Беата і катарсис

На дев’ятому місяці пульсації руб­рики «Плакат – брат барикад», до якого парламентський журнал «Віче» залучив художників­патріотів з їхніми творами та феноменально цікавими життєвими історіями, вимальовується дедалі ширша географія проекту. В обоймі міст, з яких надіслали нам свої роботи об’єднані нашим задумом небайдужі митці, – Київ, Донецьк, Львів, Житомир, Харків. А героїня нинішньої публікації – з Вільнюса (Литва).

Знайомтеся: Беата Куркуль. Полька за національністю, литовка за громадянством, українка за тяжінням серця, медик та історик відповідно до записів у дипломах, художник – за покликанням, волонтер – за велінням душі. Сім років тому вона переїхала в Київ до чоловіка Миколи Авдєєва, з яким іще раніше познайомилася в Інтернеті. А вперше в нашу столицю Беата потрапила під час Помаранчевої революції 2004­го. І вже тоді пройнялася симпатією до нашого міста, України та українців.

Події останнього буремного часу, які, власне, й зумовили відродження дещо забутого патріотичного плаката, надихнули Беату на створення засобами комп’ютерної графіки зоб­ражень на тему війни та її героїв. На роботах гіперреалістичні палаючі танки, утлі вантажівки, згарища й вибухи поміщені в буяння небесних барв, окутані флером сумної романтики. У смуги природних хмар вливаються хмари вогнищ­пожеж. І від цієї переконливої та пронизливої краси відчуваєш внутрішнє щеміння, ніби пережив такий собі катарсис і якось ураз очистився, посвітлішав, подобрішав.

Можливо, невипадково твори Беати крокують пліч­о­пліч з її волонтерськими діяннями. Хоча мисткиня відводить собі скромну другу роль у сімейному волонтерстві. Перша – за чоловіком. А ще є кілька однодумців, з якими подружжя разом робить добрі справи. Зокрема, збирають та відправляють прикордонникам у зону АТО (головним героям Беатиних творів) безліч необхідних речей. Перев’язувальні засоби й медикаменти, шоломи, автозапчастини, оптика, термобілизна, тепловізори, грілки – це лише часточка довгого переліку безцінного для наших захисників вантажу.

Коли ми вперше побачили в Мережі роботи Беати Куркуль та відчули на собі їхню магічну силу, запропонували художниці взяти участь у проекті «Плакат – брат барикад», що триває протягом 2015 року. Пояснили, що потім збираємося влаштувати столичну виставку робіт наших художників. Було очевидно, що картини Беати органічно вписуються в концепцію рубрики. А за наявності відповідних слоганів деякі з цих зображень автоматично перетворюються на плакати.

...Коли ця порція рубрики версталася, редакційний дизайнер Марина Арестова раптом помітила серед образів на роботах Беати знайоме обличчя молодого військового. «Знаю, цей хлопець загинув», – сумно повідомила наша колега.

Твори Беати Куркуль – не лише очищення, а й пам’ять. 　

P. S. Ознайомитися з роботами руб­рики «Плакат – брат барикад» можна на сайті журналу «Віче» www.viche.info.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА