передплата Українською | In English

№19, жовтень 2007

Прикарпатська альма-матерПрикарпатська альма-матер

Поділитися:

Виразно український, класично європейський університет уособлює досвід, молоду завзятість і передові наукові школи

Серед багатьох вищих навчальних закладів Івано-Франківщини осібне й цілковито відмінне від інших місце посідає Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Створений більш як п'ятнадцять років тому на базі колишнього педагогічного інституту, він став нині університетом класичного типу з виразно національними традиціями та західноєвропейськими тенденціями сучасного розвитку.

 

Порівняно з 2006 роком загальна кількість студентів денної і заочної форм навчання збільшилася й нині становить майже 20 тисяч осіб; у структурі університету тепер функціонують 14 інститутів і факультетів, 4 навчально-консультаційні центри, що розташовані і на Івано-Франківщині, і на Закарпатті та Тернопільщині; відкрито новий напрям підготовки за спеціальністю «міжнародні відносини»; захищено 9 докторських і понад 50 кандидатських дисертацій; вийшло друком близько 300 монографій, підручників, посібників та іншої науково-методичної літератури, підготовлених викладачами університету; створено й запроваджено в науково-навчальний процес єдину універсальну інформаційну мережу, що сьогодні дає широкий доступ до світових і водночас локальних інформаційних ресурсів; укладено угоди про співпрацю з Австрійською академією наук, Ягеллонським університетом (Краків, Польща); є загальносвітові здобутки в спорті (чотири золоті медалі на Всесвітній універсіаді в Таїланді) та мистецтві (дипломи міжнародних конкурсів), є досягнення у всеукраїнських студентських олімпіадах...

Прикарпатському національному університету імені Василя Стефаника по праву належить чільне місце й у двадцятці подібних закладів України. Останнім часом у загальноуніверситетський процес упроваджено інноваційні технології навчання, зокрема на основі комп'ютерних технологій, новітні інтерактивні засоби й методи викладання та здобуття освіти, що виявилися особливо продуктивними та науково й навчально ефективними. Триває подальша демократизація управління кадровим персоналом і студентського самоврядування.

Вочевидь, це, а також попит, що дедалі зростає на 53 спеціальності, яких фахово навчають професори й доценти шістдесяти шести кафедр, не лише розширює наукові та навчальні горизонти діяльності Прикарпатського університету, а й вимощує добротний ґрунт на його шляху в майбутнє. Свідченням цього можуть слугувати показники, що їх досягнув навчальний заклад Івано-Франківщини протягом тільки одного останнього року.

Нове керівництво навчального закладу й передовсім ректор – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, лауреат Державної премії, заслужений діяч науки і техніки України Богдан Остафійчук розробили й системно та цілеспрямовано впроваджують у життя «Концепцію перспективного розвитку та розбудови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника». Цим документом намічено конкретні реальні пріоритети на найближчі п'ять-сім років, зокрема перетворення університету на сучасний потужний науково-навчальний комплекс, що органічно входитиме до системи вітчизняної та світової освіти й науки. Звісно, ці та інші важливі проблеми сьогодення розв'язуються за активної участі професорсько-викладацького та студентського складу всього колективу. Тому й не дивно, що тут органічно переплетені неабиякий досвід старшого та сущого поколінь педагогів-науковців і молодеча завзятість – грядущого. Тут, власне, чи не найбільше спостерігається спадкоємність різних за віком, науковими напрямами чи й школами вчених Прикарпатського університету.

Здається, нема такого студента (байдуже, за яким фахом він навчається), який не знав би відомих в Україні та за її межами імен професорів цього закладу, творців новітніх наукових шкіл фізиків Богдана Остафійчука, Івана Климишина, Дмитра Фреїка, істориків Володимира Грабовецького, Миколи Кугутяка, філологів Володимира Матвіїшина, Василя Ґрещука, Марії Голянич, психологів Лідії Орбан-Лембрик, Зіновії Карпенко, хіміків Івана Миронюка, Геннадія Сіренка, біологів Василя Парпана, Володимира Лущака, Богдана Мицкана, філософів Степана Возняка, Вікторії Ларіонової, педагогів Неллі Лисенко, Тетяни Завгородньої та інших. Однак така картина наукової спадкоємності та високої національної духовності й інтелекту була б неповною без згадування прізвищ знаних творців мистецько-художніх цінностей – професорів і доцентів поетів Степана Пушика, Ольги Слоньовської, Степана Процюка, літературознавців Степана Хороба, Євгена Барана, співаків Михайла Кривеня, Володимира Піруса, Михайла Сливоцького, диригента Руслана Дорожівського, актриси Христини Фіцалович...

Звісно, таке середовище сприяє високому іміджеві університету не лише в Україні, а й за кордоном. Нині встановлено тісні зв'язки унікального навчального закладу Прикарпаття з університетами інших країн – Польщі, Австрії, Білорусі, Німеччини, Росії, США, Канади та Китаю. Це також є одним із пріоритетних завдань його сучасного науково-педагогічного побутування. Як і те, що десятки його випускників щороку проходять стажування в найкращих навчальних закладах Європи. Водночас прикарпатці приймають у своїх аудиторіях та лабораторіях студентів й аспірантів з-за кордону.

Тож повноцінно й по-молодечому завзято, з упевненістю й вірою у свій нинішній день, з новими перспективами та новаторськими планами на майбутнє живе сьогодні Прикарпатський національний університет.

 

Автор: Любомир КЛІЩ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад