№1, січень 2008

Майбутнє вже розпочалося

(Аспекти сучасної класичної прогностики)

 

Рой Амара, колишній президент Інституту майбутнього; Роберт АйрІс, професор політології Гарвардського університету; Кеннет БоулдІнг, професор соціології Університету Колорадо; Артур Кларк, письменник, ректор Університету Моратуве, Шрі Ланка; Пітер Дракер, професор соціології Університету Джорджтауна; Баррі Хью, професор міжнародних відносин Університету Денвера; Олександр КІнг, президент Римського клубу; Річард Лемм, колишній губернатор штату Колорадо; Майкл МерІЄн, редактор бюлетеня «Future Servey», Денніс Медоуз, професор кібернетики Дармудського коледжу; Джеймс ОгІлвІ, професор філософії Ізленського інституту; Джерард О'Нейл, президент Інституту космічних досліджень; Джон Пирс, професор Каліфорнійського технологічного інституту; Пітер Шварц, бізнес-консультант; Роберт Теобальд, глава фірми «Кnоledgе Systems, Inc.».

Стаття присвячена одній з найважливіших проблем сучасності – глобальному зростанню чисельності населення, що продовжує тривати. Тут підсумовуються дослідження майбутнього та робиться спроба змалювати картину прийдешнього соціального життя людей у ХХІ столітті. Автори спираються на найцікавіші праці найвідоміших футурологів.

Ще зовсім недавно серед численних публікацій про майбутнє людства панували твори наукової фантастики. Щодо роздумів про майбутнє представників інших літературних жанрів, то вони рідко ставали відомими широкій аудиторії. І лише вихід 1972 року в світ книжки «Межі зростання», підготовленої Римським клубом, спричинив значне зростання інтересу читачів до обговорюваної проблеми. Проте й досі громадськість мало знайома з різноманітними працями футурологів.

Автори запропонованої статті поставили перед собою завдання ознайомити читача з найпоширенішими поглядами провідних футурологів світу.

Широко вживане абстрактне поняття «передбачення майбутнього» має багато значень і декілька форм конкретизації. Коли підміняють одне іншим, виходить щось на кшталт суперечки про те, що вище – кругле чи червоне.

Інколи під передбаченням розуміють складне передчуття майбутнього, яке називають то розпізнаванням, то передбаченням, то прогнозом (має місце і просте передчуття, притаманне будь-якому організму, – від рослини чи вірусу до людини). А іноді щось зовсім інше – наукове дослідження, точніше, один із його різновидів, спрямований на вивчення перспектив певного процесу або явища. Із всіма вимогами, які висуваються до кожного наукового дослідження.

Отже, йтиметься про прогнозування лише як про наукове дослідження.

О дивовижний новий світ!

Так можна перекласти українською назву роману-антиутопії Олдоса Хакслі «The Brave New World», який він написав 1932 року. Так само можна озаглавити й результати опитування 17 відомих футурологів про майбутнє людства [1] .

Учасники опитування загалом цікавляться майбутніми економічними та соціальними проблемами розвинених країн, передусім США, а також широким колом проблем держав, котрі розвиваються найінтенсивніше. Набагато менше уваги приділяється країнам третього світу та загальним питанням розвитку. Таку вибірковість можна пояснити як національною приналежністю дослідників, так і еволюцією футурологічної думки в розвинених державах – тепер людей більше цікавлять питання військової сили, національної безпеки й торгівлі.

Зазначимо, за умови збігу думок футурологів, автори статті узагальнювали їх, а іноді залучали матеріали авторів, що не входили до складу опитуваних.

За підрахунками ООН, до 2050 року чисельність населення планети може коливатися в межах між 7,7 та 11,2 млрд. жителів. У статті висвітлено аспекти проблеми зростання народонаселення або ефектів, які можуть впливати на перспективи розвитку людства [2].


Загальне ускладнення

Футурологи вважають, що в майбутньому відбудеться ускладнення всіх соціальних інститутів. До суспільного життя, за рахунок приросту населення, залучатиметься велика кількість людей. Буде розроблено новітні технології, з'явиться новий тип бюрократії.

Уряди й установи

Сучасні органи управління, такі, як уряди, навряд чи зможуть ефективно працювати в майбутньому «ускладненому» суспільстві. Їхня організація застаріла й не відповідає часу, вони характеризуються засиллям бюрократії, інертністю мислення, їхній склад часто змінюється, а чиновники мають обмежений кругозір, їм не притаманне стратегічне мислення. Управління глобальними системами, які постійно ускладнюються, здійснюватимуть гнучкіші структури. Значно зросте роль корпорацій. Зокрема, у приватному секторі вони переберуть на себе певні функції уряду та розширять сферу своєї компетенції.

