передплата Українською | In English

№11, червень 2015

Півострів надії

Стратегію деокупації та реінтеграції Криму буде визначено восени. А до кінця 2015 року влада обіцяє створити дорадчий орган, який займатиметься поверненням Криму. Про це йшлося 18 травня під час слухань «Питання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь», ініційованих Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Комітетські слухання під головуванням народного депутата України, керівника міжфракційного депутатського об’єднання «Крим» у Верховній Раді Олексія Гончаренка відбувалися за трьома блоками питань: «Політико­правові, соціально­економічні та гуманітарні наслідки тимчасової окупації Криму»; «Правове забезпечення та реалізація прав і свобод громадян України, законних інтересів юридичних осіб та держави в умовах тимчасової окупації Криму» й «Шляхи реінтеграції тимчасово окупованої території Криму в Україну».

Учасники в доповідях і під час обговорення не оминали «гострих кутів» і недосконалих положень майже рік тому ухвалених парламентом законів: «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207–VII та «Про створення вільної економічної зони «Крим» і особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
№ 1635–VII. До того ж більшість нарікань стосувалися останнього.

Народний депутат України Георгій Логвинський запропонував створити окупантові такі умови, за яких Росія зрозуміє, що зазнає втрат, якщо не дотримуватиметься норм міжнародного права. Він зазначив: для розв’язання ситуації з окупацією Криму не існує ефективнішої альтернативи за вже застосований державою Україна правовий механізм, а саме: подання позовів до Європейського суду з прав людини та Міжнародного суду.

«Проаналізувавши більш як 20 міжнародних договорів із РФ, ми переконалися, що в них усюди присутній арбітраж, а це означає, що вирішення спорів має відбуватися лише шляхом переговорів. Отже, виявилося, що протягом усіх років українська дипломатія недопрацьовувала й на сьогодні в нас фактично відсутній альтернативний механізм, окрім судового, для врегулювання таких спорів».

Георгій Логвинський також зазначив, що завдяки організації «Майдан закордонних справ» і виданню BlackSeaNews, які відстежують кожне порушення, уже вдалося затримати 6 кораблів за перебування в закритих Україною портах анексованого півострова й із них два арештовано за кримінальними провадженнями, відкритими за статтею 3321 Кримінального кодексу України «Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї».

Народний депутат нагадав і про судові провадження щодо діяльності авіаційних компаній, які нині здійснюють авіарейси до Криму: «Тривають адміністративні судові провадження з виставленням щоденних рахунків у вигляді штрафів на суму більш як мільйон доларів, а стосовно авіакомпанії «Грозний Авіа» готуються документи на арешт літака, який здійснює рейси із Сімферополя до Туреччини».

Георгій Логвинський відзначив тісну взаємодію з усіх питань із Генеральною прокуратурою. Як було сказано, вже оголошено підозру 77 колишнім депутатам АРК Крим і за його спільною з народним депутатом України Мустафою Джемілєвим заявою вже висунуто підозру 144 працівникам кримської прокуратури.

– Кожен суддя, який там арештовує українське майно, кожен прокурор, котрий діє всупереч і порушує закони України, має розуміти, що автоматично стає злочинцем, – наголосив він.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, виступаючи з доповіддю «Півострів страху: рік окупації Криму», зауважила, що назва ця сформулювалася й була «робочою» також у рамках заходів Парламентської асамблеї Ради Європи та Ради ООН з прав людини. Це було спробою привернути більше уваги міжнародної спільноти до того, що насправді відбувається нині в Криму.

— Кримських татар, які 71 рік тому вже пережили депортацію, нині, по суті, знову примушують до неї. Відбуваються системні утиски прав кримських татар, арешти членів Меджлісу. Швидкість притягнення до відповідальності кримських татар годі й порівнювати зі «швидкістю» розслідування смерті Рефата Аметова, якого вбито на території Криму, але окупаційна влада не виявляє навіть бажання з’ясовувати обставини його загибелі, – так описала ситуацію Валерія Лутковська.

Вона також поінформувала ЗМІ й учасників слухань: хоч як це прикро, але за весь період окупації Криму з поважних представників світових інституцій захисту прав людини окупований півострів відвідав лише Комісар Ради Європи Нільс Мужніц. Так сталося не через те, що інші організації відмовляються здійснювати моніторинг дотримання прав людини в Криму, а тому, «що всі ці організації не можуть дістатися Криму територією РФ, бо це їм забороняє міжнародний протокол, а коли вони намагаються потрапити на півострів з території України, то їм не дають можливості працювати».

– Отже, ситуація наразі склалася така, – зауважила Валерія Лутковська, – що Кримський півострів для моніторингу міжнародними організаціями лишається закритим та ізольованим. Тепер у різних міжнародних доповідях фігурує інформація про ситуацію з правами людини в Криму, яку надають групи правозахисників, котрі на волонтерських засадах досі працюють в окупованому Криму.

Омбудсмен акцентувала увагу на ще одній проблемі. 2014 року в Російській Федерації спеціально для Криму було ухвалено закон, згідно з яким усіх, хто проживав на території півострова на день проведення неконституційного референдуму, автоматично визнали громадянами РФ. Лише ініціювання спеціальної процедури відмови могло врятувати людину від автоматичного набуття громадянства Росії. Усі звернення з цього питання до Омбудсмена РФ Елли Памфілової результатів не дали. Отже, наразі російський офіс з прав людини має щодо цього досить дискримінаційну позицію, застосовуючи таку відмовку: мовляв, законодавством РФ особі залишено право на добровільний вихід із нині російського громадянства.

Завершуючи виступ, Валерія Лутковська наголосила, що держава наразі має зробити й робитиме все, щоб права тих, хто змушений був залишити окуповану територію Криму, були максимально захищені.

Заступник міністра культури України Ростислав Карандєєв зазначив:

– Нині РФ вважає всі об’єкти культури і мистецтв, розташовані на території Криму, належними їй і цілеспрямовано здійснює всі заходи для зміни прав власності на об’єкти культурної спадщини та їхню перереєстрацію. Наразі Міністерство культури України не має інформації щодо кількості переміщених і вивезених культурних цінностей під виглядом обміну колекцій до РФ. На жаль, ця ганебна практика триває. Така політика реінвентаризації культурного надбання, яке перебуває в Криму і по праву є національним надбанням держави Україна, є хибною і неприпустимою.

Ростислав Карандєєв поінформував, що Міністерство культури спільно з Міністерством інформації готує низку проектів для культурної «інтервенції» в інформаційний простір окупованого півострова. Ідеться, зокрема, про випуск газети «Кримська світлиця», яка доставлятиметься читачам у Криму.

Виступаючи з доповіддю «Конституційне і законодавче забезпечення прав корінних народів: основ­ні труднощі й перешкоди», експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер зауважила: вся робота робочої групи Конституційної комісії з питань прав людини свідчить про те, що особливого бажання внести будь­які норми про корінні народи до оновленої версії Конституції України немає. І це незважаючи на те, що згадка про корінні народи міститься в чинній Конституції й усі міжнародні моніторингові структури зазначають, що в її нормах так і не було конкретизовано, які саме етнічні спільноти належать до корінних народів України.

Наталія Беліцер запропонувала передбачити в Рекомендаціях комітетських слухань пункт про необхідність внесення до проекту змін Основного Закону такого положення: «Визначити корінним кримськотатарський народ і малочисленні етнічні спільноти караїмів та кримчаків».

По закінченні її виступу головуючий Олексій Гончаренко зазначив: оскільки однією з рекомендацій цих комітетських слухань є проведення восени слухань парламентських, то саме на них висловлена Наталією Беліцер пропозиція розглядатиметься докладніше.

На комітетських слуханнях обговорювали також шляхи вирішення проблемних питань громадян України – внутрішніх переселенців, змушених виїхати з Криму через політичні обставини. Люди не тільки опинилися без притулку над головою, а й права їхні обмежено. І цю проблему треба якомога скоріше розв’язати.

Виборчі права, питання праце­влаштування, реєстрації дітей – і новонароджених, і тих, хто має отримати паспорт за віком, наявність належного житла – усе це, на спільну думку учасників слухань, слід вирішувати шляхом удосконалення законодавства, й насамперед – доопрацювання та внесення змін до законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» й «Про створення вільної економічної зони «Крим» і особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Отже, рекомендаціями комітетських слухань передбачено проведення восени парламентських слухань «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи».

Президентові України пропонується до кінця 2015 року розглянути можливість утворення дорадчого органу з питань деокупації та реінтеграції території Кримського півострова.

Кабінету Міністрів України рекомендовано невідкладно оприлюднити інформацію про перебіг виконання ухвалених нормативно­правових актів щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і до кінця року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект «Про стратегію деокупації та реінтеграції в Україну території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь» і Державну програму з деокупації та реінтеграції в Україну Кримського півострова.

Автор: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Рахункова палата позитивно оцінила роботу корпоративного блоку Фонду держмайна Вчора, 17 листопада

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016