№1, січень 2016

Держслужбовець: яким йому бути?

Новим Законом «Про державну службу», який тривалий час напрацьовували народні депутати разом із громадськими активістами, створено правові передумови для підвищення її престижності. Відповідно до європейських стандартів передбачено її деполітизацію, запровадження інституту державних секретарів, розмежування політичних і адміністративних посад, конкурсний відбір тощо.

Ухвалення нового регламенту для державних чиновників як одне з міжнародних зобов’язань України прямо торкнеться долі майже 300 тисяч осіб зі статусом держслужбовця, проте в підсумку матиме, без перебільшення, грандіозний вплив на кожного громадянина. Отож яку «фракцію» заклали народні депутати у фундамент реформи вітчизняного держапарату?

Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Альона Шкрум, представляючи проект згаданого закону, підкреслила, що він дає змогу зробити революцію в управлінні нашою державою, а держслужбовців – політично неупередженими та професійними. Під час підготовки документа до другого читання було розглянуто
1382 поправки та пропозиції. Останнє ж погоджувальне засідання відбулося пізно ввечері напередодні голосування. Як результат, пані Шкрум із трибуни озвучила кілька поправок, яких спочатку не було в порівняльній таблиці, але вони стали своєрідним компромісом для фракцій. Зокрема, поправку Кабміну, що стосується створення механізму доплат державним службовцям за кошти Євросоюзу. Голова підкомітету також повідомила, що закон набуде чинності не з 1 січня, як планувалося, а з 1 травня 2016 року, бо слід ухвалити понад 30 підзаконних актів для його імплементації.

Проте до набрання законом чинності передбачено, що ті, хто 10 чи 20 років відпрацював на державній службі та сплачував підвищений єдиний соціальний внесок, мають право на призначення вищої пенсії. Загалом, за словами голови Національного агентства з питань державної служби Костянтина Ващенка, реформування системи триватиме до трьох років, і в 2019 році кількість чиновників скоротиться вдвічі.

Звісно, про заявлене скорочення штату чиновників у законі не йдеться, воно є об’єктивно очікуваним.

Відповідно до закону чиновники поділятимуться на кілька категорій. Так, до категорії «А» (вищий корпус державної служби) належатимуть: керівники секретаріатів та їхні заступники в міністерствах і центральних органах виконавчої влади, Конституційного Суду, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, очільники державних органів, які не входять до складу Кабміну, голови місцевих державних адміністрацій. Керівники підрозділів у всіх державних органах, керівники апаратів місцевих і апеляційних судів, заступники керівників місцевих адміністрацій отримають категорію «Б». Усі інші чиновники (спеціалісти) – категорію «В».

Кожна категорія встановлює чіткі кваліфікаційні вимоги до службовців. Обов’язковою для чиновників категорії «А» і «Б» є освіта магістра або спеціаліста. Для чиновників категорії «В» достатньо бути бакалавром або молодшим бакалавром. Обов’язковим для всіх категорій є володіння державною мовою. До речі, законом установлено спеціальне тестування для визначення відповідності цьому критерію, але, як воно проходитиме, поки що невідомо. Це повинен визначити Кабмін. Для чиновників категорії «А» також є обов’язковим знання іноземної мови – однієї з трьох офіційних мов ЄС. Відповідно до перехідних положень закону нинішнім чиновникам дається для вивчення два роки.

Указані категорії чиновників поділяються на три ранги з відповідною зарплатою (оклад, надбавки за вислугу років, ранг, виплати за додаткове навантаження та премії). Законом передбачено зменшення суб'єктивного впливу керівника на розмір зарплати (70% – посадовий оклад, 30% – премії та надбавки).

Однак головним є те, що з травня нинішнього року на всі посади держслужби буде виключно конкурсний відбір. Жодних партійних квот чи інших «привілеїв». Відбір на посади категорії «А» державної служби проводитиме спеціальна комісія, у складі якої будуть представники Президента, Верховної Ради, уряду, громадськості, голова Антикорупційного бюро та очільник Національного агентства з питань державної служби. Головне завдання –
не лише оздоровити верхівку державної служби, а й припинити плинність кадрів, яка «вимиває» професіоналів. Робота висококласних менеджерів у міністерствах не повинна залежати від зміни складу уряду.

Звісно, виникають запитання про принципи формування самих конкурсних комісій, які визначатимуться з претендентами на чиновницькі посади категорій «Б» і «В». Утім, є сподівання, що головним запобіжником проти того, щоб конкурсний відбір не перетворювався на профанацію, буде відповідальність керівника органу, який формуватиме комісію, мотивованого отримати на посадах професіоналів, здатних виконувати покладені на них обов’язки. Прозорість засідань комісії, можливість залучення до її складу представників громадськості, публікація оголошень про кадровий конкурс на централізованому веб­сайті – все це інструменти об’єктивності.

Експерти особливо виокремлюють таку новелу закону, як чітке розмежування політичних та адміністративних посад. Окрім того, державним службовцям категорії «А» взагалі забороняється членство в партіях. Категоріям «Б» і «В» це дозволяється, але при цьому їм не можна входити до керівних органів політичних партій.

Законом також запроваджено нову посаду – державний секретар (Кабміну та міністерств). При цьому чітко розмежовуються повноваження між міністром і державними секретарями. До кола їхніх обов’язків належать: реалізація ініціативи міністра, забезпечення наступництва, інституційної пам'яті та законності в роботі міністерства, представництво міністерства як юридичної особи, призначення, звільнення держслужбовців, присвоєння їм рангів. Водночас, згідно із законом, за все відповідає міністр, остаточні рішення приймає саме він.

Але, щоб не було непорозумінь і конфліктів, він має зав­жди діяти через державного секретаря. Міністр не повинен писати будь­який законопроект (залучаючи до цього свою патронатну службу, якихось сторонніх радників), а має дати доручення державному секретарю підготувати проект певного рішення. Якщо ж держсекретар не виконує доручення міністра, це є підставою для його звільнення.

Ухвалення згаданого закону – це ще не реформа. Сам по собі він розв’язує лише частину проблем. Новий закон про Кабмін і ЦОВ, децентралізація, оптимізація всіх адміністративних процедур – усе це в комплексі й називається реформою державного управління. Але ключовий крок парламент, безперечно, зробив.

Єврокомісар з питань сусідства Йоганнес Ган, коментуючи ухвалений Верховною Радою Закон «Про державну службу», запевнив, що ЄС забезпечить український уряд підтримкою експертів для допомоги у виробленні всеосяжної стратегії реформи державного управління.

Автор: Тарас РОМАНЮК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня

"Радіо Свобода": Угорщина знову скаржиться державам ЄС на "утиски угорців" в Україні 16 березня