А вам потрібен легальний приватний... детектив ?

Народні депутати пропонують легалізувати приватну детективну діяльність. Відповідний законопроект № 3727 зареєстровано у Верховній Раді. Ним визначаються правові засади приватної детективної діяльності, завдання й принципи, суб'єкти та їхні повноваження. Можливо, його прийняття, легалізуючи цю діяльність, «виведе її з тіні» й, установивши цивілізовані «правила гри», дасть можливість громадянам України захистити свої конституційні права та інтереси.

стеження за фізичною особою – від 12$/годину;

збирання інформації про підприємство – від 600$;

перевірка алібі – від 700$;

розшук боржника – від 1200$.

Якщо виникли конфіденційні проблеми, сумніви у випадковості збігу неприємних обставин чи надійності компаньйонів, підозра шлюбної зради – загалом те, через що можуть здати нерви чи, як то кажуть, стати «крихким дах», зарадити можуть або лікар-психіатр, або правоохоронці, або приватний детектив. Право вибору – за вами.

Утім, діяльність приватного детектива ось уже протягом десяти років обіцяють узаконити, але поки що безрезультатно. Відтак, сучасні Холмси та Ватсони, численні детективні бюро та сищики-одинаки діють напівлегально. Проте це не заважає наявному сегментові ринку послуг активно розвиватися.

 Ось деякі застереження бувалого. Якщо ви знайшли підходящу «контору» й визначились із переліком бажаних послуг, слід обговорити з виконавцем усе до дрібниць. Угоду про надання відповідних послуг бажано скласти документально. Тоді ви «дисциплінуєте» виконавця й отримуєте гарантії якісної послуги. Не поспішайте бути цілковито відвертими. Пам'ятайте, ви прийшли не до батюшки на сповідь, а до напівлегального детектива. Отже, зайва інформація в майбутньому може бути використана проти вас.

Тут своєрідна специфіка ціноутворення. Усе здебільшого залежить від об'єкта, термінів і заздалегідь передбачених ускладнень у виконанні замовленої послуги. Хоча ціни й істотно різняться, та, зіставивши їх, побачимо: всі інформаційні задоволення перебувають приблизно в діапазоні вартості від 100 до 1200 доларів США. Можливі й вищі ціни. Однак вони не зупиняють замовника, якщо, звісно, справа того варта.

Чи складають нині конкуренцію приватні детективи офіційним міліцейським структурам? Скоріше ні, бо співпрацюють із ними. Їхня інформація справді безцінна. Адже той, хто володіє нею, володіє світом. У них є всі необхідні інформаційні бази, які збиралися не одним поколінням працівників. Отже, новоспечені детективи без неї, як без очей і вух. Відтак, бази даних, документи, докази – усе, що потребує легалізації, потребує й тісної співпраці з правоохоронними органами. Отож разом вони з'ясовують істинні обставини подій, розшукують уже начебто безнадійно зниклих осіб або пересвідчуються в цілковитій безпеці замовників. І за таких умов матеріально-технічне забезпечення оперативно-розшукових служб, хоч і нагадує зношений плащ славнозвісного Коломбо, стає у пригоді детективщикам.

Та уявімо, що замовник спеціалізується на інформаційному «кілерстві», шантажі, шахрайстві. За наявності на озброєнні інформаційного арсеналу він буде здатний зруйнувати не лише чийсь бізнес, а й життя. Хто відповідатиме за порушення прав людини? Урешті, низку статей Конституції ризикуємо перетворити на пустий звук. Адже право на життя, гідність, здоров'я, свободу та особисту недоторканність і недоторканність житла конституційно закріплено. Так само, як і приватність життя особи й таємницю листування тощо. Межа між дозволеними й забороненими прийомами пошуку інформації дуже крихка. А сам факт її збирання може привести на лаву підсудних. Отже, легалізація приватної детективної діяльності потребує встановлення зрозумілих, прозорих, виважених «правил гри» між державою та приватними детективними установами. Обов'язкове запровадження певних стандартів у наданні послуг детективами й чітко визначена відповідальність за ймовірні зловживання стають нагальною потребою.

Уже понад десять років тривають спроби законодавчого вирішення цього питання. 12 січня 2005 року Верховна Рада обговорювала пакетом законопроекти «Про службу безпеки суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб», «Про охоронну діяльність» і «Про приватну детективну діяльність» народних депутатів В. Кафарського, О. Бандурки й В. Мойсика та альтернативний законопроект «Про приватну детективну діяльність» № 5380-1, поданий народними депутатами М. Оніщуком, Ю. Кармазіним і В. Онопенком. Тоді детективну діяльність наблизили до узаконення. Принаймні народні депутати дійшли згоди стосовно необхідності її легалізації.

 26 червня 2007 року Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності зареєстрував проект закону «Про приватну детективну діяльність». Автор законопроекту № 3727, голова підкомітету ВР з питань законодавчого забезпечення й парламентського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ Сергій Гусаров аргументує потребу його ухвалення тим, що в країні вже реально склалися такі відносини. Детективною діяльністю займаються і фізичні, і юридичні особи, а правові механізми її регулювання, контролю або інших впливів відсутні. Пропонується запровадити реєстрацію приватних детективних агентств, визначити порядок видачі дозволів на право здійснювати відповідну діяльність. Від цього держава планує отримувати невеликий прибуток. Водночас, переконують законодавці, наявність легальної приватної детективної діяльності різко підвищить якість і відповідальність усієї державної правоохоронної системи, покращить її компетентність у реагуванні на потреби громадян і суспільства загалом. Чи так воно буде? Побачимо.

 Законопроектом передбачається приватну детективну діяльність вважати підприємницькою, що становить систему гласних пошукових заходів, спрямованих на надання приватними детективами або детективними агентствами на договірній основі замовникам (фізичним або юридичним особам) професійних послуг із метою забезпечення та захисту їхніх законних прав та інтересів. Визначаються принципи і правовий статус суб'єктів приватної детективної діяльності. Пропонується, що особа, яка досягла 21-річного віку, має базову вищу освіту, психічно здорова, не має судимостей та отримує свідоцтво про право здійснювати відповідну діяльність, може бути приватним детективом. А детективні агентства пропоновано розуміти як спеціальні організації детективів, мета яких – підвищення ефективності роботи. Зареєструвати їх можна буде лише після отримання засновниками дозволу від Міністерства юстиції України на проведення державної реєстрації детективного агентства. Також запропоновано встановити межі компетенції приватних детективів і обмеження щодо збирання та поширення конфіденційної інформації. Такі дії здійснюватимуться виключно з відома відповідної фізичної або юридичної особи. Також забороняється прослуховування, контроль кореспонденції та інші дії, проведення яких законами України дозволено лише спеціальним підрозділам правоохоронних органів за дозволом суду. Визначається порядок контролю та нагляду, а також відповідальність за порушення законодавства про приватну детективну діяльність.

 Ухвалення законопроекту буде прогресивним кроком, але постає запитання: чи не занадто передчасним? Чи готова держава віддати до приватних рук, по суті, певну частку своїх функцій, даючи «зелене світло» й докорінному перегляду основ усієї оперативно-розшукової діяльності? Проте, як свідчить практика, держава нині готова й здатна виходити на якісно новий рівень і в цій сфері діяльності. Однак потрібна воля законодавця. Та, окрім волі, він має продемонструвати зразкову законодавчу техніку. Бо лише тоді буде створено ефективну й дієву систему, яка захищатиме права та інтереси громадян України.

Автор: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