Ієрархія місцевої влади

На початку поточного року в Латвії налічувалося 527 місцевих самоврядувань. Це й міста з населенням більш як 50 000 осіб (таких лише 5 у 2,3-мільйонній країні) і сільські місцевості, де мешкають менш ніж тисяча людей. Серед них переважна частина місцевих органів влади обслуговує території, де нараховується до 2000 мешканців, які здебільшого знають один одного і знають, як то кажуть, хто чим дихає.

Латвія поділяється на 26 районів і 7 міст республіканського значення. У країні 77 міст, 35 об'єднаних самоврядувань, 432 волості. Загалом 553 адміністративно-територіальні суб'єкти (в тому числі 527 місцевих самоврядувань).

Розрізняють поділ у регіональному вимірі – райони й міста республіканського значення, та місцевому – інші міста, об'єднані самоврядування, волості.

З одного боку, так легше працювати, зважати на потреби конкретної людини. З другого – постають великі проблеми з фінансуванням: адже половину прибутків органів самоврядування становлять надходження від податків, а в сільській місцевості мало працездатного населення і обмаль підприємств. Та й досвідчених людей (депутатів, фахівців) знайти, котрі могли й хотіли б працювати в малих самоврядуваннях, нелегко.

Потреба в реформуванні самоврядувань постала відразу після відновлення незалежності Латвії в 1991 році. Адже система сільських, міських, районних рад, котра існувала за радянських часів, не відповідала новим функціям, що їх Латвійська Республіка переклала з державних на плечі місцевої влади. В 1993 році Кабінет міністрів затвердив «Концепцію реформи самоврядувань», а в 1996 – «Концепцію адміністративно-територіальної реформи». Члени багатьох урядів і депутати Сейму кількох скликань намагалися здійснити ці реформи, однак і досі цю роботу не завершено. Лише в 2009-му – за 16 років після прийняття концепції – передбачено її завершити.

Захист інтересів і контроль

Інтереси самоврядувань захищають, застосовуючи різноманітні форми роботи, зокрема:

- організацію щорічних переговорів Міністерства у справах регіонального розвитку і самоврядувань із Союзом самоврядувань Латвії та контролю досягнутих домовленостей;

- участь представників самоврядувань у засіданнях уряду;

- обговорення із самоврядуваннями проектів правових актів;

– координацію переговорів між галузевими міністерствами та Союзом самоврядувань Латвії.

Водночас держава здійснює нагляд за діяльністю самоврядувань:

 – контролює виконання норм закону (аналіз реалізації автономних функцій та обов'язків самоврядувань; розгляд виконання обов'язкових правил; перевірка дотримання встановленого порядку розробки, прийняття й оформлення рішень та інших офіційних документів самоврядувань; аналіз і за потреби перевірка на місці скарг та пропозицій фізичних і юридичних осіб);

– аналізує та вживає заходів за фактами порушень самоврядуваннями нормативних актів. Це робиться після отримання повідомлень від держустанов чи посадових осіб, від Міністерства фінансів, Міністерства довкілля тощо або після отримання інформації (скарги, заяви) від фізичних та юридичних осіб.

Яких заходів можна вжити у разі виявлення порушень у роботі самоврядувань?

Зажадати пояснення від голови думи (ради) щодо виявленого порушення, однак Міністерство у справах регіонального розвитку і самоврядувань не має права карати. Воно може лише відсторонити винного від виконання обов'язків, а той має право оскаржити це розпорядження в суді.

Вимагати від думи розглянути питання щодо звільнення з посади її голови. В разі потреби міністерство має право мотивованим розпорядженням цілком або частково призупинити дію обов'язкових правил самоврядування. В особливо серйозних випадках можна через Кабінет міністрів запропонувати Сеймові розпустити думу.

Зупинімося на фінансах самоврядувань за 2005 р. (див. діаграми 1 та 2, узагальнено за всіма самоврядуваннями).

 Надходження від податків становлять 49% доходної частини бюджету місцевих самоврядувань. Це податки, що стягуються з фізичних та юридичних осіб до бюджету самоврядувань: 75% від прибуткового податку фізичних осіб; 100% податку на нерухомість (1,5% кадастрової вартості); 60% податку на використання природних ресурсів; 25% податку на азартні ігри.

 Ще третину надходжень становлять дотації (переважно для зарплати вчителів).

