Семеро нових

Проміжні вибори в Україні визнано одними з найконфліктніших. Найбільші проблеми виникли на 114-му окрузі в Луганській області. Втім, і в інших областях фіксували порушення, пов’язані з маніпуляцією виборчими процедурами та порушенням принципу рівних можливостей для всіх кандидатів. Обрання сімох нових нардепів до принципових змін у Верховній Раді не приведе, вважають експерти і прогнозують, що більшість новачків приєднаються до провладної коаліції.

Сім вакантних місць у Раді розігрував між собою 371 кандидат. Явка була низькою, голосувати прийшло всього 35,78% виборців, і це не дивно в період «мертвого сезону» й на тлі недовіри українців до влади. Додамо до цього несприйняття довиборів, які знову проведено за старим законодавством без відкритих списків, на запровадженні котрих наполягає громадянське суспільство. Тому зафіксовані порушення практично не відрізнялися від тих технологій, які застосовувалися нечистими на руку політиками на виборах в 2014 році.

За даними громадянської мережі «Опора», найчастішим порушенням було оприлюднення таємниці голосування, а також видача бюлетенів без пред’явлення паспорта. Найбільше відзначилися організатори виборів у Луганській області. Нібито висока явка на 114-му окрузі, як пізніше з’ясувалося, була помилкою системного адміністратора. Крім того, відбувалися маніпуляція виборчими процедурами й порушення принципу рівних можливостей для всіх кандидатів. Впливові учасники виборчого процесу використовували реєстрацію кандидатів, які не брали участі у передвиборній агітації, для отримання позаконкурентних переваг у формуванні дільничних виборчих комісій.

Тим часом на славетному 114-му окрузі згідно з попереднім підрахунком перемогу здобув Сергій Шахов, який балотувався від політичної партії «Наш край». Він випереджав самовисуванця Валерія Мошенського майже на 20%. До парламенту Шахов намагався пройти ще в 2012 році, й тоді спостерігачі звинувачували його в масових підкупах виборців і навіть публікували відповідні відео, на яких його команда відкрито роздавала талони, що їх згодом можна було обміняти на 50 гривень у штабах кандидата.

Неспокійно було і в 183-му окрузі в Херсонській області, де лише за одну годину 17 липня (з 7:30 до 8:30) члени виборчкомів заявили про 15 телефонних дзвінків щодо замінування дільниць. У результаті людей евакуйовували... Тут мандат народного обранця, найпевніше, отримає екс-голова облдержадміністрації Юрій Одарченко, який балотувався від «Батьківщини» Юлії Тимошенко. У своїй передвиборній програмі Одарченко активно виступав проти об’єднання територіальних громад, називаючи це геноцидом українського села.

На Волині фаворитом виборчих перегонів виявилася кандидат від УКРОПу Ірина Констанкевич. Попередньо вона набрала більш як половину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. В Івано-Франківській області «битву титанів» місцевого рівня виграє рідний брат чинного народного депутата й відомого бізнесмена Олександра Шевченка (власника гірськолижного курорту «Буковель») Віктор. Його головним конкурентом на виборах був також рідний брат донедавна депутата, а нині міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика. На Прикарпатті це змагання дістало влучну назву «Брат-2».

У Чернігівській області лідером виборчих перегонів став самовисуванець Максим Микитась. У червні 2014 року він став депутатом Київради, пройшовши за списком УДАРу
Віталія Кличка. Микитась, який є президентом «Укрбуду», має в українській пресі негласне ім’я «король недобудов». Сам він називає скандали навколо будівництв його компанії штучними.
Лідера перегонів у Полтавській області Руслана Богдана у ЗМІ також часто називають «людина-скандал». У 2009 році його прізвище лунало в контексті справи про педофілів у Міжнародному дитячому центрі «Артек». 2011 року Генпрокуратура закрила цю справу.

У Дніпрі перемагає волонтер, радник міністра оборони Тетяна Ричкова, яка з перших днів війни на Донбасі возила провізію в зону бойових дій,  втратила на війні чоловіка. Тим часом на її окрузі також не обійшлося без порушень: у бюлетені були кандидати з однаковими прізвищами, а в місті роздавали квитки в кінотеатр і аквапарк, що є прихованим підкупом.
На думку більшості українських політологів, депутати-новачки аж ніяк не вплинуть на нинішній розклад сил у парламенті й будуть лояльнішими до більшості, аніж до опозиції. З електоральних тенденцій — перемога самовисуванців, за якими стоїть Блок Петра Порошенка, нових для Верховної Ради партій — УКРОП і «Наш край», а також потенціал «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Все це цікаво для аналітиків з точки зору прогнозування, адже наприкінці політичного сезону дедалі гучніше говорили про те, що Україна може отримати дострокові парламентські вибори вже цієї осені.

Втім, представники парламентської коаліції, йдучи на канікули, вперто твердили, що перезавантаження Ради не допустять.

Автор: Іванна ЯНІНА