передплата Українською | In English

№17, вересень 2015

Одеський порт: у фарватері успіхуОдеський порт: у фарватері успіху

Поділитися:

Одеський порт зазвичай називають «морськими воротами» України, адже він розташований на перетині торгових шляхів Сходу і Заходу в північно-західній частині Чорного моря і здавна лідирує як за обсягами перевалки вантажів, так і за показниками відправлення пасажирів.
З набранням чинності основних положень Закону «Про морські порти України» загальне управління портом і контроль за судноплавством у його акваторії здійснює Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»). Як у нинішніх непростих умовах реформується морська галузь, залучаються інвестори, реорганізується сама структура Одеського порту? Про це ведемо розмову з начальником адміністрації Одеського морського порту Михайлом СОКОЛОВИМ.

Михайло СОКОЛОВ народився в 1975 році в Одесі. У 1998-му закінчив судноводійний факультет Одеської національної морської академії. Трудову діяльність розпочав на судах компанії V.ships, у якій за 10 років пройшов шлях від кадета до капітана контейнеровоза. З 2008-го – директор логістичної компанії і за сумісництвом старший викладач Одеської національної морської академії. У 2010-му став заступником, а через рік першим заступником начальника служби флоту ДП «Одеський морський торговельний порт». З 2013-го – на­­чаль­ник Одеської філії Держав­ного підприємства «Адмініст­рація морських портів України». Кандидат технічних наук.

– Попри те, що реорганізація підприємства – це колосальна робота з розподілом десятків тисяч одиниць основних фондів між Одеською філією АМПУ і ДП «Одеський морський торговий порт», ми впоралися з цим у визначені терміни, –
розповідає Михайло Юрійович.

Якщо коротко, стратегічне майно (в тому числі причали, акваторія, канали, інфраструктура загального користування тощо) відійшло до адміністрації Одеського морського порту. А Державне підприємство «ОМТП» (нині його очолює Геннадій Жуков. – Авт.) унаслідок реорганізації зберегло за собою інші виробничі фонди (портовий флот, судноремонту базу, механізацію – портові крани, автонавантажувачі тощо).

Одеський порт у найкоротші терміни налаштувався на роботу за нових умов. Цьому сприяло й те, що підприємство було краще, ніж інші порти, підготовлено до реформ, оскільки мало, зокрема, багаторічну практику взаємодії з приватними стивідорними компаніями.

– Михайле Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, конкретніше про результати діяльності порту за перше півріччя 2015 року. Є здобутки?

– Звісно, є. У січні—червні на причалах порту було перероблено загалом 12 369,9 тисячі тонн вантажів, що на 419,1 тисячі тонн, або на 3,5%, перевищує аналогічний показник перших шести місяців минулого року. При цьому перевалка сухих вантажів зросла майже на 9%!

У номенклатурі сухих вантажів (без контейнерів) домінують за обсягами хлібні навалом – понад 3,5 мільйона тонн (плюс 31%) і прокат чорних металів – понад 3,1 мільйона тонн (плюс 45%).

Також значно зросла у звітному періоді перевалка вантажів у експортному сполученні — на 13%. Портові збори збільшилися на 6% і становлять 344 мільйони гривень. Кількість заходів суден – 1090 одиниць флоту.

Загалом виробничі показники півріччя демонструють стабільність роботи порту. Такі цифри є результатом щоденних зусиль професійного, згуртованого і вмотивованого колективу. Важливо зазначити, що колектив живе не лише сьогоднішнім днем. Незважаючи на об’єктивні труднощі, активно реалізуємо в порту низку інвестиційних проектів, які мають сприяти у майбутньому збільшенню обсягів вантажоперевалки, створенню нових робочих місць, зростанню доходів і відрахувань до бюджетів усіх рівнів.

– А як триває будівництво нових терміналів у порту?

– Хоч би якою складною була економічна ситуація, ми реалізуємо великі проекти розвитку перевантажувальних комплексів, терміналів. При цьому пріоритетне завдання адміністрації Одеського порту в форматі масштабної програми – збільшення зерноперевалочних потужностей підприємства.

Нині наші партнери, приватні стивідорні компанії, активно розвивають зерновий напрям перевалки. Модернізують старі й будують нові елеватори, уводять у дію зернозавантажувальні машини. Наше завдання як структури, що забезпечує бізнесу рівний доступ до причалів, – розвивати портову інфраструктуру з тим, щоб зернотрейдери бачили перспективи зростання обсягів зерноекспорту саме через Одеський порт.

Наразі реалізуємо три масштабні інвестиційні проекти з реконструкції гідротехнічних споруд для забезпечення безпечного швартування суден­зерновозів. Зокрема, завершується будівництво причалу 1­«з» на Андросівському молу, який є ключовою технологічною ланкою нового зерноперевалочного комплексу. Його зводить компанія­інвестор «Бруклін–Київ», партнером якої є все­світньо відома компанія «Луї Дрейфус». Причал довжиною 254 метри з днопоглибленням прилеглої акваторії до 12 метрів планується завершити наступного року.

Ще два проекти – реконструкція причалу № 7 у Карантинній гавані й причалів №№ 42, 43 у Хлібній – на стадії проектно­пошукових робіт та передпроектного опрацювання відповідно.

Переконаний, реалізація перелічених та інших проектів дасть змогу збільшити потужності перевалки зернових вантажів в Одеському порту від 7–8 до 12,5–13 мільйонів тонн на рік!

– Одеський порт завжди чимало робив для розвитку круїзного судноплавства. Як із цим справи сьогодні?

– Цьогоріч з об’єктивних причин (війна, терористичні загрози) було скасовано більшість заходів круїзних лайнерів не тільки в Одеський порт, а й в інші гавані північно­західної частини чорноморського узбережжя. Тож у першому півріччі 2015 року Південну Пальміру відвідали всього 6 круїзних лайнерів із заявлених 27.

На жаль, спостерігаємо значне зменшення кількості візитів пасажирських суден, а також кількості заявок на проведення традиційних виставок на морвокзалі. Але одесити, а в курортний сезон і численні гості міста, як і раніше, прагнуть відвідати морський вокзал, сподіваючись отримати нові яскраві враження. І це зобов’язує нас робити все можливе, щоб морвокзал навіть у період кризи залишався не тільки візитівкою, а й культурним центром Одеси.

Користуючись нагодою, хочу запевнити, що адміністрація порту готова до співпраці у цій сфері з громадськістю в найширшому діапазоні. Ми готові вислухати найфантастичніші ідеї й розглянути найнеймовірніші проекти від громадських організацій, клубів за інтересами, виставкових агентств, компаній, що спеціалізуються на організації всіляких фестивалів та ярмарків, небайдужих одеситів...

– Центральною подією цього літа на морвокзалі стало святкування Дня військово­морського флоту України з численними яскравими флотськими ритуалами, прибуттям великої кількості поважних гостей і відвідуванням усіма охочими флагмана ВМС – фрегата «Гетьман Сагайдачний», інших кораблів. Отже, морський вокзал поступово перетворюється на центральний майданчик культурного життя Одеси.

– Погоджуюся. Ми робимо для цього все можливе і неможливе (посміхається. — Авт.). Так, за тиждень до святкування Дня військово­морського флоту на 16­му причалі пасажирського комплексу відбувся 12­й гастрономічний фестиваль «Цимес маркет», який відвідали близько 6 тисяч осіб.

До речі, ідею проведення фестивалю саме на морвокзалі запропонували і допомогли реалізувати активісти молодіжної організації порту. До кінця цього року для популяризації морвокзалу вони планують провести грандіозний «Фестиваль світла» (світлове та лазерне шоу), створити найбільшу в місті зону з покриттям wi­fi, відкрити постійну вис­тавку робіт професійних і самодіяльних фотохудожників тощо.

Окрім цього, адміністрація порту нині розширює інфраструктуру яхтового комплексу на морвокзалі для залучення нових клієнтів та надання яхтсменам ширшого спектра якісних послуг.

Гадаю, всі ці проекти, а також втілення нових ідей, які запропонують одесити, допоможуть нам підтримувати імідж морвокзалу як центрального майданчика культурного життя міста.

– Ми говорили про економічний сенс реформи морської галузі, а як вона позначилася на соціальній сфері?

– Високий фінансовий результат дав змогу адміністрації порту продовжити реалізацію соціальних програм, яку ми послідовно здійснюємо впродовж останніх років. Зазначу, що попри реорганізацію скорочення чисельності персоналу в порту не було.

У нас також збережено конструктивні стосунки з профспілкою працівників морського транспорту Одеського морського порту, яку очолює Володимир Никифорович Зайков. Профспілка виконує всі свої зобов’язання за колективним договором, а ми, відповідно, намагаємося своєчасно фінансувати її соціальні програми. Взагалі у нас з профспілкою порту цілковите взаєморозуміння! Ми прислухалися до її позиції щодо рівня зар­плат, наразі спостерігається навіть певне їхнє зростання. Також намагаємося разом відстояти фінансовий план на 2016 рік, щоб підвищити працівникам зарплати.

– Михайле Юрійовичу, що, на вашу думку, маємо сьогодні зробити, аби задіяти на всю потужність морську індустрію?

– Передовсім потрібно поліпшувати законодавчу базу, робити її справді європейською. Це фундамент реформування морської галузі. Я переконаний: якщо Україна прагне стати цивілізованою, економічно незалежною державою, то має брати повноцінну участь у всесвітній морській торгівлі, оскільки для цього є всі передумови: морські порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, кадровий і науковий потенціал.

Та лише піднявши з колін економіку, задіємо морську індустрію на всю потужність. І я не втрачаю віри, що нашому уряду це вдасться. Потрібен час на реалізацію урядових реформ, а адміністрація Одеського морського порту зробить усе можливе, аби бути у фарватері успіху, приваблювати інвесторів і розвиватися! 

 

Розмову вів Євген ТИЩУК.
Фото автора.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

В Антикорупційному суді оголосили обвинувальний акт у справі Омеляна Сьогодні, 21 жовтня

Уряд Британії вдруге винесе на голосування в парламент нову угоду про Brexit Сьогодні, 21 жовтня

Лондон: Британія вийде з ЄС 31 жовтня попри прохання про відстрочку Вчора, 20 жовтня

Парламент Британії проголосував за поправку про відтермінування Brexit 19 жовтня

Парламент Британії відклав голосування за угоду про Brexit до наступного тижня 19 жовтня

Італійський лоукостер може почати польоти в Запоріжжя і Маріуполь 19 жовтня

Міністр енергетики США відмовився надавати документи про свою роль в Україні 19 жовтня

Новини 18 жовтня: держбюджет-2020, ринок землі, позовні вимоги "Нафтогазу" 18 жовтня

Ринок землі: Аграрний комітет вивчить можливість повторного розгляду законопроектів 18 жовтня

Лагард призначили президентом Європейського центрального банку 18 жовтня