Літо Малевича

Майже два місяці (9 червня — 7 серпня) в Україні тривав мистецький проект «Малевич+».

Нічого дивного: світ знає Малевича, а в Україні для загалу з його іменем асоціюється тільки «Чорний квадрат». Утім, він і для самого Казимира Севериновича уособлював його власне «я». Ним він підписував свої творіння…

Та, здається, якщо аеропорт назвати іменем Малевича, і, не доведи, Боже, щось станеться, обов’язково це щось пов’яжуть із відомою геометричною фігурою руки авангардиста світового масштабу. А він просто киянин, який тут із народження всотував дніпровську могутню ауру. В Києві народився його талант рисувальника, в Києві він навчався й викладав.

Київ і Україна стали джерелом натхнення та злету творчої думки для багатьох неординарних авангардистів. Тож виставка українського авангарду в Мистецькому Арсеналі стала таким собі дивовижним згустком енергії мистецтва — подеколи незрозумілого, несприйнятого, а згодом оціненого й затребуваного. Але пізно. Після гонінь і репресій залишається лише роз’ятрена рана. В експозиції Мистецького Арсеналу сто робіт: Олександри Екстер, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Василя Єрмилова, Віктора Пальмова з колекції Ігоря Диченка та музеїв. Зокрема, й Пархомівського історико-художнього музею ім. П. Ф. Луньова.

Штурмом Малевича можна назвати й ті численні, не повертається язик сказати, «заходи», перформанси, покази, експозиції, лекції й… прогулянки старими київськими вуличками буття Малевича.

Авангард і неопримітивізм, бойчукізм і кубофутуризм обернулися обвинувачувальними для художників вердиктами. Репресії, заслання й цькування. Та творіння й імена творців живі. Дивімося й пам’ятаймо!

Вікторія СВІТЛАНОВА.

Микола БІЛОКОПИТОВ (фото).

Автор: