передплата Українською | In English

№1, січень 2016

Чинник кривої Кози

Не кричи матом – станеш приматом!

Минулий рік став одним із найскладніших в історії України. Зоряний гороскоп на 2015­й не рекомендував планувати щось масштабне, оскільки все могло легко перетворитися на порох… Астрологічний прогноз навіть радив заздалегідь серйозно підготуватися до норовливого року Кози. Мовляв, тварина ця вперта й усе переверне з ніг на голову. Підніме й гепне. І справді. Варто подивитися лише на події кінця минулого року: «звіт» уряду в парламенті, зникнення із сесійної зали документа з підписами за відставку Шокіна, інцидент на Нацраді реформ, Антикорупційний форум
Саакашвілі, прийняття Верховною Радою держбюджету о четвертій ранку католицького Різдва. Хіба не почнеш щиро вірити звіздарям? Тож уся справа в Козі! Чи не так, панове політики? Тільки не в простій, а в кривій Козі!

Усім нам відомий вираз «на кривій козі не під’їдеш». Означає він, що до певної персони або до певного питання дуже важко знайти підхід. Не допомагають жодні маневри, інтриги та хитрощі. У нашому випадку крива коза якраз і асоціюється з хитромудрими маневрами підходу до будь­якої справи, до котрої причетні владці.

До речі, знаєте, чому ми кажемо «крива коза»? Звичайна, здорова коза ходить нормально, як і всі живі істоти. А ось крива, косоока коза, на відміну від кривої кішки чи собаки, помітно втрачає орієнтацію (не ту, щодо якої внесли правки в Трудовий кодекс задля безвізових законів). Просто очі в кіз дивляться в різні боки…

Інше пояснення виразу «на кривій козі не під’їдеш» пов’язують із кумедниками, які в старовину на ярмарках смішили публіку, катаючись верхи на свинях, козах та інших непристосованих до цього тваринах, намагаючись розважити роззяв такою безглуздістю. Але дехто не знаходив у цьому нічого смішного. Не вдавалося розсмішити – отже, не вдавалося знайти підхід. Різновид цієї приказки – «на кульгавій козі не під’їдеш» – іще більше личить ситуації, що склалася в Україні.

У чому суть? На думку міжнародних експертів, іноземних політиків, котрі вже другий рік поспіль намагаються зрозуміти, чому в Україні не вдаються реформи, які успішно вдавалися в Польщі, Чехії, Угорщині та інших сусідніх країнах, проблема полягає в тому, що українська влада вперто намагається не просто винайти велосипед, а винайти свій велосипед. Такий, щоб практично нічим не відрізнявся від останньої моделі «Лексуса». Владцям на пальцях пояснюють, що такого не буває, показують законодавство Європейського Союзу, яке працює й дає результат. Марно! Розповідають про європейські цінності, про те, що за вчинками, які вони мало не щодня здійснюють, і словами, якими кидаються разом зі склянками, має відбутися не тільки негайна відставка, а й повне політичне забуття. Марно! Це десь, але не в нас. А в нас вибори за справді відкритими конкурентними списками залишаються далекою й майже нездійсненною мрією виборців. Більше того! Свій винахід і декоративні зміни у виборче законодавство нам намагаються продати як українське ноу­хау в системі відкритих списків...

Хтось вважає, що українці, мовляв, мають таку владу, на яку заслуговують. Тож вона б’ється, лається, виносить із трибуни прем’єра, без кінця сигнально голосує й під покровом ночі по кілька разів переписує бюджет, торгуючись і «кидаючи» одне одного, бо ми самі такі – хитрі та користолюбні. Але це неправда! І останні два роки це довели.

Труднощі й бажання боротися з «козиними мордами», на які перетворюються політики всіх мастей, щойно заселяються у свої високі кабінети, вже створили в нашій країні сильне монолітне громадянське суспільство. Воно, з одного боку, контролює владу, а з другого – знову перебуває на межі вибуху, бо влада дуже професійно вислизає, відкуповується й тікає від кримінальної відповідальності. При цьому косоока коза високопоставлених найнятих народом менеджерів і надалі дивиться не в бік платників податків, а виключно туди, звідки можна ще й ще хапнути для себе та своїх сімей.

Як довго блазні на кривій козі, що з року в рік винаходять велосипед, схожий на «Лексус», розважатимуть країну й світ, котрим давно не смішно? Коли нарешті буде ухвалено цивілізований і адаптований до європейського за­коно­давства Виборчий кодекс, який не дасть змоги численним політикам із розпальцівкою «козою» знову й знову опинятися біля годівниці та паразитувати на нашій країні?!

Можливо, нинішній рік Мавпи змінить стан речей? Мавпа все­таки асоціюється з еволюцією, а не з революцією. Як гадаєте, панове політики?

Автор: Яна СТАДІЛЬНА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Рахункова палата позитивно оцінила роботу корпоративного блоку Фонду держмайна 17 листопада

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016