 9% припадає на частку неоподатковуваних надходжень (місцеві збори за право реклами, торгівлі в громадських місцях, оренда приміщень тощо) і ще 7% для «бідних самоврядувань» – кошти з фонду вирівнювання ресурсів самоврядувань. Це надходження від «багатих самоврядувань», як правило, великих міст. 56 таких самоврядувань внесли до фонду 48,89 мільйона латів (45% від оціненого перевищення доходів). Ще 7,15 мільйона додав держбюджет. Загальна сума 56,05 мільйона латів (528 млн. гривень) була розподілена серед 466 «бідних самоврядувань», тобто кожне з них в середньому отримало в 2005 році з фонду вирівнювання по 0,12 мільйона латів.

 Узагальнені витрати самоврядувань за 2005 р.: на освіту – 46%; житлово-комунальне господарство – 13%; адміністративні (заробітна плата адміністраторам, бухгалтерам та ін.) – 10%; на соціальну допомогу й культуру – по 7%; у фонд вирівнювання (лише для «багатих самоврядувань») – 6%; інші – 11%.

Aдміністративно-територіальнa реформa

Ще в жовтні 1998 року було прийнято закон про адміністративно-територіальну реформу (ATР). Позаяк його впровадження відбувалося з певними труднощами, у вересні 2005 року до нього було внесено зміни, якими продовжено терміни реформи. Відповідно до закону метою реформи є створення адміністративних територій з місцевими й регіональними самоврядуваннями, здатними економічно розвиватися та забезпечити надання населенню якісних послуг.

ATР передбачено здійснити в три етапи:

– консультації із самоврядуваннями, розробка проектів територіального поділу та затвердження проектів у Кабінеті міністрів – до липня 2006 року;

– добровільне об'єднання самоврядувань у рамках розробленого проекту адміністративно-територіального поділу. Останній термін для цього – 31.01.2009 р. Для самоврядувань, котрі не побажають об'єднатися, передбачено можливість використати перехідний період для продовження діяльності до виборів у самоврядування в 2009 році. Але вибори відбуватимуться вже на підставі нового адміністративного поділу;

– Кабмін до першого січня 2008 року має прийняти правила, де передбачено новий територіальний поділ.

 Для виконання першого етапу АТР Міністерство у справах регіонального розвитку і самоврядувань створило консультативну робочу групу, до складу якої належали представники Об'єднання латвійських міст, Союзу самоврядувань Латвії, Об'єднання латвійських волостей, Об'єднання латвійських об'єднаних самоврядувань, співробітники міністерства. Ця група після завершення етапу вже припинила роботу.

Унаслідок АТР кількість мешканців на теренах самоврядувань істотно збільшиться. Типовими будуть адміністративні одиниці уже не в 1–2 тисячі мешканців, а в 3 тисячі й більше (див. діаграму 3). Це поряд з поліпшенням управління і прискоренням економічного развитку забезпечить якісні послуги для населення. Що стосується економії фонду заробітної плати, то це сумнівно. Навіть якщо скоротять персонал, фахівці, котрих залучатимуть для роботи в самоврядуваннях (юристи, інженери, менеджери та ін.), вимагатимуть гідної платні за свою роботу.

Дуже сподіваючись на позитивні наслідки реформи, держава надає їй і фінансову підтримку:

- одноразову дотацію для об'єднаного самоврядування в сумі 3% від сумарного річного бюджету суб'єктів, що об'єдналися;

- спеціальні виплати для розробки проекту (близько 5600 євро для новостворюваного територіального утворення);

- одноразову дотацію для підтримки розвитку інфраструктури (за кожну територіальну одиницю (місто, волость) об'єднаного самоврядування – 140 000 євро;

- дотацію об'єднаним самоврядуванням, у яких доходна частина бюджетів упродовж перших п'яти років буде меншою, ніж сума бюджетів самоврядувань перед їх об'єднанням у рік створення об'єднаного самоврядування. Сума дотації дорівнює сумі «втрати».

Для керівництва АТР у складі міністерства створено Департамент реформи самоврядувань. Є й передбачена законом громадська рада, яку очолює міністр. Половину її складу становлять особи, уповноважені Союзом самоврядувань. Друга половина – це чиновники та політики. Ця рада дає відгуки на проекти об'єднання конкретних самоврядувань, а також проекти постанов Кабміну стосовно АТР тощо.

Загальні витрати на АТР за 16 років можуть сягнути 64 мільйонів євро. Ще близько 280 мільйонів можна отримати до 2013 року від Єврокомісії за програмою «Розвиток латвійських міст». Міністерство регіонального розвитку має намір так розробляти проекти, щоб частина цих грошей пішла і на розвиток прилеглих до міст територій.