Провідна роль науки і техніки

Більшість футурологів вважає, що саме техніка стане одним із наймогутніших, якщо не основним, двигуном прийдешніх змін. У деяких галузях новітні технології зможуть спричинити докорінні перетворення [3].

Перехід до інших джерел енергії

На думку всіх опитаних футурологів, через 20–50 років нафта перестане бути основним джерелом енергії й розпочнеться перехід до інших джерел. Майже всі згодні, що цей перехід не буде легким, і, можливо, йому передуватиме уповільнення економічного зростання. Людство не зможе продовжувати використовувати енергію так, як воно використовує її нині. Однак усвідомлення цього прийде лише тоді, коли вичерпаються старі джерела.

Уповільнення економічного зростання

Збільшення витрат енергії, зростання кількості населення Землі та необхідність перерозподілу світових енергетичних і продовольчих ресурсів – ось головні причини цієї тенденції. Деякі з учасників опитування передбачають навіть можливість економічного колапсу. Для попередження катаклізмів низці держав навіть слід було б вжити заходи, щоб обмежити зростання населення та виробництва.

Поступовість змін

Футурологи сподіваються, що всі глобальні зміни пройдуть у межах певного континууму. Загалом це допоможе уникнути сильних потрясінь і зберегти суспільні підвалини. Людство здійснить перехід до інформаційної ери, до інших джерел енергії, передових електронних систем, зіткнеться з різким збільшенням чисельності населення, новими взаємовідносинами в суспільстві. І все-таки зберегти стабільність йому вдасться. Це не означає, що не буде конфліктів і спалахів насилля, однак у цілому повсякденне життя людей не порушиться. Звісно, подекуди загальне ускладнення може призвести до того, що на певний момент система вийде з-під контролю. Але футурологи вірять: «лиха прикупивши», людство подолає труднощі й «доведе справу до кінця».

Можливість ядерної війни

Це одне з найважливіших питань на початку ХХІ століття. Ядерна війна – головна загроза існуванню світової спільноти. Однак повномасштабна ядерна катастрофа не видається невідворотною, і значно більшу занепокоєність викликає доступ до ядерної зброї невеликих держав.

Глобальна взаємозалежність

Здобуття державами повнішої економічної та політичної незалежності приховує в собі загрозу появи націоналістичних тенденцій. Учасники опитування сумніваються у здатності США діяти у глобальних інтересах. Вони гадають, що стабільність у світі підтримуватимуть, виходячи із власних інтересів, багатонаціональні корпорації, спроможні відчутно впливати на інші країни, попри державні кордони.

Занепад США

Практично всі опитувані футурологи передбачають економічний і, можливо, військовий занепад. Щоправда, деякі вважають, що цей занепад буде, швидше за все, удаваним, аніж реальним: просто посилення конкуренції, змагання з іншими державами, зростаючі процеси інтеграції до світової економіки явно зменшать вплив США на світові справи. Існує й така думка: США посядуть своє місце серед рівних.

Виробництво зерна

З 1950-го по 1984 рік збільшення світового урожаю зерна приблизно відповідало зростанню кількості населення. Але пізніше валовий збір зерна почав стрімко скорочуватися. За даними Міністерства сільського господарства США, кількість зерна, що припадає на душу населення, вже зменшилась на 7% (темп зниження – 0,5% на рік).

 Незначне збільшення обсягів урожаю зернових, починаючи з 1984 року, пояснюється відсутністю нових земель, слабким розвитком іригаційного землеробства й недостатнім використанням добрив, оскільки ефективність цих заходів увесь час знижується.

Тепер, коли освоєння нових орних земель практично зупинилося, подальше зростання виробництва зерна можна забезпечити майже виключно за рахунок підвищення родючості грунтів. На жаль, робити це стає дедалі складніше. Завдання землеробів усього світу – зупинити падіння виробництва, причому в той момент, коли кількість родючих земель на душу населення скорочується, як і обсяги води, використовуваної для іригації, а відведення земель під внесення нових добрив також рік у рік зменшується.

Орні землі

З середини минулого століття територія вирощування зернових культур, якими загалом і зайняті всі орні землі, скоротилася на 19%, тоді як кількість жителів Землі зросла на 132%. Зростання кількості населення негативно позначається на сільськогосподарських територіях, скорочує їхню продуктивність або навіть узагалі виводить з обігу. Оскільки площа орних земель на душу населення скорочується, дедалі більше країн опиняється перед загрозою неможливості самозабезпечення продуктами.

