИК, Ольга СТАРИКОВА, Андрій КРАВЧЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Уряд Британії вдруге винесе на голосування в парламент нову угоду про Brexit Сьогодні, 21 жовтня

Лондон: Британія вийде з ЄС 31 жовтня попри прохання про відстрочку Вчора, 20 жовтня

Парламент Британії проголосував за поправку про відтермінування Brexit 19 жовтня

Парламент Британії відклав голосування за угоду про Brexit до наступного тижня 19 жовтня

Італійський лоукостер може почати польоти в Запоріжжя і Маріуполь 19 жовтня

Міністр енергетики США відмовився надавати документи про свою роль в Україні 19 жовтня

Новини 18 жовтня: держбюджет-2020, ринок землі, позовні вимоги "Нафтогазу" 18 жовтня

Ринок землі: Аграрний комітет вивчить можливість повторного розгляду законопроектів 18 жовтня

Лагард призначили президентом Європейського центрального банку 18 жовтня

Голова АМКУ: Про розділення "ДТЕК Західенерго" говорити зарано 18 жовтня