Найбезпечніші – нейтральні

«Україна–НАТО»

Чи підтримуєте Ви можливе членство України в НАТО?

Так – 459 (43%)

Ні – 574 (54%)

Не можу відповісти – 29 (3%).

Опитано 1062 особи.

Результати опитування відвідувачів сайту «Україна–НАТО».

http://ukraine-nato.gov.ua

Народний депутат України Василь Кисельов у відкритому листі Голові Верховної Ради України Арсенію Яценюку (28.01.2008) наголошує, що діє постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2006 року, якою народні депутати вирішили «Підтримати позицію Прем’єр-міністра України В. Ф. Януковича, виголошену у м. Брюссель 14 вересня 2006 року під час засідання Комісії «Україна–НАТО» щодо взаємовигідної співпраці «Україна–НАТО»; в пункті другому – «Подальші конкретні дії щодо вступу України до НАТО вирішувати тільки з урахуванням волі українського народу»; в четвертому – «Доручити комітетам Верховної Ради України у закордонних справах та з питань національної безпеки і оборони до 1 листопада 2006 року підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України проект закону, який визначатиме особливості вступу України до військових (військово-політичних) союзів».

Автор листа наводить також пункти Плану дій щодо членства в НАТО,  звертає особливу увагу на пункт II. B. 8: «Досягнення необхідного рівня сумісності сучасних та майбутніх зразків озброєнь, військової техніки та доктрини Збройних сил України» і доходить висновку, «що після приєднання до ПДЧ зворотного шляху, крім до НАТО, для України вже не буде».

«Так, – ідеться далі в листі, – у 2002–2003 роках, коли загроза терористичних актів проти України була досить високою, депутати від Партії регіонів голосували за співробітництво з НАТО, за участь у програмі «Партнерство заради миру», а також за Закон «Про основи національної безпеки України».

Сьогодні ситуація змінилася. Україна вивела свої війська з Іраку і вже не є мішенню для терористів. Сьогодні дедалі голосніше в Європі звучать заклики створити систему колективної європейської оборони, а головне – декілька днів тому в генеральних штабах НАТО і Росії заявили про можливість, у разі необхідності, нанесення превентивного (упереджувального) ядерного удару. У такій ситуації «...найбезпечнішими зараз будуть саме нейтральні, позаблокові країни».