Одеський порт: у фарватері успіху

Одеський порт зазвичай називають «морськими воротами» України, адже він розташований на перетині торгових шляхів Сходу і Заходу в північно-західній частині Чорного моря і здавна лідирує як за обсягами перевалки вантажів, так і за показниками відправлення пасажирів.
З набранням чинності основних положень Закону «Про морські порти України» загальне управління портом і контроль за судноплавством у його акваторії здійснює Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»). Як у нинішніх непростих умовах реформується морська галузь, залучаються інвестори, реорганізується сама структура Одеського порту? Про це ведемо розмову з начальником адміністрації Одеського морського порту Михайлом СОКОЛОВИМ.

Михайло СОКОЛОВ народився в 1975 році в Одесі. У 1998-му закінчив судноводійний факультет Одеської національної морської академії. Трудову діяльність розпочав на судах компанії V.ships, у якій за 10 років пройшов шлях від кадета до капітана контейнеровоза. З 2008-го – директор логістичної компанії і за сумісництвом старший викладач Одеської національної морської академії. У 2010-му став заступником, а через рік першим заступником начальника служби флоту ДП «Одеський морський торговельний порт». З 2013-го – на­­чаль­ник Одеської філії Держав­ного підприємства «Адмініст­рація морських портів України». Кандидат технічних наук.

– Попри те, що реорганізація підприємства – це колосальна робота з розподілом десятків тисяч одиниць основних фондів між Одеською філією АМПУ і ДП «Одеський морський торговий порт», ми впоралися з цим у визначені терміни, –
розповідає Михайло Юрійович.

Якщо коротко, стратегічне майно (в тому числі причали, акваторія, канали, інфраструктура загального користування тощо) відійшло до адміністрації Одеського морського порту. А Державне підприємство «ОМТП» (нині його очолює Геннадій Жуков. – Авт.) унаслідок реорганізації зберегло за собою інші виробничі фонди (портовий флот, судноремонту базу, механізацію – портові крани, автонавантажувачі тощо).

Одеський порт у найкоротші терміни налаштувався на роботу за нових умов. Цьому сприяло й те, що підприємство було краще, ніж інші порти, підготовлено до реформ, оскільки мало, зокрема, багаторічну практику взаємодії з приватними стивідорними компаніями.

– Михайле Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, конкретніше про результати діяльності порту за перше півріччя 2015 року. Є здобутки?

– Звісно, є. У січні—червні на причалах порту було перероблено загалом 12 369,9 тисячі тонн вантажів, що на 419,1 тисячі тонн, або на 3,5%, перевищує аналогічний показник перших шести місяців минулого року. При цьому перевалка сухих вантажів зросла майже на 9%!

У номенклатурі сухих вантажів (без контейнерів) домінують за обсягами хлібні навалом – понад 3,5 мільйона тонн (плюс 31%) і прокат чорних металів – понад 3,1 мільйона тонн (плюс 45%).

Також значно зросла у звітному періоді перевалка вантажів у експортному сполученні — на 13%. Портові збори збільшилися на 6% і становлять 344 мільйони гривень. Кількість заходів суден – 1090 одиниць флоту.

Загалом виробничі показники півріччя демонструють стабільність роботи порту. Такі цифри є результатом щоденних зусиль професійного, згуртованого і вмотивованого колективу. Важливо зазначити, що колектив живе не лише сьогоднішнім днем. Незважаючи на об’єктивні труднощі, активно реалізуємо в порту низку інвестиційних проектів, які мають сприяти у майбутньому збільшенню обсягів вантажоперевалки, створенню нових робочих місць, зростанню доходів і відрахувань до бюджетів усіх рівнів.

– Хоч би якою складною була економічна ситуація, ми реалізуємо великі проекти розвитку перевантажувальних комплексів, терміналів. При цьому пріоритетне завдання адміністрації Одеського порту в форматі масштабної програми – збільшення зерноперевалочних потужностей підприємства.

Нині наші партнери, приватні стивідорні компанії, активно розвивають зерновий напрям перевалки. Модернізують старі й будують нові елеватори, уводять у дію зернозавантажувальні машини. Наше завдання як структури, що забезпечує бізнесу рівний доступ до причалів, – розвивати портову інфраструктуру з тим, щоб зернотрейдери бачили перспективи зростання обсягів зерноекспорту саме через Одеський порт.

Наразі реалізуємо три масштабні інвестиційні проекти з реконструкції гідротехнічних споруд для забезпечення безпечного швартування суден­зерновозів. Зокрема, завершується будівництво причалу 1­«з» на Андросівському молу, який є ключовою технологічною ланкою нового зерноперевалочного комплексу. Його зводить компанія­інвестор «Бруклін–Київ», партнером якої є все­світньо відома компанія «Луї Дрейфус». Причал довжиною 254 метри з днопоглибленням прилеглої акваторії до 12 метрів планується завершити наступного року.

Ще два проекти – реконструкція причалу № 7 у Карантинній гавані й причалів №№ 42, 43 у Хлібній – на стадії проектно­пошукових робіт та передпроектного опрацювання відповідно.

Переконаний, реалізація перелічених та інших проектів дасть змогу збільшити потужності перевалки зернових вантажів в Одеському порту від 7–8 до 12,5–13 мільйонів тонн на рік!

– Цьогоріч з об’єктивних причин (війна, терористичні загрози) було скасовано більшість заходів круїзних лайнерів не тільки в Одеський порт, а й в інші гавані північно­західної частини чорноморського узбережжя. Тож у першому півріччі 2015 року Південну Пальміру відвідали всього 6 круїзних лайнерів із заявлених 27.

На жаль, спостерігаємо значне зменшення кількості візитів пасажирських суден, а також кількості заявок на проведення традиційних виставок на морвокзалі. Але одесити, а в курортний сезон і численні гості міста, як і раніше, прагнуть відвідати морський вокзал, сподіваючись отримати нові яскраві враження. І це зобов’язує нас робити все можливе, щоб морвокзал навіть у період кризи залишався не тільки візитівкою, а й культурним центром Одеси.

Користуючись нагодою, хочу запевнити, що адміністрація порту готова до співпраці у цій сфері з громадськістю в найширшому діапазоні. Ми готові вислухати найфантастичніші ідеї й розглянути найнеймовірніші проекти від громадських організацій, клубів за інтересами, виставкових агентств, компаній, що спеціалізуються на організації всіляких фестивалів та ярмарків, небайдужих одеситів...

– Погоджуюся. Ми робимо для цього все можливе і неможливе (посміхається. — Авт.). Так, за тиждень до святкування Дня військово­морського флоту на 16­му причалі пасажирського комплексу відбувся 12­й гастрономічний фестиваль «Цимес маркет», який відвідали близько 6 тисяч осіб.

До речі, ідею проведення фестивалю саме на морвокзалі запропонували і допомогли реалізувати активісти молодіжної організації порту. До кінця цього року для популяризації морвокзалу вони планують провести грандіозний «Фестиваль світла» (світлове та лазерне шоу), створити найбільшу в місті зону з покриттям wi­fi, відкрити постійну вис­тавку робіт професійних і самодіяльних фотохудожників тощо.

Окрім цього, адміністрація порту нині розширює інфраструктуру яхтового комплексу на морвокзалі для залучення нових клієнтів та надання яхтсменам ширшого спектра якісних послуг.

Гадаю, всі ці проекти, а також втілення нових ідей, які запропонують одесити, допоможуть нам підтримувати імідж морвокзалу як центрального майданчика культурного життя міста.

– Високий фінансовий результат дав змогу адміністрації порту продовжити реалізацію соціальних програм, яку ми послідовно здійснюємо впродовж останніх років. Зазначу, що попри реорганізацію скорочення чисельності персоналу в порту не було.

У нас також збережено конструктивні стосунки з профспілкою працівників морського транспорту Одеського морського порту, яку очолює Володимир Никифорович Зайков. Профспілка виконує всі свої зобов’язання за колективним договором, а ми, відповідно, намагаємося своєчасно фінансувати її соціальні програми. Взагалі у нас з профспілкою порту цілковите взаєморозуміння! Ми прислухалися до її позиції щодо рівня зар­плат, наразі спостерігається навіть певне їхнє зростання. Також намагаємося разом відстояти фінансовий план на 2016 рік, щоб підвищити працівникам зарплати.

– Передовсім потрібно поліпшувати законодавчу базу, робити її справді європейською. Це фундамент реформування морської галузі. Я переконаний: якщо Україна прагне стати цивілізованою, економічно незалежною державою, то має брати повноцінну участь у всесвітній морській торгівлі, оскільки для цього є всі передумови: морські порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, кадровий і науковий потенціал.

Та лише піднявши з колін економіку, задіємо морську індустрію на всю потужність. І я не втрачаю віри, що нашому уряду це вдасться. Потрібен час на реалізацію урядових реформ, а адміністрація Одеського морського порту зробить усе можливе, аби бути у фарватері успіху, приваблювати інвесторів і розвиватися!　

Розмову вів Євген ТИЩУК.
Фото автора.