Україна знову отримає високогірну обсерваторію

Замінити кримську, яку загарбали росіяни, «Білий слон» не зможе, але «Гуцульська піраміда» стане найвищим Центром науки країни.

Майже 80 років тому тут стояли потужні мури й паркани. Люди, вітри та невмолимий час не залишили від них ані сліду. Однак вже цього року огорожу навколо колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп-Іван відновлять! І вона має бути такою самою, як у далекому 1938 році. Над відтворенням колишньої величі з неабияким ентузіазмом вже не першій рік працює дружна команда фанатів проекту. Долаючи всі об’єктивні та суб’єктивні труднощі, всупереч усім чуткам і домислам, ці люди крок за кроком наполегливо йдуть до своєї мети. Тож ніхто й ніщо не завадить двом університетам — Прикарпатському України та Варшавському Польщі дати друге життя унікальній споруді під самими зорями. Маємо надію, що це станеться у 2018-му. Тож наступні два роки є визначальними в долі «Білого слона» (так поляки називають обсерваторію на висоті 2028 метрів), що взимку перетворюється на велетенську казкову істоту.

У середині літа «Гуцульська піраміда» (ще одна, вже українська, назва обсерваторії) вітала одразу декілька делегацій поважних гостей, які відвідали об’єкт задля затвердження подальших планів його відбудови. Зокрема, 25–26 червня в рамках робочого візиту до України віце-прем’єр-міністра Польщі, міністра вищої освіти і науки Ярослава Говіна відбулося сходження на гору Піп-Іван, а 3–4 липня пройшло чергове засідання експертної групи, в якій брали участь українські та польські архітектори, інженери, представники Служби з надзвичайних ситуацій. Під час цих двох важливих українсько-польських зустрічей було окреслено основні завдання на нинішній рік.

Нагадаю: журнал «Віче» вже не раз писав про збудовану поляками високогірну кам’яну фортецю, яка не має аналогів в Україні. Надія на її друге життя як астрологічно-метеорологічної обсерваторії з’явилася ще в жовтні 1996 року. Однак далі розмов на нарадах усіх рівнів влади справа не йшла. Тільки тоді, коли процес відновлення очолили Прикарпатський і Варшавський університети, почалися реальні кроки. 4 вересня 2012 року на вершину гори підняли перший будівельний вантаж і бригади робітників. Улітку 2013-го на горі Піп-Іван начальник Управління ДСНС у Івано-Франківській області, полковник Служби цивільного захисту Володимир Чернецький і ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Цепенда урочисто підписали договір про облаштування високогірного рятувального поста. Трагічні події 2013–2014 років в Україні практично зупинили відбудову. Однак навіть за цих обставин поступово виконувався певний обсяг робіт. Зокрема, було створено умови для проживання рятувальників, і пост працював у тестовому режимі. Розчищено та розкопано котлован під огорожу, залито три кубометри бутобетонного фундаменту, зібрано 25 кубометрів каміння, виготовлено й піднято на вершину металеву огорожу, ворота й хвіртки, розчищено від сміття господарський двір і декілька приміщень першого поверху, де в окремих місцях нашарування сміття сягало кількох метрів. Крім того, закрито віконні та дверні прорізи, повністю ізольовано аварійну частину будівлі, герметизовано димовий комин, облаштовано складське приміщення та приміщення для туристів. А ще в обсерваторії з’явилися вхідні двері, які відтепер замкнені для туристів, бо на об’єкті тривають будівельні роботи.

У сходженні разом із віце-прем’єр-міністром Польщі, міністром вищої освіти і науки Ярославом Говіном узяли участь заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, Надзвичайний та Повноважний Посол РП в Україні Генрик Літвін, радник-посланник Посольства РП в Україні Рафал Вольський, директор Студій Східної Європи Ян Маліцький, ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Цепенда, начальник Управління ДСНС у Івано-Франківській області Володимир Чернецький, представники українських і польських органів влади, науковці та журналісти.

— Це дуже красиве місце! — поділився з «Вічем» своїм першим враженням від побаченого на вершині гори віце-прем’єр-міністр Польщі, міністр вищої освіти і науки Ярослав ГОВІН. — Воно дуже символічне, тому що тут проходив кордон декількох держав! Крім того, це серце Гуцульщини та Західної України, і дуже добре, що нині ми разом відбудовуємо цю обсерваторію. Економіка кожної держави потребує серйозного наукового фундаменту. Для вчених України — країни, яка перебуває, по суті, у стані війни, нинішні часи є не найкращими. Але настане час спокою, Україна буде заможною, й тоді обсерваторія служитиме науковим дослідженням. Напевно, сюди приїздитимуть і науковці та студенти з Польщі. Щодо туристів, то я чув побоювання, що начебто Польща хоче забрати цей об’єкт (сміється). Ні! Ніхто не забирає в українців «Білого слона». І хоча тут розташовуватиметься науково-дослідний центр, обсерваторія лишиться постійним місцем туристичного паломництва.

