№11, червень 2007

Реформа триватимеРеформа триватиме

Мов той колос на глиняних ногах – саме так характеризували державну владу, що й досі реально не спирається на місцеве самоврядування, учасники консультаційно-дорадчої ради з питань законодавчого забезпечення місцевого самоврядування та регіонального розвитку при Голові Верховної Ради України, яка 16 травня відбулася в сесійній залі парламенту. В її розширеному засіданні взяли участь голови обласних, районних та районних у містах рад, міські голови, представники Асоціації органів місцевого самоврядування, народні депутати, урядовці.

 

– Ми виносимо на порядок денний засідання питання про другий етап політичної реформи та розвиток місцевого самоврядування. Це ключ до нашої розмови. На нинішньому етапі державного будівництва це питання, на моє глибоке переконання, є визначальним, має стратегічний характер, – наголосив у вступному слові Голова Верховної Ради України Олександр Мороз.

Глава парламенту детально ознайомив присутніх із проектом нових змін до Основного Закону, який передбачає врегулювання діяльності всіх гілок влади, зокрема й самоврядних органів. У ньому пропонувалося збільшити з 60 до 90 днів терміни проведення як дочасних, так і чергових виборів до Верховної Ради, обмежити імунітет народних обранців (вони так само, як і кожний громадянин, нестимуть відповідальність за свої дії, однак їхній арешт відбуватиметься тільки за згодою парламенту).

Проектом конституційних змін передбачено також спростити порядок призначення урядовців. «Всі вони, – зазначив Олександр Мороз, – стануть однаковими, всі вносяться коаліцією.

Щодо повноважень Верховної Ради та їх дострокового припинення усі три підстави для цього пропонувалося зберегти. Як і права Президента щодо таких дій, але на підставі підтверджень їхньої законності Конституційним Судом. Крім того, пропонували надати право народним обранцям призначати дострокові парламентські вибори, проголосувавши за таке рішення 300 голосами.

Упорядковується процедура підписання та введення в дію законів України: прийнятий законодавчий акт направляється Президентові України і, якщо глава держави протягом 15 днів його не підписує, оприлюднюється за підписом Голови Верховної Ради й вважається прийнятим.

Якщо ж Президент України скористається правом вето, тоді парламент знову розглядає закон, і в разі повторного голосування вето вважається подоланим простою більшістю голосів народних депутатів.

Істотні новації містяться в проекті й щодо повноважень Генеральної прокуратури, Вищої ради юстиції.

Основні ж зміни, наголосив Голова Верховної Ради, стосуються місцевої влади. Пожвавлення в залі викликали його слова про те, що передбачається ліквідація районних держадміністрацій та зміна функцій обласних державних адміністрацій. В останніх залишиться контроль за дотриманням Конституції, законів, актів Президента й Кабінету Міністрів органами виконавчої влади.

За словами Олександра Мороза, всі основні функції нинішніх адміністрацій мають передати виконкомам рад. Для цього передбачено створення фінансових, матеріальних, майнових, організаційних, кадрових та інших можливостей. Інакше кажучи, вся влада на місцях повинна бути у представницьких органів, а не в державних адміністрацій.

Автори проекту пропонують уніфікувати порядок обрання голів рад різного рівня та їх виконкомів, зокрема обирати міських, сільських та селищних голів радами, а не виборцями.

Проект нових змін до Конституції України не залишив байдужим жодного учасника консультаційно-дорадчої ради при Голові Верховної Ради. Усі були одностайні в тому, що держава, котра заважає розвиткові місцевого самоврядування, не має майбутнього. Вона – як той колос на глиняних ногах.

Подаємо міркування окремих учасників засідання.

 

Володимир РИБАК, віце-прем'єр-міністр України:
– Проблема розвитку місцевого самоврядування перебуває в центрі уваги від самого початку політичної реформи. Ця тема є невід'ємною складовою загального плану зміни політичної системи України. Демократизація влади в центрі, децентралізація і зняття бюрократичних перепон – ось основне гасло, яке піднімають прихильники політичної реформи. Необхідним кроком вважаємо чітке розмежування компетенції місцевого самоврядування та органів державної влади.
Слід зміцнити ресурсну базу, максимально розширити можливості місцевої влади самостійно вирішувати питання життєзабезпечення громад. І ми маємо розуміти: держава, яка заважає розвиткові регіонів, втрачає авторитет і підтримку своїх громадян.
Сенс політичної реформи не можна зводити лише до перерозподілу повноважень між інститутами влади. Її кінцева мета – посилення впливу суспільства, громадськості на прийняття державних рішень. Необхідний компонент демократизації – цілеспрямований розвиток інститутів громадянського суспільства. І сьогодні є очевидним, що розвиток громадянського суспільства в Україні залежить від прагнень і запитів українського народу, розвитку громадських форм самоорганізації і становлення демократії європейського зразка.

Юрій БЕРКУТ, Прилуцький міський голова (Чернігівська область):
– Я, як і багато інших міських голів, із нетерпінням чекаю змін до Конституції щодо удосконалення системи місцевого самоврядування. Ми повинні мати певні гарантії з боку держави стосовно реалізації бодай мінімальних потреб. Щоб це стало дійсністю, слід, по-перше, позбутися декларативності Основного Закону, а отже, перепон у реформуванні базового рівня самоврядування та укрупнення громад, привівши у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування норму частини першої статті 140 чинної Конституції.
 Норму, яка передбачає, що місцеве самоврядування здійснюється в межах адміністративно-територіальних одиниць, слід викласти в редакції, що чітко регламентує співвідношення місцевого та регіонального самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання відповідних бюджетів.
По-третє, передбачити однакові підходи до формування представницьких органів територіальних громад та обласних рад, встановивши такий механізм обрання останніх, щоб кожна територіальна громада була гідно представлена в обласній раді й відбулося якісне розмежування місцевого самоврядування та облрад.
Окремою статтею потрібно визначити принципи утворення матеріальних, людських, фінансових та інших ресурсів територіальної громади, необхідних для ефективного функціонування системи місцевого самоврядування, виконання покладених на нього завдань у вирішенні питань місцевого значення.
На мою думку, має бути змінений закон, за яким обираються депутати міських рад. Вибори повинні відбуватися не за партійними списками, а на мажоритарній основі. Коли виборці обиратимуть конкретну людину, буде відповідальність депутата за свою роботу перед жителями виборчого округу, в якому він обраний, і ніхто не ховатиметься за фракції.

Володимир ЧАЙКА, Миколаївський міський голова:
– Мене вже втретє обирають міським головою, і я ніколи не погоджуся з тим, що сьогодні треба обирати міського голову на сесії міськради. На моє глибоке переконання, це вже справді буде корпоративність, партійність, а не захист інтересів всієї громади.
У законі треба захистити міського голову, щоб не було статті, коли двома третинами голосів депутатів різних партій можна відсторонити градоначальника від виконання його обов'язків. Для цього потрібен закон, можливо, й місцеві референдуми, але це буде справедливо.

Леонід ОРЛОВ, голова Новомиргородської районної ради (Кіровоградська область):
– Територіальні громади районів та областей мають право на повноцінні органи самоврядування зі своїми виконавчими органами. Останні можуть бути сформовані на основі нинішніх місцевих держадміністрацій.
Звичайно, держава має зберегти свій вплив у регіонах через своїх представників (як, наприклад, урядові комісари у Франції чи воєводи в Польщі). Можна поширити практику функціонування представника Президента в Автономній Республіці Крим на всю територію України. Можливо, канцелярії таких представників варто створювати не в кожній області, а в округах, що об'єднують кілька областей. Останнє сприяло б запобіганню конкуренції між такими центрами влади в областях, як облрада і облдержадміністрація.
На рівні районів координацію дій місцевих підрозділів, міністерств і відомств щодо вирішення спільних завдань могли б здійснювати в разі делегування таких повноважень державою керівники виконавчих органів районної ради під контролем вищезгаданих представників Президента в регіонах.

Наталія ШИШКОВА, голова Літинської районної ради (Вінницька область):
– Ми на власному досвіді переконалися в недосконалості пропорційної системи виборів депутатів місцевих рад. Із 22 територіальних громад нашого району третина не має своїх представників у райраді. Звісно, людина, яка проживає на території села, більше переймається проблемами громади, краще знає ситуацію, людей, ніж депутат, котрий буває в селі на прийомі раз на місяць. Нам довелося прийняти не зовсім популярне рішення про закріплення депутатів районної ради за територіальними громадами, аби бодай трохи зрівняти умови для тих, хто має свого представника, й тих, кому пощастило менше.
Одним із болючих є земельне питання. Територіальна громада повинна розпоряджатися всією землею, а не лише в межах певного населеного пункту.
На мій погляд, районні державні адміністрації має бути реорганізовано на виконавчі органи районних рад. І чим скоріше це станеться, тим змістовнішими, ефективнішими, якіснішими будуть дії влади в інтересах громади.

Автор: Віктор КОРНІЮК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Як доглядати за татуюванням Сьогодні, 19 березня

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня