Українська мрія

22 січня в Україні відзначається День соборності, приурочений до ухвалення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Саме цього зимового місяця буремного, революційного 1919 року між новоствореними на уламках двох останніх європейських імперій українськими державами – УНР і ЗУНР був укладений акт возз’єднання, який констатував виникнення нової геополітичної реальності на теренах Східної Європи – української соборної держави.

Проголошення злуки було зумовлено цілою низкою зовнішньополітичних і внутрішньополітичних чинників: усвідомлення українським народом своєї культурно­цивілізаційної ідентичності; прагнення національної єдності; відновлення перерваної історичної української державної традиції (закладеної ще Київською Руссю й Запорозькою Січчю); подолання колоніальної залежності від колишніх Російської та Австро­Угорської імперій; консолідація військових, економічних і соціально­демографічних ресурсів в умовах зовнішньої, по суті, імперсько­мілітаристської агресії; утвердження української держави на міжнародній арені та входження соборної України до кола європейських народів; відновлення національно­територіальної єдності української держави.

Щоправда, злука УНР і ЗУНР мала значною мірою формально­правовий, декларативний характер і потребувала свого практично­змістового втілення. Це, власне, і відбувалося впродовж усіх років незалежності суверенної демократичної України. У нашому сьогоденні українська мрія визначає національну ідеєю єдності держави. На жаль, її доводиться боронити жертовно, зі зброєю в руках.

Автор: Ігор КУДРЯ