№15, серпень 2016

Електронне декларування: формування правової традиції наражається на корупційну ментальність

У статті розкрито доцільність запровадження механізму прозорості матеріальних статків – майна, доходів, витрат і фінансових зобов’язань службових осіб, які мають відповідальне та особливо відповідальне становище, шляхом заповнення електронних декларацій. На підставі світового досвіду обґрунтована ефективність відкритості Реєстру декларацій у контексті антикорупційної політики. Чинником активного опору запровадження новацій визначено несформованість правосвідомості, яка має відповідати прогресивному законодавчому процесу.
Ключові слова: електронне декларування, фінансова прозорість, моніторинг способу життя, корупція, безпекова політика.

Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом у статті 22 «Боротьба зі злочинністю та корупцією» передбачається співробітництво, спрямоване на вирішення, inter alia, зокрема, проблеми  боротьби з корупцією як у приватному, так і в державному секторі (п. «d» ч.). Сторони посилюють двостороннє, регіональне та міжнародне співробітництво в цій сфері, зокрема співробітництво із залученням Європолу. Задля цього укладено домовленість  розвивати співробітництво стосовно: a) обміну найкращими практиками, в тому числі щодо методик розслідування та криміналістичних досліджень; b) обміну інформацією відповідно до чинних правил; c) посилення потенціалу, зокрема навчання та, в разі потреби, обміну персоналом; d) питань, пов’язаних із захистом свідків та жертв [1]. Боротьба з корупцією визначена як елемент безпекової політики в Європі.

Необхідність  створення системи заходів подолання корупції зумовлена тим, що корупційні механізми застосовуються задля викрадення бюджетних коштів, а саме це явище призводить до знищення конституційних гарантій, нехтування прав і свобод громадян, порушення принципу рівності перед законом. І як наслідок виникає невіра громадян у демократичне майбутнє. Небезпеку ігнорування корупційних проявів можна розглядати  в  звуженому або розширеному, узагальненому, сенсах, адже корупція – це, з одного боку, одержання забороненої законом винагороди, а з другого –  торгівля державною функцією, зрада державного інтересу, що може загрожувати, зрештою,  територіальній цілісності держави, її безпеці.

Історія боротьби з корупцією має національні особливості, етапи, динаміку, що зумовлюється економічними, політичними та соціальними чинниками. Коли йдеться про негативні оцінки та низький рейтинг боротьби з корупцією в Україні,  то варто згадати про те, що  тоді, коли в інших країнах приймалися відповідні антикорупційні закони, Україна перебувала в складі Радянського Союзу. За висловами окремих політиків, там плекалася  корупційна культура. В українському фольклорі знайшло відображення таке явище, як хабарництво. У народі казали: «Без підпалу й дрова не горять», «Дарма музики не грають», «За тим діло стало, що мало дано», «Не підмазаний віз скрипить», «Суха ложка рот дере», «Того віз заскрипів, що давно дьогтю не їв», «Хочеш добра — підсипай серебра», «Хто маже, той і їде». Утім, релігійні діячі застерігали, посилаючись на біблійну мудрість: «Не приймай дари, бо незрячими роблять вони зрячих та псують діло правих».

За результатами світового Індексу сприйняття корупції CPI 2015 року рейтинг України становить 27 балів зі 100 можливих, що лише на один бал більше, ніж попереднього року. У всесвітньому рейтингу Україна посідає 130-те місце зі 168 позицій [8]. Покращити цей показник удалося завдяки збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів та появі руху викривачів корупції. Згідно з міжнародною практикою боротьби з корупцією, найдієвішим її механізмом є створення прозорої системи контролю за доходами осіб, які мають відповідальне та особливо відповідальне становище, суддів, прокурорів та інших суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.

Про результати накладення судами в 2015 році  адміністративного стягнення за правопорушення, пов’язані з корупцією, свідчать статистичні дані [5] (див. табл.).

                                                                                                  Таблиця

Правопорушення, пов’язані з корупцією

2011 р.

Кількість осіб

2012 р.

Кількість осіб

2013 р.

Кількість осіб

2014 р.

Кількість осіб

2015 р.

Кількість осіб

Порушення обмежень щодо використання службового становища (ст. 172-2)

521

113

496

виключено на підставі Закону № 221-VII від 18.04.2013 р.

-

Пропозиція або надання неправомірної вигоди (ст. 172-3)

210

91

20

виключено на підставі Закону № 221-VII від 18.04.2013 р.

-

Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4)

187

200

214

144

120

Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172-5)

22

25

22

68

67

Порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6)

 0

347

763

994

787

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7)

63

92

197

678

763

Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8)

12

14

11

32

8

Невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9)

9

11

20

47

28

 Дехто з учених вважає: сподівання на те, що статистика може щось прояснити, є хибним підходом, бо вона свідчить лише про факти, а не про ситуацію загалом. Навіть статистика судових рішень теж має піддаватися сумніву, адже судові рішення теж повинні стати предметом перевірки на відповідність правовим нормам.

Відповідно до ст. 45 Закону «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати декларації [2]. Виходячи зі статистики притягнення до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю (2015 року притягнуто до відповідальності лише 787 осіб), можна зробити висновок про сумлінність та ретельність відображення фінансових показників. Утім, Національна кампанія «Декларації без декларацій» за 2011—2013 рр. дослідила стиль життя високопосадовців на його відповідність змісту майнових декларацій, на підставі чого було встановлено, що у фінансовому вимірі їхній стиль життя перевищив офіційні доходи урядовців та співробітників міністерств у 44 рази, державних службовців -- у 7 разів, працівників обласних державних адміністрацій у 6 разів, міських голів та їхніх заступників у 5 разів [10]. Очевидність такої ситуації формує у громадянського суспільства високий рівень недовіри до влади та усвідомлення недосконалості законів,  скерованих на боротьбу з корупцією. Спрацьовує так зване «внутрішнє правове відчуття» (недовіра до позитивного права в поєднанні з вірою в право ідеальне, належне). 

 Забезпечити громадський контроль  за виконанням антикорупційних вимог фінансового контролю, активізувати діяльність викривачів, мінімізувати ризики приховування  невідповідності доходів реальним видаткам (способу життя), за словами міжнародних експертів, можна шляхом запровадження електронного прозорого декларування. А тому Законом України від 15 березня 2016 р. було передбачено, що у 2016 році службові особи, які на день початку роботи електронної системи декларування мають згідно зі ст. 50 Закону «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік протягом 60 календарних днів після початку роботи системи (з 15 серпня до 13 жовтня) [4].

Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством. Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства. Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Зазначені в декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі [3].

 Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається впродовж усього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, окрім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.

Шістнадцять розділів декларації дають змогу змістовно, покроково, з консультативною  автоматичною допомогою відобразити фінансові зобов’язання та статки.

В Україні запровадження електронного декларування супроводжувалося ретельним вивченням найкращої світової практики.  Директор Програми розвитку ООН Ян Томас Хімстр запевнив, що системи електронного декларування успішно діють у більш як 100 країнах, що дає змогу виявляти осіб, які отримали кошти нечесним шляхом, і притягти їх до суду. На його думку, створена в Україні система буде сучасною й досить складною, адже декларації має подати понад 1 мільйон чиновників [7].

Активні дискусії щодо ефективності її запровадження, виникнення спротиву фінансовій прозорості можуть пояснюватися або низьким рівнем обізнаності або наявністю міцного корупційного пласта, представники якого спростовують демократичність і прогресивність антикорупційного механізму. Посилання на те, що закони про електронне декларування є «диктаторськими», обмежують конституційні права й можуть бути використані проти опозиції та в боротьбі зі свободою слова, а Україна може перетворитися на «поліцейську державу», є безпідставними.

Так, у Румунії, яка характеризується найагресивнішою антикорупційною політикою в Європі, діяльність владних структур здійснюється під суворим контролем громадськості. На електронних сайтах у відкритому доступі розміщено 4,7 млн. декларацій про фінансові статки посадових осіб, суддів та прокурорів,  щомісяця їх переглядають майже 100 тисяч осіб. У такий спосіб реалізується принцип фінансової прозорості, проголошений Євросоюзом [6].

 Податкова та митна служби  Британії мають досить широкі повноваження, вони інспектують підприємства без попередження, відвідують їх під виглядом споживачів, отримують доступ до комп’ютерних систем тощо. Для перевірки фізичних осіб створено спеціальну базу Connect, що дає змогу відстежувати інформацію про фізичних осіб у соціальних мережах, рекламних оголошеннях, моніторити інформацію в ЗМІ. У такий спосіб здійснюється моніторинг способу життя, з’ясовується, чи не приховуються реальні доходи, виявляються незаконні (протиправні) джерела доходів.