Ця тенденція проглядається на прикладі чотирьох великих країн із найшвидшим приростом населення. Пакистан, Іран, Нігерія та Ефіопія, скоротивши орні землі в перерахунку на душу населення на 40–50% у період з 1960 по 1998 рр., до 2050-го можуть отримати подальше скорочення ще на 60–70% (причому це обережна оцінка, яка не передбачає подальше виведення з обігу сільськогосподарських земель). У результаті в чотирьох країнах із загальною кількістю населення понад 1 млрд. чоловік може виявитися по 300–600 кв. м орних земель на людину – менше чверті тієї площі, яка припадала на одну особу 1950 року.

Питна вода

Зростаюча нестача запасів питної води може виявитися найсерйознішою проблемою сучасності. Населення збільшується, кількість води, яка припадає на одну людину, зменшується. Докази цього – пересихаючі річки й пониження рівня грунтових вод. Такі ріки, як Ніл, Жовта, Колорадо, доносять до морів дедалі менше води. Рівень грунтових вод нині понижується на всіх континентах, включаючи головні регіони, задіяні у виробництві продуктів. Водоносні шари понижуються на Великих рівнинах американського Півдня, Північній Китайській рівнині, найбільшій частині території Індії.

За прогнозами міжнародного інституту водного господарства, до 2025 року 1 млрд. чоловік житиме в країнах, які відчуватимуть гостру нестачу питної води. Щоб задовольнити побутові та промислові потреби, ці держави будуть змушені скоротити обсяги води, використовувані в сільському господарстві. Ідеться передусім про згортання масштабів іригації в Індії та Китаї – країнах із найбільшими в світі площами зрошуваних земель.

Океанічне рибальство

З 1950 року відбулося п'ятикратне зростання світових апетитів, що спричинило цілковите виснаження рибних запасів Світового океану. Біологи стверджують: океан не здатний витримати вилов, який перевищує 93 млн. тонн щорічно (на сьогодні це норма, а не виняток).

Показово, що з 15 найбільших світових районів рибальства 11 занепали. Вилов атлантичної тріски, одного з найважливіших продуктів харчування західноєвропейців, після свого піку, який припав на 1968-й, скоротився на 70 відсотків. Поголів'я голубого тунця у західній Атлантиці порівняно з 1970 роком скоротилося на 80%.

За умови цілковитого виснаження рибних ресурсів Світового океану подальше задоволення зростаючих потреб людства в морепродуктах можна забезпечити тільки за рахунок розвитку рибальства. Але щойно світ для задоволення своїх потреб у продуктах харчування повернеться обличчям до аквакультури, риба разом із домашньою худобою та птицею опиниться в становищі конкурентної боротьби за корми.

Перша половина ХХІ століття, швидше за все, характеризуватиметься зникненням зі споживчого ринку окремих видів морепродуктів і зниженням якості інших, зростанням цін і загостренням міждержавних конфліктів за багаті на рибу морські райони. Рік у рік спостерігатиметься падіння видобутку морепродуктів на душу населення. З урахуванням зростання кількості населення можна передбачити, що 2050-го на кожну людину в середньому припадатиме 9,9 кг риби на рік. Для порівняння зазначимо: 1988-го ця цифра становила 17,2 кг.

Виробництво м'яса

Коли в традиційно бідних країнах починають зростати доходи, люди передусім намагаються урізноманітнити своє харчування за рахунок споживання великої кількості м'ясних продуктів.

Світовий рівень виробництва м'яса з 1950 року зріс майже вдвічі, не відстаючи від збільшення кількості населення. Зростанням виробництва м'яса спочатку вирізнялись індустріально розвинені країни Заходу та Японія. Однак за останні декілька десятиліть такі само тенденції склалися й у країнах Східної Азії, Близького й Середнього Сходу, Латинської Америки. Яловичина, свинина, птиця становлять основу світового споживання м'яса.

Із усього світового урожаю зерна, зібраного 1998 року (за розрахунками Міністерства сільського господарства США, це – 1,87 млн. тонн) майже 37% пішло на корм худобі та птиці, котрі дають не лише м'ясо, а й молоко та яйця. На сьогодні запас кормового зерна – головний продуктовий резерв на випадок браку продовольства.

За прогнозом, загальний обсяг споживання м'яса зросте з 211 млн. т у 1997-му до 513 млн. т у 2050-му, що значно посилить напругу в сфері виробництва зерна.

Ресурси та навколишнє середовище

(Для детальнішого ознайомлення з наведеними далі результатами досліджень ми відсилаємо читача до праці Л. Брауна [4].)

Природовідновновлювані зони

Швидке зростання населення в найбільших мегаполісах світу – від Буенос-Айреса до Бангкока – і пов'язане з ним забруднення довкілля загрожують природним зонам, розташованим навколо міст. На всіх континентах людська діяльність скорочує розміри природовідновлюваних зон і погіршує їхній стан.

Заповідні території найуразливіші в державах, де швидке збільшення населення перевищує природні ресурсі. Якщо в індустріально розвинених країнах такі території використовуються як місця для відпочинку, прогулянок і пікніків, то в країнах Азії, Африки й Латинської Америки більшість національних парків, лісових масивів і заповідників заселяються людьми або використовуються ними як джерело видобування природних ресурсів.

Зростання кількості населення в розвинених країнах, пов'язане з міграцією, також загрожує природовідновлюваним зонам. Наприклад, із появою мільйонів мігрантів у південній Флориді під загрозою загибелі опинився національний парк «Еверглейдс».

Збільшення кількості жителів планети може не лише стерти розбіжності між звичаями й культурами, а й відібрати в людей останні місця відпочинку на природі, якими наразі ще є заповідники.

Ліси

Протягом майже всієї історії людства практична реалізація загальновідомого заклику «плодіться та розмножуйтеся» супроводжувалася глобальним скороченням лісових територій. Однак приблизно 75% усіх винищених лісів припадає на ХХ століття.

Найважливішою причиною зникнення лісів у Латинській Америці є скотарство. Крім того, витоптування пасовищ і зростаючі обсяги заготівлі деревини як палива призвели до знищення 14% світових запасів незайманих лісів, які ще залишилися. Знищення лісів в останні десятиліття тісно пов'язане із зростанням споживання: загальна кількість паперу й картону на душу населення з 1961 року майже потроїлася.

Втрата лісних масивів спричиняє скорочення всіх функцій, які вони виконують. Це і сфера розселення диких тварин, і поглинання вуглецевого газу, що є ключовим моментом у регулюванні клімату, і запобігання процесу ерозії грунту, і запаси вологи, як врівноважують перепади між дощовими та посушливими сезонами, і регулювання опадів.

Енергія

Збільшення кількості енергії, яку ми отримуємо, має вдвічі перевищувати приріст населення. Ця вимога залишається актуальною впродовж останнього півстоліття. До 2050 року країни, котрі розвиваються, із зростанням кількості населення й підвищенням рівня добробуту почнуть споживати набагато більше енергії.

Якщо показник споживання енергії на одну людину досить високий, навіть невеликий приріст населення здатний істотно вплинути на загальну потребу. Приміром, у США, де до 2050 року планується приріст населення на 75 млн. чоловік. Отже, виникне потреба в такій кількості додаткової енергії, скільки на сьогодні використовує Африка і Латинська Америка, разом узяті.

Світове виробництво нафтопродуктів на душу населення досягло свого максимуму 1979 року і відтоді впало на 23%. У найближчі 50 років найбільше нафтопродуктів знадобиться країнам, які розвиваються. Очікується, що в Азії потреба в них зросте на 361%, хоча населення збільшиться лише на 50. Очікується підвищення споживання енергії і в Латинській Америці (до 340%), і в Африці (326%). У всіх трьох регіонах напруга з джерелами енергії – від лісів до нафти, яка постачається морським шляхом, – істотно зросте.

Урбанізація

Сучасні міста ростуть швидше. Лондону потрібно було 130 років, щоб його населення збільшилося з 1 до 8 млн. чоловік. Великий Мехіко здійснив такий стрибок лише за 30. Кількість міського населення Землі загалом щотижня зростає на 1 млн. чоловік. Збільшення відбувається за рахунок і природного приросту, і за рахунок тих, хто приїжджає з провінції. Також – у результаті зростання населення селищ, яке дає їм право вважатися містами, або в результаті поглинання цих селищ зростаючими великими передмістями.

Якщо така тенденція збережеться, до 2050 року в містах проживатимуть 6,5 млрд. чоловік – більше, аніж зараз живе на планеті.

 

Джерела

1. Joseph F. Coats and Jenifer Jaratt. What Futurists Believe. Agreements and Disagreemets // The Futurist. – 1990. – Nov. – Dec. – P. 15 – 28.

2. Fourastie Jean. Les 40 000 heures: inventaire de lavenir. – Jeneve, 1965. – P. 149 – 237.

3. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400 с.

4. Lester R. Brown (a.o.). 16 Impacts of Population Growth // The Futurist. – 1999. – Febr. – P. 36–40.

5. Доклад о развитии человека 2001. – New York: United Nations, 2001. – 262 c.

Автори: Сергій БІЛЯЦЬКИЙ, Наталія ЯРОВА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня