№11, червень 2007

Той, хто не має грошей, переплачує вдвічі

або Деякі подробиці кредитування в Україні

«Найкраща побутова техніка, в кредит під 0%», «Увага, акція: кредит на нерухомість без першого внеску!», «На вигідних умовах оформляємо кредити на придбання автомобіля!» – схожими оголошеннями сьогодні рясніють майже всі друковані ЗМІ. Аналогічні заклики комерційних банків лунають з екранів телевізорів, радіоприймачів

Воно нібито й зрозуміло. Необхідність постійно нарощувати обороти виробництва та торгівлі спонукає товаровиробника й продавця шукати нові форми проштовхування продукції на ринку. Якщо виробник змушений щоденно турбуватися про зниження собівартості продукції та застосування нових технологій, то продавець намагається зробити все для того, щоб якомога більше товарів було реалізовано. Зважаючи на те, що покупців в Україні, які в змозі відразу цілковито розрахуватися за ту чи іншу річ, скажемо відверто, не так уже й багато, продавець пропонує покупцеві розстрочку розрахунку. Більш-менш надійна власна робота, впевненість в стабільності заробітку, постійна масштабна реклама послуг з кредитування – усе це спонукує покупця погодитися з пропозицією продавця та миттєво отримати бажану річ, вступивши для цього в кредитні відносини.

Сьогодні ринок пропонує два принципово різні види кредитних відносин – на купівлю автомобіля або нерухомості та дрібний кредит, який надає кредитна спілка або банк на придбання побутової техніки чи інших товарів. У першому випадку все зрозуміло та прозоро: автомобіль або будинок надається в заставу фінансовій установі для забезпечення виконання своїх зобов'язань позичальником; перш ніж видати кредит, кредитний комітет ретельно досліджує можливості позичальника щодо виплати суми кредиту з відсотками та іншими витратами; перший внесок збільшує ліквідність предмета застави у разі його реалізації, оскільки повернути необхідно тільки залишок кредиту, а реалізація предмета застави за ціною, значно меншою за ринкову, істотно спрощує цю процедуру; предмет застави обов'язково страхується, що виключає ризики втрати предмета застави без відшкодування його вартості. За подібних умов ризики банку порівняно незначні, а відсоткова ставка за такими кредитами зазвичай коливається від 10 до 15 відсотків річних в іноземній валюті та 17–22 відсотків річних у гривнях. Під час укладення кредитного договору позичальник поінформований про порядок нарахування відсотків за кредитом (як правило, вони щомісяця нараховуються на залишок) та про загальну суму переплати у зв'язку з використанням кредитних коштів, яка, до речі, зменшується в разі дострокового погашення кредиту.

Зовсім інша річ – дрібний кредит. Зазвичай він надається навіть не банком, а кредитною спілкою. Розміщення кредитного ресурсу в такому разі вкрай ризиковане. По-перше, швидкість його видачі (як правило, такий кредит надається безпосередньо в магазині за пред'явлення майбутнім позичальником паспорта, ідентифікаційного коду та довідки про доходи) не дає можливості перевірити позичальника для встановлення його справжньої платоспроможності. По-друге, фактично відсутня застава як гарантія виконання позичальником своїх зобов'язань. Відповідно до статті 577 Цивільного кодексу України про заставу рухомого майна робиться запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Цієї процедури кредитні спілки якщо й дотримуються, то лише в окремих випадках. Окрім того, наявність такої застави все одно дозволяє заставодавцю провести відчуження предмета, оскільки операції з купівлі-продажу такого майна не потребують складної процедури оформлення. По-третє, відсутня процедура страхування предмета застави. Отже, за такого кредитування значно зростає ризик неповернення кредиту. Тож, щоб не збанкрутіти, кредитна установа збільшує відсотки за кредитом, перекладаючи у такий спосіб ризик неповернення кредиту недобросовісними позичальниками на добросовісних. Тому звичайна відсоткова ставка за такими кредитами становить 60–65 відсотків річних.

Другим чинником, що впливає на величину відсоткової ставки, є ставка за депозитними вкладами. Майже всі кредитні спілки пропонують депозити під 20–25 відсотків річних. Зрозуміло, що кошти, які залучені на таких умовах, для беззбиткової діяльності можна надати для кредитування за ставками, що становлять не менш ніж 25–30 відсотків річних. Бо інакше кредитна спілка не матиме не лише доходу, а й можливості розрахуватися з вкладниками депозитів.

Зрозуміло, що такий рівень переплати за користування кредитом може злякати потенційного клієнта. Тому ця ставка добре маскується. Покупцеві пропонується сплачувати кредит разом з відсотками рівними частками протягом усього періоду кредитування. Щомісячна сума не здається занадто великою, а договір кредитування позичальник, перебуваючи в стані нетерплячого очікування бажаного товару, підписує, не завжди вдумливо читаючи його зміст. Деколи замість інформації про річну ставку, котру можна легко порівняти з пропозиціями інших кредитних установ, кредитна спілка встановлює щоденну відсоткову ставку, яка в таких випадках становить 0,1–0,15 відсотка на добу на залишок кредиту і має привабливий вигляд. Проте, якщо таку ставку перерахувати, то вона сягає майже 54 відсотків річних.

Крім значної переплати, на позичальника в такому разі чекає ще одна неприємність. На відміну від банку, де під час кожного платежу надається виписка із зазначенням залишку боргу за кредитом, у кредитних спілках у переважній більшості випадків облік змушений вести сам позичальник. Вважаючи, що заборгованість за кредитним договором погашена, він перестає перераховувати кошти, але зазвичай не має повідомлення від кредитора про погашення кредиту. Через деякий час позичальник може бути неприємно здивований претензіями кредитора, які спричинені непогашенням залишку кредиту та нарахованих на нього відсотків і штрафних санкцій.

Додаткові проблеми в позичальників багатьох кредитних спілок постають через відсутність належного обліку коштів, які надходять до кредитної спілки. На відміну від банку, де працює добре налагоджений механізм зарахування коштів на відповідний особистий рахунок, кошти позичальників кредитної спілки перераховуються різними банками, вносяться готівкою, надсилаються поштовими переказами. За великих обсягів надходжень у належний спосіб опрацювати їх складно, через що виникає плутанина з рухом коштів. Як наслідок – неприємний чинник звірок між позичальником та спілкою.

Незважаючи на всі ці мінуси, саме існування кредитних спілок є цілком законним. В Україні прийнято відповідний Закон «Про кредитні спілки», який дозволяє подібним установам вести фінансову діяльність. Щоправда, дух і буква цього закону дещо відрізняються від їхнього реального втілення в життя. Стаття 1 закону зазначає, що «кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки». Отже, законодавець встановлює таку послідовність дій: зацікавлені особи створюють кредитну спілку, об'єднують свої кошти і лише потім вирішують питання власного кредитування. А на практиці позичальник вступає до кредитної спілки лише формально, сплативши символічний внесок у розмірі 10–20 гривень. Він навіть не думає про свої права члена кредитної спілки, які визначені в статуті, та й сам статут ніхто не дає йому для ознайомлення. Тож як про члена кредитної спілки з певними правами й обов'язками за таких умов позичальник не має про себе чіткого уявлення. Тому фактично кредитні спілки намагаються підмінювати собою банківські установи в дрібному кредитуванні.

Однак ця суперечність є принциповою. Вважаючи, що отримує звичайний кредит, людина вступає в зовсім інші відносини. Крім фактичного обману щодо суті угоди, позичальник зазнає і значних витрат, які пов'язані з такою угодою та спрямовані на забезпечення успішної роботи подібної фінансової установи. До речі, спрощений порядок надання кредитів та відсутність суворих вимог щодо забезпечення кредиту заставою теж є одним із критеріїв, за якими розрізняють кредитну спілку та банківську установу. На думку законодавця, за умови об'єднання в спілку людей, які добре знають один одного, потреба в додаткових гарантіях не така, як під час здійснення звичайної банківської операції.

Не заперечуючи існування кредитних спілок у тому контексті, як це передбачено відповідним законом, необхідно впорядкувати їхню діяльність в умовах нинішніх реалій. По-перше, потрібно донести до потенційних членів кредитних спілок достовірну інформацію про принципи та правила їхньої діяльності. Тоді звернення зацікавлених осіб до кредитної спілки буде свідомим та безпечним.

По-друге, варто вирішити питання щодо виведення представників кредитних спілок за межі відповідних торговельних установ, де вони безпосередньо в торгових залах вербують нових членів.

По-третє, в Україні є спеціальні органи, які мають право контролювати діяльність кредитних спілок. У першу чергу, це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Напевно, саме їй є сенс посилити контроль, а результати роботи публікувати в засобах масової інформації.

Кредитні спілки – об'єднання громадян, які мають багаторічну історію. Сама ідея й принципи роботи кредитних спілок, які викладені в законах та нормативних актах України, заслуговують на повагу та поширення. Залишається тільки вжити заходів для того, щоб реальне функціонування кредитних спілок не відрізнялося від норм, передбачених нашим законодавством.

 

Автор: Ігор ЮДІН

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня

"Радіо Свобода": Угорщина знову скаржиться державам ЄС на "утиски угорців" в Україні 16 березня