Незважаючи на те, що паперові форми подання декларацій зберігаються в багатьох системах (Франція, Бельгія), дедалі більше країн вимагають від державних посадовців електронного декларування, перевагами якого є можливість застосування автоматизованих систем обробки інформації. До того ж публічне розкриття змісту декларацій може здійснюватися в різних формах, але найчастіше через Інтернет. Така практика існує в Німеччині, Сполученому Королівстві, у Скандинавських країнах. Ісландія, Швеція, Норвегія та Данія  мають стабільно найнижчий рівень корупції й високий рівень фінансової прозорості, що зумовлює високий рівень довіри до посадовців. У Данії державні службовці на початку служби декларують свій майновий стан, а потім щороку – лише доходи, як і всі громадяни. Придбання нерухомості фіксується реєстраційною службою, інформація автоматично передається в податкову службу.

У Сінгапурі державні службовці ще з 1952 року щорічно надають звіти про свої видатки. Кожні півроку міністри подають декларації про свої доходи та доходи членів родини. Банківські рахунки також є предметом пильного моніторингу. Суд має право конфіскувати в корупціонера всі статки, законне походження яких він не може довести офіційними джерелами доходів.

В Естонії електронне декларування започатковане 1999 року. Всі відомості містяться в спеціальному реєстрі, доступ до котрого має будь-який громадянин країни, пред’явивши цифрове посвідчення особи. Крім того, відомості про доходи найвищих посадових осіб також публікуються в пресі.

На думку колишнього посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, завданням номер один для України має бути реальна боротьба з корупцією. Ніхто не здивується, дізнавшись, що пріоритетом номер один для України та українського суспільства в 2016 році повинна бути війна з корупцією. Це ключове питання в демонстрації того, що Україна рухається вперед [9].

Гострі дискусії, спротив в умовах запровадження нових антикорупційних механізмів водночас свідчать про правильність прийнятого рішення. Очевидно, що формування вітчизняної правової традиції та ставлення до права варто розглядати крізь призму правосвідомості, тобто через динаміку відносин між правовими інститутами й позитивним правом, з одного боку, й ступенем усвідомлення кожною особою власної відповідальності та ролі в суспільстві – з другого. Очевидно, що найпрогресивніший закон приймається набагато швидше, ніж формується правосвідомість.

 

Список використаних джерел

1.  Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 р. // Офіційний вісник України. -- 2014. -- № 75. – Т. 1. -- С. 83.

2.  Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2014. -- № 49.

3.  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції» від 14.07.2015 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2015. -- № 35.

4.  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» від 15.03.2016 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2016. -- № 13.

5. Звіт про розгляд судами справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/Sud_statustuka_Zvit_2015/

6.  Ахтирська Н. М. Міжнародний досвід боротьби з корупцією як вектор формування національної антикорупційної політики: огляд законодавства Румунії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/4910/

7.   Беззуб І.  Впровадження електронного декларування доходів держпосадовців в Україні // І. Беззуб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2051:vprovadzhennya-elektronnogo-deklaruvannya-dokhodiv-derzhposadovtsiv&catid=8&Itemid=350

8.   Охріменко О. Україна посіла 130-те місце у світі щодо боротьби з корупцією. Що це означає? /  Олександр Охріменко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.112.ua/mnenie/ukraina-posila-130-e-mistse-v-sviti-po-borotbi-z-koruptsiieiu-shcho-tse-oznachaie-287970.html

9.   Война с коррупцией – это критический элемент победы в развернутой Кремлем войне, – Пайетт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://censor.net.ua/news/374965/voyina_s_korruptsieyi_eto_kriticheskiyi_element_pobedy_v_razvernutoyi_kremlem_voyine_payiett

10.    Наскільки стиль життя українських посадовців не відповідає задекларованим статкам? –  Моніторинг, проведений за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні та Міжнародного фонду «Відродження» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://nikorupciji.org/2014/04/01/jdesh-do-vlady-hotuj-deklaratsiyu-znaj-jiji-pereviryat/

Наталія АХТИРСЬКА,
кандидат юридичних наук, доцент,
головний науковий співробітник
відділу науково-методичного забезпечення
діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
та Вищої ради юстиції Національної школи суддів України

 

Автор:

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня

"Радіо Свобода": Угорщина знову скаржиться державам ЄС на "утиски угорців" в Україні 16 березня