Автомобіль як засіб масового нищення

Перше, що спадає на думку, коли дізнаєшся статистику дорожньо-транспортних пригод в Україні, – це написати заповіт перед тим, як сісти за кермо автомобіля.

За вісім місяців нинішнього року загинуло 5 596 людей, торік ця цифра була меншою – 4 425. У країні з населенням 46 мільйонів осіб з початку року трапилося 38 445 ДТП із постраждалими, а кількість тих, після яких люди поїхали чи пішли своїми ногами додому, в ДАІ не вважають за необхідне оприлюднювати – навіщо людей лякати! Справді, і так страшно. З тисячі двохсот громадян України один постраждав у дорожньо-транспортній пригоді, яка могла статися не обов'язково за участі двох автомобілів. Часто страждають пішоходи просто на тротуарах і пішохідних переходах.

Нині й у нас мало кому спаде на думку перебігати дорогу в потоці машин на «червоний». Навіть вирушаючи на дозвільний сигнал світлофора, треба бути пильним, аби не опинитися під колесами автомобіля: розлючені безкінечним стоянням у «пробках» водії їдуть, не зважаючи ні на що.

Звинувачувати тільки водіїв у такій кількості ДТП було б нечесно. Мабуть, настав час, коли в Україні потрібно переглянути організацію дорожнього руху загалом.

Уведення з 1 січня 2008 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОЦВ), звичайно, не зменшить кількості дорожньо-транспортних пригод. Але страховий поліс ОЦВ покликаний забезпечити внутрішній спокій особи за кермом та матеріальний захист у разі ДТП і передбачає відшкодування страховою компанією збитків постраждалим.

Якщо нічого не зміниться у настроях відповідальних та профільних міністерств і відомств, з 1 січня 2008 року кожне авто повинно мати стікер ОЦВ, який кріпитиметься у правому верхньому кутку лобового скла, на ньому вказуватиметься термін дії страхового поліса: від 15 днів до 1 року. Вартість страхового поліса залежатиме від:

1) типу транспортного засобу (об'єму двигуна);

2) сфери використання транспортного засобу (юридична чи фізична особа);

3) водійського стажу осіб, відповідальність яких застрахована;

4) території переважного використання транспортного засобу (велике місто чи невеликий населений пункт);

5) кількості зазначених у договорі осіб;

6) наявності чи відсутності у застрахованого водія страхових виплат у період дії попередніх договорів обов'язкового страхування;

7) терміну дії поліса ОЦВ.

Учасники бойових дій та інваліди І групи звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. За них відшкодовуватиме збитки Моторне (транспортне) страхове бюро України. Купівля страхового поліса ОЦВ на рік жителю великого міста (Києва) і невеликого (від 1600 куб. см до 2000 куб. см) автомобіля обійдеться приблизно у 500 гривень. Удвічі менше заплатить той, хто живе в населеному пункті з 100–500 тисячами жителів.

Хоча Закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набув чинності ще 1 січня 2005 року, нині працівники ДАІ перевіряють наявність чи відсутність у власника авто поліса ОЦВ тільки в разі ДТП. Сьогодні аж ніяк не кожен автомобіліст має поліс ОЦВ. Багато кого зупиняють низькі максимальні суми виплат у разі спричинення майнових збитків – 25,5 тисячі гривень, і в разі втрати здоров'я або смерті постраждалого – 51 тисяча гривень. Насправді розмір виплат за полісами ОЦВ набагато менший від лімітів. У середньому за шкоду здоров'ю постраждалим виплачують близько 2,5–4 тисячі гривень, а за майнові збитки – 5 тисяч гривень.

Автор: Катерина БАЛАБУЄВА