передплата Українською | In English

№1, січень 2016

«Донбас і Крим: ціна повернення»«Донбас і Крим: ціна повернення»

Поділитися:

Академік Володимир Горбулін про сценарії відновлення територіальної цілісності України.
Чи можливо повернути до складу України окуповані Донбас і Крим?
Чи взагалі варто боротися за повернення неконтрольованих Україною частин її території? Вже сама назва монографії «Донбас і Крим: ціна повернення» переконує в тому, що так питання не ставляться. Альтернативи «поверненню» немає. А відтак питання постають такі: коли? за яким сценарієм? якою ціною? Відповіді на них спробував дати авторський колектив дослідження, котре презентували в Укрінформі.

Головний редактор видання, директор Національного інституту стратегічних досліджень академік НАН України Володимир Горбулін у вступному слові стисло і яскраво виклав по суті зміст цієї фундаментальної праці. На початку навів дані, які характеризують масштаби втрат для України:

– У цілому за час неоголошеної вій­ни Україна втратила близько 20 відсотків економічного потенціалу. Виробництво промислової продукції в Донецькій і Луганській областях скоротилося, зупинившись на рівні 20–25 відсотків порівняно з 2013 роком. Тільки енергетичний комплекс України, традиційно зав’язаний на вугіллі з Донбасу, втратив половину шахт. На підконтрольній Україні території зі 150 шахт працюють лише 24. Постраждала транспортна інфраструктура, і це не лише аеропорти Донецька й Луганська, а й розрив логістичних зв’язків на 1700 кілометрах, руйнування автомобільних доріг та залізниць. Приблизні збитки сягають майже 5 мільярдів гривень.

Збройна агресія Російської Федерації проти України спричинила також безпрецедентні соціальні наслідки, тягар яких повністю ліг на плечі українського народу. Втрачено кон­троль над більш як 400 кілометрами ділянки державного кордону з РФ, через котрий нині, наголошує академік, на окуповані території з Росії щодня й щоночі йдуть основні потоки експорту і бойовиків, і зброї.

Володимир Горбулін проаналізував три можливі сценарії повернення Донбасу, які умовно можна назвати «хорватський», «молдавський» та «німецький».

Перший базовий сценарій – хорватський.

«Це жорсткий сценарій, що передбачає відсутність будь­яких компромісів з окупантами. Визволення відбувається внаслідок силової операції», – констатує директор НІСД. Серед можливих позитивів такого сценарію він назвав реальну військову перемогу над агресором, можливість притягнення до відповідальності винних, можливість встановити свої правила на визволених територіях. Негативи: величезні витрати на відновлення соціально­економічного потенціалу регіону, різке загострення відносин із Росією, ймовірність втрати підтримки з боку союзників України.

Другий сценарій – молдавський.

«Це – результат компромісу з маріонетковим режимом, коли відбувається його часткова легалізація, установлюються правила співіснування й починається безкінечний процес зближення сторін у численних переговорних форматах», – пояснює академік.

Позитиви такого сценарію – припинення воєнних дій та фінансова допомога на відновлення Донбасу. «Таке рішення вітатиметься і Європейським Союзом, і Штатами, і Росією. І навіть можна очікувати фінансової допомоги на відновлення Донбасу», – зазначив Володимир Горбулін.

Водночас він застеріг, що в результаті конфлікт «перетвориться на внутрішньо український, яким насправді він ніколи не був і не є: «ДНР» і «ЛНР» фактично буде легалізовано, а їхні методи боротьби дістануть певне виправдання».

Третій сценарій – німецький.

«Розділена країна об’єднується волею народу внаслідок переосмислення причин розколу й набуття спільних цінностей, відновлення політичної й культурної єдності, – зауважив промовець. – Україна при цьому дістає моральну сатисфакцію, оскільки територіальна цілісність визначається об’єднувальною цінністю. Також важливою є позитивна реакція на такий крок. Виникають серйозні передумови для переговорного процесу щодо Криму. Але це не буде перемогою однієї зі сторін конфлікту: об’єднання можливе лише як результат ідеологічного й політичного компромісу».

