передплата Українською | In English

№15, серпень 2007

«Київська декларація» ПА ОБСЄ

Поділитися:

Ухваленням «Київської декларації» завершила п'ятиденну роботу в Києві, з 5 по 9 липня цього року, Парламентська Асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Підсумковий документ складається з 46 сторінок. Там – десять резолюцій ПА ОБСЄ з найрізноманітніших проблем світового значення, а також три розділи з висновками-рекомендаціями комітетів Асамблеї.

Головні з рекомендацій ПА ОБСЄ стосуються заборони на використання касетних бомб і незаконних повітряних перевезень легкої стрілецької зброї та боєприпасів. Ідеться і про необхідність лібералізації трансатлантичної торгівлі, зміцнення співпраці ОБСЄ з правозахисними організаціями, протидію торгівлі людьми, боротьбу з антисемітизмом, расизмом і ксенофобією тощо. Першочергову увагу організація приділила ситуації в Білорусі та проблемі використання енергетики як важеля політичного впливу.

На підсумковій прес-конференції після завершення літньої сесії-2007 переобраний ще на один рік Голова ПА ОБСЄ Йоран ЛЕННМАРКЕР не приховував задоволення організацією та проведенням київського форуму. Він підтвердив, що представники від ОБСЄ обов'язково завітають до столиці України як спостерігачі за перебігом дочасних вересневих парламентських виборів. Торкнувся президент Асамблеї і ситуації в нашій державі. Однак укотре наголосив на тому само, про що казав з президії ПА чи з трибуни під час своїх виступів:

– Ви – незалежна держава. Жителі України мають право на волевиявлення шляхом виборів. А далі – відповідальність політиків, яких вони оберуть. Далі – вже їхня справа робити так, щоб у державі був порядок. Гадаю, протягом досить-таки тривалого часу Україна відчувала певний вплив іззовні. Тому, переконаний, саме тепер настали ті часи, коли ваша держава має ухвалити власні рішення стосовно своїх внутрішніх проблем.

Пан Леннмаркер назвав київську сесію «надзвичайно успішною». Такою само її прогнозували перед початком і депутати з країн–членів організації. Хтось висловлювався більш оптимістично, хтось менш:

Вацлав ЕКСНЕР, представник Чехії в ПА ОБСЄ:

– Думаю, нічого цілком нового тут не буде. Організація та її Парламентська Асамблея продовжать свою звичну роботу. Ця робота видається мені корисною. Адже вона стосується всіх головних сфер – політичної і безпекової, економічної та прав людини.

Для себе я відзначив би питання міграції в Європі. Ця проблема зачіпає практично всі держави. Зокрема, країни регіону Середземномор'я. Також вона стосується і Російської Федерації. Туди щороку потрапляє до 10 мільйонів мігрантів. Це – друга країна в світі за наведеним показником. Не оминає ця проблема й Чеської республіки.

Добре знаю про політичні баталії в Україні. Але, сподіваюся, вам - українцям – вдасться вийти з них достойно.


«Секунданти» готові!

Розпочиналася сесія дещо неочікувано для закордонних гостей. А саме – не сталося прогнозованого (а декотрими – очікуваного) словесного зіткнення між Віктором Ющенком та Олександром Морозом. Відкриваючи засідання ПА ОБСЄ, Президент України приділив вітчизняній внутрішньополітичній кризі – її ґенезі, розвиткові, особливостям – майже третину свого виступу. Тоді як Голова Верховної Ради 5-го скликання – менше півхвилини. Учасників сесії, безумовно, цікавили причини недавніх українських політичних протистоянь. Однак не настільки, щоб відсунути на другий план питання, які непокоять 56 держав–членів ОБСЄ загалом.

Тож Президент України Віктор ЮЩЕНКО розпочав зі значення членства України в ОБСЄ та ролі організації у спостереженні за виборами в Україні. А далі швидко перейшов на наші внутрішні проблеми:

– У моєму розумінні європейський парламентаризм – це суворе дотримання, перш за все, волі народу. І в основі всіх політичних процесів повинні бути поставлені політичні результати виборів. Історія 2004 року, коли на Майдан вийшли сотні тисяч людей, базується на тому, що тодішня влада спробувала застосувати тотальну фальсифікацію голосів. У березні поточного року таку саму фальсифікацію було запропоновано провести в цій залі. Тільки вже не з голосами виборців, а з мандатами народних депутатів. Мені приємно сказати, що ключові політичні сили України знайшли мужність, знайшли силу на цій неправедній антиконституційній дорозі вибудувати ефективний бар'єр. Ми провели непрості, складні політичні переговори. Перш за все в основі цих переговорів стояли парламентські сили – п'ять політичних партій, котрі не могли знайти порозуміння у стінах українського парламенту. Ми сформували пропозиції, які влаштовували б усіх учасників переговорного процесу з врегулювання цієї кризи. Знайшли відповідь. Було ухвалено політичну декларацію, яку підписав президент, голова уряду і спікер українського парламенту. Я переконаний, що сьогодні це – єдиний документ, який дає відповідь на кінцеве, остаточне врегулювання української політичної парламентської кризи.

Хотів би підкреслити, що в основі тих процесів, свідками яких ми були в останні 4–5 місяців, лежали глибокі корупційні політичні процеси.

Далі президент запросив місію спостерігачів від ОБСЄ відвідати Україну під час вересневих виборів. Пролунала згода. Але обізнані чекали на зустрічний «укол» з боку Голови Верховної Ради України 5-го скликання Олександра МОРОЗА. Проте той висловився надто лаконічно. Але досить влучно:

– Україна цінує участь у ОБСЄ та її Парламентській Асамблеї не лише з точки зору беззаперечних переваг від реалізації завдань Організації. А й у контексті спільної зовнішньої та безпекової політики, можливості реалізувати євроінтеграційні прагнення нашої держави.

Задля об'єктивності мушу сказати, що сьогодні в Україні з боку інституту президента ведеться, по суті, антиконституційний наступ на парламентаризм, демократію, європейські ідеали й цінності. І це не зовсім те, на жаль, про що говорив тут президент. Або далеко не те. Але, ще раз повторюю, це – наші внутрішні проблеми. І ми їх вирішимо самі.


Енергетика – головний пункт порядку денного

Комітет з політичних питань ПА ОБСЄ запропонував депутатам вісім рекомендацій. Головне – не застосовувати енергетику як важіль політичного впливу, поліпшити енергозбереження, ширше використовувати відновлювальні джерела енергії на внутрішніх ринках держав-членів. У резолюції не звинувачували жодної країни. Однак більшість західних парламентаріїв, особливо – представників української діаспори, у контексті проблеми «використання енергетики в політичних цілях» думали лише про одну країну – Росію. Як, наприклад, представник Канади в ПА ОБСЄ Борис ВЖЕСНЕВСЬКИЙ:

– Коли були проблеми з газом, коли пан Путін вирішив його вимикати як спробу політичного тиску на Україну, Канада відреагувала й відреагувала на це досить негативно. Особисто я це дуже добре розумію. І в Канаді багатьом людям та ситуація «відкрила очі».

Вона вкотре засвідчила, що Росія постійно дивиться – де є слабкі пункти України та намагається скористатися нагодою, щоб у якийсь спосіб здійснити реванш імперії. Гадаю, цю тему досить обговорювали нині. Усі це зрозуміли. Під час наших розмов ми зійшлися на тому, що є п'ять конфліктів у зоні ОБСЄ. Декотрі заморожені, декотрі – ні. Я не кажу про політичні конфлікти, як з Білоруссю чи з поставками газу. Молдова, Абхазія, Нагорний Карабах, Чечня тощо. Цікаво, але до кожного такого «гарячого» пункту Росія якось «підключена».

Думаю, для нас головне завдання або ж навіть своєрідна місія – залучити Росію до цього кола демократичних країн.

Росіяни, безперечно, добре розуміли, що тут здебільшого йдеться про їхню країну. Але будь-який тиск зі свого боку, або, тим паче, спекуляції на енергозабезпеченні тієї ж таки Європи категорично відкидали. Це, зокрема, говорив і голова делегації Росії в ПА ОБСЄ Леонід ІВАНЧЕНКО:

– Я можу сказати, повернувшись у історію, що це – провина Радянського Союзу. Він створив таку соціалістичну спільноту і половину Європи утримував безкоштовно своїми енергетичними ресурсами. І всіх це влаштовувало та задовольняло. Але такі часи закінчилися. Ми всі вступили в систему ринкових відносин. Формуються нові капіталістичні взаємини. Діють ринкові закони. Тому, хто чим багатий, той тим і торгує. Той тим і розпоряджається.

Коли всі повзуть, я відкрито говорю, повзуть і до Ради Європи, і до НАТО, вони в Росії не питають згоди. А коли їм жити немає за що, опалюватися немає за що, то тут Росія винна...

Мене, приміром, обурює, чому питання енергетичної безпеки розглядається не в економічному комітеті, де я головую, а в комітеті, де розв'язуються політичні проблеми. Навіщо це робиться? Це ж – економічне й фінансове питання. То давайте і розглядати його у відповідному комітеті. А ще й Білорусь до цього пристібнули. До чого це?

Українські члени делегації в ПА ОБСЄ також не приховували, що йдеться тут про Росію та її роль у забезпеченні, приміром, країн Старого Світу тим-таки природним газом. Однак тональність коментарів різнилася й підходи до вирішення питань пропонувалися різні:

Олег БІЛОРУС, голова делегації України в ПА ОБСЄ:

– Сьогодні для країн регіону ОБСЄ – від північної Канади до Владивостока – це проблема, яку вже не буде знято з порядку денного ані ОБСЄ, ані, навіть, ООН. Це – надовго. Оскільки і сьогодні, і на майбутнє енергетична безпека, доступ до світових енергетичних ресурсів стає головною проблемою безпеки розвитку.

Дуже багато країн сьогодні йдуть небезпечним шляхом. Вони не досягнули рівня нової індустріалізації, нової економіки, а традиційно – патріархально, консервативно – дотримуються старої системи індустріального розвитку. Це, як у народі кажуть: «Копай кар'єр глибше, видобувай залізної руди більше, виплавляй ще більше металу, щоб виробляти ще більше екскаваторів, щоб копати ще глибше й видобувати руди ще більше…» І з цього диявольського кола традиційного індустріалізму потрібно вириватися й переходити на шлях інтелектуального розвитку. Коли вищим продуктом стає не сировина, а результат інтелекту людського. Він дає величезний економічний вибух через інновації, інвестиції тощо.

Олександр ПЕКЛУШЕНКО, представник України в ПА ОБСЄ:

– На мою думку, рівень енергетичної безпеки зумовлений рівнем енергетичної залежності. На жаль чи на щастя, це проблема номер один. Завжди, на кожному етапі розвитку людства виникає проблема номер один. Була проблема продуктів харчування. Вона й нині актуальна для певної частини світу і населення. Але стоїть не так гостро, як, скажімо, сто років тому.

Чому – на щастя? Тому що будь-який дефіцит народжує рух. Будь-який дефіцит змушує суспільство й людину думати й робити кроки вперед. Я не випадково це кажу. Упевнений, сьогодні людство переймається саме тим, як вирватися з енергетичної залежності.

У даному контексті людей також цікавить і політична складова цієї проблеми. Можна робити вигляд, можна говорити, нібито її не існує. Але якщо існують політики, то існує й політична складова у проблемі номер один. Як її мінімізувати, як їй запобігти? Для цього політикам потрібно прибрати з політики політиканство.

Тоді ж, у кулуарах, закордонні гості жваво коментували те, про що не говорилося в залі, – українську політичні кризу. А також підкреслювали важливість України для Європи. Заявляли, що не припускалися й думки не їхати до Києва на сесію та що справді вірять у якнайшвидше припинення українських політичних протистоянь:

Муса УМАРОВ, представник Росії в ПА ОБСЄ:

– Ми вболіваємо за Україну дуже сильно. Адже це – братня для Росії країна. Ми справді брати. І нас ніхто не може розділити. І міцного фундаменту, закладеного між нашими двома країнами, не зруйнувати нікому. Тому для нас радісна подія, що ця сесія ПА ОБСЄ відбувається саме в Києві.

А якщо хтось висловлював свою суб'єктивну думку про те, що у вас, мовляв, нелегітимний парламент чи нелегітимна парламентська делегація у ПА ОБСЄ, отому комусь і не треба їхати в Україну на сесію. Сесія – дуже важлива подія як для держави Україна, так і для українського народу, чудового народу, громадян України.

Жан-Шарль ГАРДЕТТО, представник Мальти в ПА ОБСЄ:

– Україна – частина Європи. Це дуже важлива країна для стабільності всієї Європи. На жаль, ситуація політичного протистояння продовжується. Гадаю, це дуже турбує і не влаштовує український народ. Вважаю, політичні лідери вашої країни мають сідати за стіл переговорів, щоб розблокувати ситуацію та рухатися вперед. Це важливо для України в міжнародному контексті. Адже політики, не спроможні знайти рішення чи вихід зі складних політичних ситуацій в інтересах країни, сприйматимуться вельми негативно.

Ніно БУРДЖАНАДЗЕ, голова делегації Грузії в ПА ОБСЄ:

– Я дуже радію, що ПА ОБСЄ вперше проходить в Україні. Ми вже відзначали, що для всієї Європи, для стабільності регіону та для нормального розвитку дуже важливо, щоб політична криза в Україні розрядилася. Щоб вибори пройшли нормально і люди могли обрати ті політичні сили, які вони підтримують та яким довіряють. І щоб у вашій країні політичне життя ввійшло в нормальне річище.

Розпуск парламенту в нормальній, цивілізованій і демократичній країні, коли це відбувається нормальними політичними методами, – цілком ординарна подія. Практично в усіх європейських країнах у конституції є пункт про розпуск парламенту. Це звичайна ситуація, коли є політична криза в країні – або розпускається уряд, або розпускається парламент. Отож, нічого екстраординарного тут немає. Погоджуюся, це не вельми приємна ситуація. Але це – нормальна демократична процедура.

Не всі учасники засідання схвально поставилися до промови Президента України на відкритті сесії ПА ОБСЄ. Декотрі повторювали, що внутрішньополітичним питанням треба було приділити значно менше уваги. Або взагалі не виносити їх на публіку.

Віталій ШИБКО, заступник голови Оргкомітету з підготовки 16-ї сесії ПА ОБСЄ:

– Це, на мою думку, було непрофесійністю в підготовці доповіді для президента. Підкреслю, це – на мою думку. Гадаю, аудиторію знали ті, хто готував цей документ. Вона зібралася не для того, аби слухати – хто має рацію, а хто її не має в українському домі. Вона зібралася для того, аби все-таки визначити, чи здатна сьогодні наша держава брати участь у загальноєвропейських процесах. Зокрема, успішно вирішувати питання енергозбереження, енергобезпеки.

Україна – найбільша транзитна територія СНД. Думаю, усі хотіли почути від керівника держави, як наша країна збирається це реалізовувати, як контролювати транзит. Також і про дотримання країною верховенства права, демократичних принципів, прав людини. Це сьогодні головне. Вважаю, цілком коректно, цілком правильно поводився Олександр Мороз, котрий торкнувся саме цих проблем. А вже відреагувавши на те, про що так довго говорив президент, підтвердив, що, так, справді ці проблеми існують, але наше завдання розв'язувати їх самотужки.


«Білоруське» питання

Другим за важливістю питанням сесії була ситуація в Білорусі. Керівники білоруської делегації в ПА ОБСЄ відразу висунули вимогу зняти цей пункт з розгляду взагалі. Адже, за їхніми словами, недоречно виділяти будь-яку країну та окремо її обговорювати. І що рекомендації у відповідному проекті резолюції – відверто тенденційні. Так, на думку голови делегації Білорусі в ПА ОБСЄ Сергія ЗАБОЛОТЦЯ, рекомендації «мають політизований характер. У них навіть і натяку не простежується на збалансованість та об'єктивність». Натомість представники білоруської опозиції, котрі були гостями київського форуму, наголошували: замислитись є над чим. За словами лідера Об'єднаної громадянської партії Білорусі Анатоля ЛЯБЕДЗКИ, «Білорусь і в сфері свободи ЗМІ, і в дотриманні прав людини, профспілок брала на себе низку зобов'язань. Оскільки вони не виконуються, це й відображено в тій резолюції».

Політичний комітет ПА ОБСЄ відмовився прибрати питання Білорусі з порядку денного. І це не могло не вплинути на голосування за «Київську декларацію» в цілому. Однак за документ проголосувала більшість парламентаріїв. А представники Білорусі та Росії утрималися. На їхню думку, вкотре озвучену, одній країні не варто було приділяти стільки уваги. Ще й виділяти для неї окремий розділ у декларації. Виступ з місця представниці Білорусі в ПА ОБСЄ Наталії АНДРЕЙЧИК це засвідчив:

– На жаль, усі наші спроби під час сесії закликати до здорового глузду й дотримання правил процедури в рамках Комітету з політичних питань і безпеки результату не дали. Пане голово, шановні колеги. Наша делегація – проти даної резолюції з ситуації у Білорусі. Питання про виконання обов'язків перед ОБСЄ, яке ми мали розглядати на нинішній сесії асамблеї, однаковою мірою стосується всіх держав–учасниць організації. І виділення однієї нашої держави як предмету для обговорення, на наш погляд, було неправильним і несправедливим.

Гадаю, ви зі мною погодитесь, що тією чи іншою мірою проблеми з виконанням наших спільних обов'язків присутні в усіх державах–учасницях ОБСЄ. Без винятку. Безумовно, є певні питання у Білорусі. Ми їх знаємо і працюємо над їхнім вирішенням. Але, на жаль, надуманими і критичними резолюціями питання ці не розв'язати.

Ми не розуміємо, чому до Білорусі часто-густо виявляють таку особливу увагу. Іноді складається враження, що декому дуже зручно замість розв'язання своїх проблем займатися чужими. При цьому вони намагаються нав'язати свої рецепти і свої рішення.


Залишилися задоволені

Про роботу сесії ПА ОБСЄ у Києві кожен з її учасників говорив своє. Дехто не приховував відвертого задоволення. Складалося враження, що гості й не очікували, що Києву вдасться все так непогано організувати.

Мішель ВУАЗЕН, голова делегації Франції в ПА ОБСЄ:

– Хочу відзначити добру організацію заходу, чудовий прийом і теплоту зустрічей з українцями. Це – найперше, що треба відзначити. Далі – ми мали доволі цікаві дебати. Особливо стосовно Білорусі. Розумію позицію білоруських парламентаріїв. Однак ми стежимо за тим, що відбувається в цій країні. Дебати були досить змістовними. І найголовніше – вони були. 

Аудронюс АЖУБАЛІС, представник Литви в ПА ОБСЄ:

– Найважливішим з того, що було в Києві, вважаю прорив. Тобто прорив у свідомості ряду наших колег. Під час дискусії довкола однієї з резолюцій мої пропозиції стосовно того, що без оцінки минулого ми не можемо будувати майбутнього, було почуто. Я мав на увазі необхідність висловлення свого ставлення до двох тоталітарних ідеологій минулого – нацизму й комунізму. І хоча мої поправки до резолюції не здобули більшості й не були ухвалені, однак усі погодилися, що на наступній сесії в Казахстані це слід обговорити та сформулювати спільну позицію в резолюції. Для мене це – найголовніше.

Під час спілкування з українськими колегами ми домовилися, що на наступній сесії спробуємо також дати оцінку страшним подіям в Україні у 1932–1933 роках. Ідеться про Голодомор. Для мене це важливо. Адже я пам'ятаю минулі сесії. Я, інші члени литовської делегації говорили про ці речі. Але мали місце, скажемо так, намагання наших колег узагалі замовчувати це питання, ховати голови в пісок. Нині вони вже слухають. І навіть відчувається непогана підтримка.

Жослен де РОАН, представник Франції в ПА ОБСЄ:

– Ми бажаємо, щоб демократія, яка утверджується в Україні впродовж певного часу, вийшла переможцем. Ми знаємо, що мають бути вибори і що саме народ повинен поставити крапку в дебатах між панами Ющенком і Януковичем та їхніми політичними силами. Важливо, аби народ мав можливість висловитися у вільний спосіб. Зичу, щоб Україна, котра відіграє дуже важливу роль у Європі, змогла вийти ще сильнішою з цих перипетій і цих виборів.

Автор: Сергій ДОЙКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

$30 000 за голосування: чи допоможе детектор брехні розібратися зі «слугами народу» Сьогодні, 23 жовтня

Нардеп не задекларував будинок на Трухановому острові — Bihus.info Сьогодні, 23 жовтня

"Від заяви Зеленського залежить все": Тейлор засвідчив у справі імпічменту Трампу Сьогодні, 23 жовтня

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня