Навіщо платити більше?

Українські споживачі ще тільки вчаться обстоювати свої права. Ми ще дивуємося, коли в Америці хтось відсудив у відомого фаст-фуду кругленьку суму лише за те, що йому подали занадто гарячу каву, а попереджувальний знак на картонній чашці був надто непомітний. Цікаво, а як відреагували б прискіпливі американці, якби їм, наприклад, комунальні послуги надавали так, як надають нам? Немає води більше місяця? Ну то й що? Чекайте, триває профілактика мережі! У квартирі холодно? У всіх холодно, чому ж тільки ви зчиняєте з цього приводу галас?

А щоб наші читачі знали, що зауваження з приводу неякісного надання комунальних послуг – це не галас, а цілком законні вимоги людини, чиї здоров'я та безпека є найвищою соціальною цінністю (принаймні так написано в Конституції), наведемо кілька положень чинного законодавства, якими врегульовано права споживачів.

По-перше, житлово-комунальні послуги мають надаватися в чіткій відповідності до Закону «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабміну від 21 липня 2005 року. Тарифи на них формують відповідно до цілої низки затверджених постановами Кабінету Міністрів порядків (на утримання будинків – від 12.07.2005, на воду – від 12.07.2006, на гаряче водопостачання та опалення – від 10.07.2006).

Згаданими актами, зокрема, передбачено, що споживач має право на отримання вчасно відповідної якості послуг згідно із законодавством та умовами договору. Комунальні послуги повинні надавати безперебійно, за винятком міжопалювального сезону (для послуг з теплопостачання), часу на проведення ремонтних і профілактичних робіт за графіком і перерв на ліквідацію наслідків, пов'язаних із дією непереборної сили або аварією. До того ж про планову перерву в наданні комунальних послуг споживачів має бути попереджено через засоби масової інформації, а також письмово не пізніш як за 10 днів до її настання.

У разі надання послуг не в повному обсязі чи відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів споживач має право на зменшення плати.

Наприклад, якщо вам за цілодобового водопостачання відключали воду більш як двічі на місяць по шість годин на добу, ви маєте право сплачувати за послуги менше на 3,3% від місячної плати за кожний день перевищення строку відхилення. Це стосується і холодної, і гарячої води. Коли ж з гарячого крана тече вода температурою нижче за 50оС, ви також маєте право платити менше (якщо 45–49оС – на 10% за весь строк відхилення, якщо 40–44оС – на 30%, а якщо не дотягує й до 40оС – взагалі не платити за гаряче водопостачання за весь строк відхилення). Так само й за кожен день затримки або скорочення опалювального сезону (а він настає, коли протягом трьох діб поспіль середньодобова температура становить не більш як 8оС) споживачі мають право платити менше на 3,3% від місячної плати. Так само зменшується плата й у разі перерв у теплопостачанні більш як на 12 годин один раз на місяць. Якщо ж упродовж місяця більш як 12 годин поспіль у житлових приміщеннях вашого помешкання, попри всі заходи з утеплення, температура повітря не перевищувала 18оС (у наріжних кімнатах – 20оС), ви теж маєте право на зменшення оплати на 5% за кожен градус відхилення в разі зменшення температури від 18 до 12оС (у наріжних кімнатах – від 20 до 14оС), а якщо температура в кімнаті була менша за 12оС (у наріжних кімнатах – менша за 14оС), ви маєте право взагалі не платити за час відхилення.

Відхилення від нормативів з надання комунальних послуг фіксується в акті-претензії, який складається споживачем і представником виконавця (житлово-експлуатаційної організації) і скріплюється їхніми підписами. Представник виконавця повинен з'явитися на ваш виклик не пізніше визначеного договором про надання житлово-комунальних послуг строку. Якщо він не з'явився або безпідставно відмовився від підписання акта-претензії, останній вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, котрий протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Відмову можна оскаржити в суді.

І наостанок. На жаль, у нашій державі рідко щось можна вирішити, так би мовити, за першим зверненням. Тому доцільно знати, хто стоїть над тими, що мають забезпечити надання нам якісних комунальних послуг. Отже, поскаржитися на порушення своїх прав як споживача житлово-комунальних послуг можна до місцевих рад і державних адміністрацій, а точніше, до їхніх відділів з житлово-комунального господарства. Якщо ж це не дало бажаного результату, – то й до Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства. Але, як свідчить практика, в разі істотних порушень з боку виконавця найнадійніший захист – це звернення до суду. І вже є кілька прецедентів вдалого вирішення таких питань саме судами. Тож коли вже ми нікуди не подінемося від підвищення тарифів, то принаймні можемо вимагати належного обслуговування.

Автор: Наталя ВІЛАМОВА