— Я багато читав про цю обсерваторію, багато чув про неї, але побачив її вперше і скажу, що це просто унікальний об’єкт! — не приховує від «Віча» свого захоплення заступник міністра освіти і науки України Максим СТРІХА. — Навіть нині «Гуцульська піраміда» справляє величезне враження завдяки масштабам споруди, завдяки величній природі. А коли тут буде відновлено наукове життя, це стане ще цікавішим осередком, зокрема, й міжнародного наукового співробітництва. Крім того, Україна знову отримає високогірну обсерваторію. На жаль, тимчасова втрата Криму призвела до того, що ми втратили Кримську астрофізичну обсерваторію, і нині відновлення обсерваторії на горі Піп-Іван дасть нам змогу продовжити певні дослідження. На жаль, повноцінно замінити кримську вона не зможе, бо кримська має кращий астроклімат. Та існує питання, чи зберемо ми тут такий набір інструментів, який є там і який загарбали росіяни. Але ми матимемо високогірну обсерваторію, і це втішає, бо решта подібних наших об’єктів розташовані в долині або в містах. Щодо недовіри місцевого населення й туристів до робіт, які ведуться, обурення через закриття для них дверей обсерваторії хотів би зауважити: гори мають бути чистими! Якщо тут буде діюча обсерваторія, це не стане перешкодою для туристичних подорожей. Це лише спонукатиме туристів не смітити, з повагою ставитися до природи та науки, чого ми всі разом маємо вчитися в європейців.

Надзвичайний та Повноважний Посол РП в Україні Генрик ЛІТВІН не вперше відвідав гору Піп-Іван. Але під час кожного нового сходження він, як і всі ми, не стримує емоцій, бо ця унікальна місцина закохує, заворожує й приваблює кожного, хто бодай раз побував тут.

— З часу мого останнього візиту до «Білого слона» я бачу великі зміни. Та попрацювати треба ще чимало. Від самого початку ми всі розуміли, що взялися за дуже складну справу, що виконати намічене швидко не вдасться, — зауважує «Вічу» Генрик Літвін, коментуючи думку про те, що відбудова затягується. — Частина обсерваторії, яку відведено під пункт рятувальної служби, вже є, і це є поступ. Коли я був тут попереднього разу, то цієї частини ще не було. Та щоб відновити обсерваторію повністю, треба ще докласти дуже багато зусиль. Саме це й роблять ректор Ігор Цепенда та директор Ян Маліцький, залучаючи до проекту дедалі більше нових кіл ентузіастів, які допомагатимуть і разом з нами знаходитимуть можливості для завершення робіт. Я назвав би цей проект улюбленою дитиною українсько-польської наукової співпраці й тому не маю жодних сумнівів у його успіху! Багато польських депутатів знають про відновлення «Білого слона» й підтримують цей процес. Є й члени уряду в нашій команді. Власне, приїзд віце-прем’єр-міністра є доказом моїх слів! Я — оптиміст і ентузіаст цього проекту, але підкреслюю, що він дуже складний і швидко нічого зробити неможливо. Бо це екстремально складна справа. І технічно, і фінансово. Тому поки що ми знаходимо лише поетапне її фінансування.

Іще одним стовідсотковим фанатом (у кращому розумінні цього слова) відновлення обсерваторії є давній і постійний член команди — координатор справ відбудови від Студій Східної Європи Броніслав ЖЕШОТАРСЬКИЙ. Він зустрічав делегацію вже на самій горі, адже з групою польських архітекторів піднявся на гору Піп-Іван ще напередодні. В інтерв’ю «Вічу» він так само не приховує свого захоплення і віри в те, що день відкриття обсерваторії настане:

— «Білий слон» — це перлина! І тому відновити обсерваторію не просто можливо, а треба! Я впевнений, що дуже скоро тут буде справжній Центр науки. Перше, що ми тут робимо, це остаточно завершуємо облаштування приміщення для рятувальників — людей, які тут перебувають цілодобово. Далі рухатимемося крок за кроком. Бо є питання грошей і питання технологій. Зі мною тут команда архітекторів із Варшави. Вони роблять обміри, проводять інвентаризацію об’єкта. Хочемо все спланувати, щоб поступово та поетапно просувати роботи далі.

— Цього року почали робити огорожу по периметру, — конкретизує «Вічу» хід робіт архітектор проекту Володимир ІДАК. — Найперше монтуємо металеву огорожу з тилу обсерваторії (вона автентична, така і була), далі будуватимемо кам’яну. Ставимо браму, три хвіртки з основних напрямків туристичних стежок. Далі продовжуємо роботу з розчищення обсерваторії всередині. Сміття набирає й утримує вологу. Коли доходимо до нижнього шару сміття, то там — лід. І це серед літа! Уявіть собі товщину цього шару! Крім того, маємо облаштувати додаткові приміщення для туристів та робітників. Для них необхідно створити відповідні умови для роботи. Архітектори з Варшави дуже допомагають, вони мають доступ до архівів, тож від них ми отримуємо інформацію про те, як усе тут працювало, й ця інформація дуже корисна для нас. Також поляки постачають нам специфічні конструкції, яких в Україні не виробляють. Наприклад, вікна з профільованого металу, якого в нас немає. Або котли опалення саме такої потужності, які потрібні тут, та системи генераторів. І для освітлення, і для підзарядки. Це комусь може здатися дріб’язком, та для облаштування й налагодження нормального робочого процесу все це має вирішальне значення.

Архітектори, робітники, волонтери не перебувають у «Гуцульській піраміді» постійно, а тільки під час чергового виконання певних робіт. Але в обсерваторії є й постійні мешканці. Це рятувальники. Їхня постійна присутність на такій висоті цілковито виправдана, тому що Піп-Іван — це дуже людне місце, адже через нього пролягають улюблені маршрути багатьох туристів. Живуть рятувальники в службово­побутовому приміщенні, де й чергують. Поки що тут не дуже затишно, але плани стосовно наведення ладу великі. І вони так само поступово здійснюються.

— Мають бути остаточно забезпечені умови для несення служби, і наші потреби крок за кроком задовольняються, — пояснює «Вічу» начальник Управління ДСНС у Івано-Франківській області Володимир ЧЕРНЕЦЬКИЙ.

Журнал «Віче» вже писав про те, що рятувальники розвідали джерело води на відстані 400 метрів на південь від будівлі обсерваторії на висоті 1879 метрів над рівнем моря. Узяли пробу води й віддали її на хімічний аналіз, який засвідчив, що вона цілком придатна для пиття. Після цього джерело було розчищено та облаштовано для зручного забору води. У планах цього року — ремонт водозбірника. Проект вже надіслано польською стороною.

— Джерело води працює. Дебіт його прекрасний, але треба там остаточно навести лад, — розповідає Володимир Володимирович. — Сам пост працює в постійному цілодобовому режимі. Зараз на чергуванні дві особи. Цього цілком достатньо, бо нині тут працюють робітники, волонтери, майстри, студенти Прикарпатського університету. Проте ми подали офіційні документи у Київ на затвердження штату, адже надалі тут працюватиме пост загальною кількістю 14 осіб — 4 зміни по 4 особи плюс старший і підмінний. Одна зміна триватиме в зимовий період — 7 днів. Влітку цей термін може бути коротшим, тому що і роботи більше (із напливом туристів), і дістатися легше. Наразі наші чергові, крім безпосередньої допомоги, а також медичної та психологічної, займаються й профілактичною та роз’яснювальною роботою. Тож коли прибуває група туристів, старший на посту проводить із керівником групи інструктаж. Пояснює, що допуск в основне приміщення у зв’язку з відновлювальними роботами заборонено, що ходити під стінами обсерваторії також заборонено, бо іноді відбувається падіння каменю в місцях, де ще не проведені роботи з укріплення. Також усіх відвідувачів гори Піп-Іван попереджають, що вони мають прибрати за собою й забрати з гори все сміття. І знаєте, після цього жодної пластикової пляшки або пачки від цигарок не лишається! Наші люди зазвичай виховані й свідомі. Просто їх треба вчасно попередити, нагадати про довкілля, що потребує їхнього захисту, й тоді всі прохання вони виконують. А ще ті люди, котрі вчасно отримують інструктаж про те, як поводитися в горах, менше потрапляють у ситуації, що потім потребують нашої допомоги.

— За результатами візиту поважної делегації визнано, що поставлені завдання виконано, натомість головну увагу було зосереджено на підготовці остаточної проектно-кошторисної документації, яка буде профінансована Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. З наступного року на її основі спільно з польськими архітекторами розпочнуться роботи з відновлення головних приміщень обсерваторії, — про подальші плани розповів в інтерв’ю «Вічу» ректор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Ігор ЦЕПЕНДА.

Щодо відвідання обсерваторії віце-прем’єром Польщі, то, на його думку, це зайвий раз засвідчує, що її відновлення є головною темою в гуманітарному блоці питань українсько-польських відносин.

Ну й буквально за тиждень після візиту Ярослава Говіна (3–4 липня) відбулося ще одне важливе сходження, а після нього — засідання експертної групи за участю архітекторів, інженерів, представників служби з надзвичайних ситуацій. Комісія підбила підсумки зробленого й остаточно окреслила завдання на 2016 рік. За результатами обговорення підписано протокол з конкретними датами виконання та відповідальними. Узгоджено також нову систему фінансування наступних ремонтно-консерваційних робіт. Тож роботи фінансуватимуться в рамках цьогорічного гранта Міністерства культури і національної спадщини РП. До початку серпня основні зусилля спрямують на очищення від завалів сміття підвальних приміщень та приміщень першого поверху, підготовку їх для проведення подальших робіт, закінчення реконструкції довоєнного кам’яного муру при головній в’їзній брамі та хвіртках до середини серпня, створенні повноцінного тимчасового осередку для туристів, які відвідують гору Піп-Іван.

До слова, тільки за два тижні, коли до обсерваторії підіймалися численні поважні польські гості, гору відвідало більш як 250 туристичних груп, а це загалом понад півтори тисячі туристів.

Автор: Яна СТАДІЛЬНА.