Нескорена: варіації на тему

Увага: сьогодні в рубриці «Плакат – брат барикад» фігурує Михайло Дяченко. Почнімо з того, що у свої неповні 27 він досягнув мрії кожної творчої людини: Михайло – вільний художник.

Живе на два міста: Харків і Запоріжжя. Працює переважно в напрямі цифрового арту. А на шпальтах журналу презентує одну зі своїх робіт, присвячених Надії Савченко. Події навколо відважної льотчиці розгорнулися таким чином, що тема ця, на жаль, залишається актуальною для митців на невідомо який термін. До слова, в уже знайомих нашим читачам учасників «вічанського» проекту, що покликаний відроджувати жанр патріотичного плаката, є чимало робіт на честь Надії. Такий збіг творчих поривань – аж ніяк не кон’юнктура. Просто йдеться про випадок, коли ім’я нескореної героїні збіглося зі словом, яке характеризує колективну емоцію українців.

Іще кілька слів про Михайла Дяченка. Уродженець Запорізької області (1988), після закінчення Запорізького Січового колегіуму він вступив до Харківської державної академії дизайну і мистецтв. За років студентства проектував інтер’єри, набував досвіду в живописі, рисунку, кераміці, вітражі. Із вишу вийшов магістром, спеціалістом з інтер’єру та обладнання. Так само, як і чимало плакатистів нашого проекту, Михайло не залишився осторонь головних проблем сьогодення. Співпрацює з волонтерами. А ще присвятив багато робіт нашим героїчним співвітчизникам. Приміром, у серії портретів «Хрещені вогнем» зобразив воїнів та діячів різних епох: від Київської Русі до сучасників. На роботах можна впізнати реальних людей – волонтерів і революціонерів Майдану, бійців із зони АТО.

Михайло Дяченко також співпрацює з Благодійним фондом «Добра Листівка», що випустив поштівки з його творами. Гроші від продажу цієї продукції потрапляють до центрів реабілітації дітей­інвалідів.　

Ольга КРАСОВСЬКА.