При цьому Україна буде змушена прийняти вимоги щодо автономії регіону, дати гарантії місцевому істеблішменту. Володимир Горбулін нагадав, що в Німеччині цей шлях вдалося пройти майже за півстоліття, але в Україні «він може бути пройдений значно швидше». У наших реаліях, на думку академіка, слід взяти щось конструктивне з кожного з перелічених сценаріїв.

Учені та експерти, готуючи монографію, прорахували також низку можливих сценаріїв повернення Криму.

Перший сценарій – реконкіста, або відновлення територіальної цілісності військовим методом. Він нині видається малореалістичним, оскільки Росія має велику військову перевагу. Але, за оцінкою Володимира Горбуліна, через декілька років ситуація може змінитися. До того ж потужний військовий потенціал РФ на півострові фактично не має тилу, а отже, є вразливим. Тому реалізацію такого сценарію не слід відкидати, але треба враховувати, що вона пов’язана з багатьма перешкодами – від фінансових до військових.

А ось другий сценарій – народна війна, за словами академіка, певною мірою вже реалізується. «Хочу підкреслити, що українська громадськість виявляється ціліснішою й цілеспрямованішою, ніж уряд», – зауважив Володимир Горбулін. На його думку, цей сценарій має передбачати не лише жорстке блокування чи агресивні дії, а й громадську дипломатію та активну позицію громадян. «Суспільство має усвідомити необхідність повернення Криму й бути впевненим у тому, що цього можна досягнути», – зазначив промовець.

Третій сценарій – мирна реінтеграція шляхом демонстрації власного позитивного прикладу. Реформи й структурна перебудова економіки мають стимулювати зростання добробуту жителів материкової України, і це, щонайменше, дасть жителям Криму привід задуматися про повернення до України. «Анексію Криму ніхто й ніколи не визнає, а отже, жодних об’єктивних передумов для покращення там економічної ситуації просто немає», – переконаний директор НІСД.

І, нарешті, четвертий сценарій – дипломатична реінтеграція передбачає пошук рішення за столом переговорів на найвищих щаблях світової політики. «Це рішення може будуватися й навколо концепції території під міжнародним управлінням з відповідною системою забезпечення саме міжнародного, а не моноросійського управління Кримом», – пояснив академік, зауваживши, що історії відомо небагато успішних прикладів такого розв’язання проблеми.

Після виступу головного редактора видання колективну роботу науковців НІСД охарактеризували учасники презентації – заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України член­кореспондент НАНУ Євген Бершеда, директор Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, екс­міністр закордонних справ України (2007–2009), Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Огризко, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України член­кореспондент НАНУ Олег Рафальський, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України доктор політичних наук Олександр Литвиненко. Вони констатували, що вже з’явилися численні публікації, в яких порушувалася тема повернення Криму й Донбасу, однак обговорювана монографія має принципові відмінності від усіх попередніх спроб висвітлити цю складну проблематику.

Перша відмінність – комплексність, реалізована в об’єднанні донбаського й кримського питань в одному дослідженні, що дає змогу простежити спільні для обох регіонів причини виникнення проблем. Друга відмінність стосується прогностичної скерованості дослідження. На відміну від попередніх наукових і публіцистичних робіт у монографії дається аналіз не ретроспективи, а перспективи розвитку подій, окреслені через можливі сценарії розв’язання проблем. Третя відмінність полягає у вивченні проблематики винятково з позиції національної безпеки України. Тобто йдеться не про майбутнє самих по собі Донбасу та Криму, а, по суті, про майбутнє безпеки й свободи України в небезпечному глобалізованому світі.

На думку учасників заходу, монографія має стати основою для розроблення державної стратегії повернення Криму та Донбасу.

Автори: Олександр МАЛІЄНКО, Фото Марії БІЛОКОПИТОВОЇ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата