Космічна Україна: статус зберігається, а програма оновлюється

За нинішніх надскладних умов Україна зберігає престижний статус космічної держави. Торік здійснено п’ять успішних пусків. На орбіту виведено ракети-носії «Дніпро» та «Зеніт», розроблені Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» та виготовлені Державним підприємством «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» в кооперації з іншими підприємствами, а також три ракети-носії «Вега», розроблені Європейським космічним агентством (ESA) спільно з Італійським космічним агентством (ASI), з українськими двигунами.

«Дніпро» та «Зеніт» стартували з метеорологічними супутниками дистанційного зондування Землі, а «Веги» – з експериментальним багаторазовим космічним кораблем, створеним ESA й призначеним відпрацювати технології, які застосовуватимуться під час розроблення нових космічних апаратів багаторазового використання, супутником Sentinel­2A, що є частиною глобальної європейської системи дистанційного зондування Землі, й космічним зондом ESA. Цей зонд протестує технології, розроблювані для запланованого на 2034 рік запуску обсерваторії, яка має реєструвати гравітаційні хвилі.

Про світове визнання України космічною державою свідчить той факт, що в жовтні 2015 року на 66­му Міжнародному астронавтичному конгресі, організованому Міжнародною астронавтичною федерацією, уперше її віце­президентом обрали представника України – генерального конструктора–генерального директора ДП «КБ «Південне» Олександра Дегтярева. Йому довірено чи не найважливішу сферу відповідальності керівників федерації – зв’язки з промисловістю.

Цьогоріч є плани поглиблення й розвитку міжнародного співробітництва України в космічній галузі з виходом на нові ринки. За словами голови Державного космічного агентства України Любомира Сабадоша, під час візиту до США українська делегація дала американським партнерам чіткий сигнал: «Ми хочемо бачити українську космічну промислову інфраструктуру партнером у забезпеченні програм, які веде NASA».

Під час візиту у відповідь делегація NASA ознайомилася з дніпропетровськими КБ «Південне» й Південним машинобудівним заводом, що задіяні в міжнародній кооперації зі створення ракети­носія Antares, яка за програмою NASA забезпечує доставку вантажів на міжнародну космічну станцію. Американські фахівці були задоволені побаченим і вивчатимуть отримані пропозиції, зокрема зі створення нового двигуна для ракети­носія. За підсумками візиту NASA також запропонувало українським фахівцям узяти участь у наукових експериментах на міжнародній космічній станції.

Як вважає Любомир Сабадош, для розроблення нового двигуна й проведення його випробування потрібно, щоб нова Загальнонаціональна цільова науково­технічна космічна програма на період до 2022 року передбачала кошти на виконання цього завдання. Дещо, на його думку, мала б передбачати й чинна до 2017 року космічна програма, яку нині переглядають.

«Якщо присутність України на світовому космічному ринку – це справді державна стратегія, то необхідно почати хоча б частково фінансувати з бюджету створення нових розробок, а вже потім залучати на їхній розвиток кредитні ресурси та інвестиції, як це прийнято в усьому світі», – стверджує голова Держкосмосу.

Автор: Олександр МИХАЙЛЕНКО