передплата Українською | In English

№5, березень 2007

Корову туризму погано годують

Поділитися:

тому вона погано доїться

Винесена в заголовок фраза, по суті, стала квінтесенцією організованих Туристичною асоціацією України (ТАУ) Всеукраїнських громадських слухань на тему «Сучасний стан законодавчого забезпечення туризму в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення». Цей захід має, на жаль, свою невеселу передісторію.

Річ у тім, що слухання, під час яких обговорювалося внесення змін до Закону «Про туризм», переносили… чотири рази з вини можновладців. Гадаєте, вони вшанували своєю присутністю нинішнє зібрання? І не сподівайтеся. Напевно, високопосадовців і народних обранців не вельми обходить той факт, що на зустріч і відверту розмову з ними розраховували десятки людей, котрі прибули до столиці з різних регіонів нашої держави й котрі працюють у туристичній галузі. Хоча, швидше, це слід було б назвати не працею, а справжнісіньким виживанням, особливо коли йдеться про внутрішній і в'їзний туризм.

Загальновідомо, у багатьох країних світу іноземний туризм активно працює на скарбницю та імідж держави. Є однією з найважливіших категорій експорту, а нерідко – головним джерелом валютних надходжень. Усюди, та лише не в нас. За доходами від в'їзного туризму, згідно з даними Всесвітньої туристичної організації, Україна посідає останнє місце серед 30 основних європейських країн. Якщо вважати доходи останніх від згаданого виду діяльності за 100 відсотків, то ринкова частка нашої держави становить лише 0,3 відсотка. А в найближчих сусідів України цей показник, як мінімум, у кілька (і більше) разів вищий.

Дуже далекі від бодай задовільних цифри і внутрішнього туризму. Чому так сталося, що він, як і в'їзний, попри постійні декларації про їхню пріоритетність опинилися на периферії державних економічних і культурних інтересів? Чому в Україні для цих видів індустрії гостинності, по суті, не існує жодної преференції? На ці, та багато інших запитань намагалися знайти відповіді учасники слухань.

Досить економити на сірниках!

– В Україні туризм не є пріоритетним за визначенням, – твердо переконана віце-президент ТАУ, генеральний директор ТОВ «Олімп Тревел ЛТД» Тетяна ВОЛОШИНА. –  Відгадайте з першого разу, який туризм перебуває під протекторатом держави? Той, що збагачує Україну, створює нові робочі місця, будує дороги, аеропорти, готелі? Чи той, що інвестує гроші в розвиток туристичної інфраструктури Туреччини, Єгипту, Таїланду? Хіба ми такі багаті, щоб дбати про розвиток держав, економічно значно успішніших від України? Чи в нас стільки туристів, що вони вже нам не в радість? Чомусь експортне відшкодування за метал це – не пільга, а норма. А експорт послуг у туризмі – дуже велика пільга, а не нормальна економічна політика держави. Ми повністю переписуємо закон «Про туризм», називаючи це змінами до нього й націлюючи галузь на виїзний туризм. А потім дивуємося, чому з уже майже чотирьох тисяч відліцензованих туристичних підприємств менше десяти відсотків професійно займаються прийомом. Бо сьогодні працювати на виїзд вигідніше й легше. Там і коштів своїх менше треба вкладати, і менше клопоту заробити гроші.

В Україні отой бідолашний в'їзний туризм, як вовка червоними прапорцями, обкладено й тисячами євро страхувальних коштів, і ліцензуванням, і ексклюзивною діяльністю, і ваучером. Тепер іще ПДВ, готельний, туристичний збори, комунальні платежі. І можна ставити хрест на прийомі. Жодні зміни до закону не допоможуть, коли не змінити підходи, ставлення та негайно не запровадити ефективні економічні важелі.  Якщо ми справді хочемо розвивати внутрішній і в'їзний туризм, у законі треба поновити саме ці пріоритети, відновити експорт туристичних послуг з відшкодуванням ПДВ експортерам. Досить вже економити на сірниках, щоб на «мерседес» вистачило.

Слід запровадити, вважають учасники громадських слухань, мораторій на будь-які нові збори й податки, які збільшують вартість туристичного продукту, домогтися 50-відсоткової знижки на комунальні послуги для підприємств, котрі займаються прийомом і внутрішнім туризмом, включити бодай найнеобхідніші 3–4 закордонні виставкові заходи до переліку виставок, фінансованих державою. Необхідно зняти бодай один пристойний документальний фільм англійською мовою про туристичні можливості України й забезпечити його кількаразовий показ по телебаченню хоча б у країнах європейської співдружності. Потрібно випустити мільйонним накладом бодай один каталог про визначні, з точки зору історії, архітектури, етнографії, місця центральної, право- та лівобережної України, Криму, Карпатського регіону. Одне слово, забезпечити врешті-решт державницький підхід до національного туристичного продукту, а також до туризму в'їзного та внутрішнього як до економічно й соціально вигідних Україні.

Яке законодавство, такий і добробут

Однією з найбільших проблем вітчизняної індустрії гостинності, на думку президента ТАУ, кандидата юридичних наук, заслуженого юриста України Бориса ВИХРИСТЕНКА, є кричуща недосконалість Закону України «Про туризм». Через законодавчу безглуздість турпідприємство не може мати у власності так звані засоби туристичного виробництва (готелі, ресторани, автобуси) і т.д. і т.ін. Інакше кажучи, узаконено посередництво. Багато списів продовжує ламатися навколо питання ваучерів. Здається, що незрозумілого: коли нині законодавчо встановлено, що ваучер є однією з форм письмового договору на туробслуговування, а означений договір не є документом суворого обліку, то чому тоді ваучер, як одна з форм такого договору, повинен бути бланком суворого обліку?.. Проте Головне науково-експертне управління керується незрозумілою логікою, зазначаючи: оскільки ваучер є єдиним документом, який підтверджує оплату вартості туристичної послуги, порядок і гарантію її отримання, цей документ повинен залишатися документом суворого обліку. Але ваучер, відповідно до статей 20 і 23 Закону «Про туризм», не є обов'язковим для оформлення!

Скринька відчиняється дуже просто – тут присутній меркантильний інтерес. Підтверджень цього не бракує. Є так зване державне підприємство, котрому необхідне додаткове джерело для «заробляння» грошей і важелі для маніпулювання турпідприємствами. Ця структура заздалегідь розробила, затвердила та надрукувала величезну кількість бланків ваучерів і продає їх турпідприємствам. Така штучно вибудувана схема монопольного продажу суттєво впливає на собівартість турпродукту. Це, в свою чергу, порушує права споживачів, оскільки призводить до значного подорожчання турпослуг. Багато керівників турпідприємств можуть підтвердити, як їм нав'язувалися виготовлені «суперзахищені» ваучери і який спротив організовували за спроби відмовитися від ваучера та самостійно замовити його виготовлення...

Мудрий Арістотель казав: «Від законодавства залежить добробут держави». Закон України «Про туризм» у нинішній редакції далекий від цієї канонічної настанови. Він концептуально хибний, оскільки скерований лише на виїзд. Це – думка багатьох науковців, а також туроператорів-«в'їзників», котрі справедливо вважають: закон не розв'язує ані проблем в'їзного, ані проблем внутрішнього туризму. Та, за великим рахунком, і виїзного також.

Вельми далекий від сприятливого і податковий клімат у державі. Ми й досі за своїм найвищим рівнем податків в авангарді серед держав із перехідною економікою. А нині у Верховній Раді розглядається законопроект про запровадження туристичного збору, опрацьовується проект податкового кодексу України, де реанімується готельний збір. На наших очах відбувалася перманентна епопея то скасування, то відновлення нульової ставки ПДВ для послуг з в'їзного туризму.

Тютюн і алкоголь – це важливіше?

У Державній програмі розвитку туризму на 2002–2010 роки (постанова Кабінету Міністрів від 29 квітня 2002 р.) проголошено: «Пріоритетний напрям розвитку в'їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в Україні, створення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів держави та підвищення її авторитету на міжнародній арені». Водночас внесеними змінами до методики розрахунку й порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженими кабмінівською постановою від 27 грудня 2006 р., орендну ставку для туристичних підприємств (у тому числі тих, котрі займаються в'їзним туризмом) піднято до 22 відсотків, що відразу збільшило для них орендну плату в 1,5 разу. Тоді як для магазинів з продажу алкогольних і тютюнових виробів, складів, стоянок для автомобілів та інших організацій непріоритетних сфер діяльності орендна ставка практично вдвічі(!) менша.

– Виступаючи на виїзному засіданні профільного комітету Верховної Ради, яке відбувалося в Одесі 11 листопада 2006-го, – розповів учасникам слухань віце-президент ТАУ, президент міжнародного туристичного агентства «Україна-Русь» Степан РОМАНЮК, – я передав голові комітету панові Томенку підготовлені фахівцями ТАУ пояснювальну записку та проект змін до Закону «Про податок на додану вартість». Однак, наші пропозиції під час підготовки й ухвалення торішнього листопада Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», депутати, на жаль, не врахували. (Законопроект, яким поновлюється нульова ставка ПДВ для послуг з в'їзного туризму, зареєстровано у Верховній Раді України лише 20 лютого ц.р. – Н.С.).

 Очі не бачили б того ваучера

– П'ята стаття Закону «Про туризм» (про винятковість туроператорської діяльності) – вельми одіозна, – каже директор донецького турпідприємства «Фотон» Євген КАЗНАЧЕЄВ. – До чого вона привела на практиці? До того, що нам довелося реорганізуватися. Тобто вносити зміни до статуту, скорочувати штат, припиняти всі види діяльності, якими ми займалися раніше, і практично доводити фірму до нерентабельності. Я маю на увазі, звісно, не великих київських туроператоров, котрі працюють на виїзд, і не нерезидентні компанії. Під них, саме під нерезидентів, що працюють, по суті, на вивезення грошей з нашої країни, і створили цю статтю. Адже тут, на батьківщині, таким туроператорам робити нічого не треба: їм не потрібні ані транспорт, ані туріндустрія (об'єкти, які забезпечують проживання, харчування й відпочинок наших гостей), ані сувенірна продукція, ані легка промисловість.

А що маємо ми? Ми не можемо стати власниками транспорту, бази чи готелю. Ми не можемо надавати всі види необхідних послуг, отримуваних нами від закордонних операторів, коли веземо туди своїх туристів. Приїжджаємо, скажімо, до тієї-таки Туреччини, стоять автобуси з логотипом приймаючої турфірми. Їдемо до готелю – там той само логотип. І все нормально.

Кілька слів щодо ваучера. Насамперед – як їх одержати? Коли чесно, це для нас проблема. Оскільки, відправивши заявку, передоплату, доручення та низку інших документів поштою, ми понад три тижні чекали їхнього отримання. До речі, хтось намагався ввести в цей ваучер свій логотип? Я двійку з програмування вліпив би тому, хто створював програму заповнення такого ваучера!.. Крім того, що неможливо в нього ввести свій логотип, там і шрифти неможливо поміняти: нічого не коректується. Як працювати з таким ваучером?..

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Комітет Палати представників затвердив статті звинувачення у справі імпічменту Трампа Вчора, 13 грудня

"Нафтогаз" планує у 2020 роцi cтворити бiржу для торгiвлi газом Вчора, 13 грудня

Швейцарія продовжила на рік замороження активів Януковича Вчора, 13 грудня

Влада планує змінити порядок надання монетизованих пільг на комуналку Вчора, 13 грудня

Нафтогаз та Газпром ведуть перемовини у Відні — ЗМІ Вчора, 13 грудня

Україна і Молдова підписали меморандум щодо постачання газу Вчора, 13 грудня

Німецький міністр звинуватив Путіна в спробі виправдати вбивство в Берліні Вчора, 13 грудня

Реструктуризація "зеленого" тарифу: Мiнекоенерго не пiдтримує запропонований нардепами сценарiй Вчора, 13 грудня

Президент розповів, кому найбільше підвищать пенсії Вчора, 13 грудня

Європейська Рада продовжила санкції проти Росії Вчора, 13 грудня