№1, січень 2007

Спаси і збережиСпаси і збережи

Поспіх на злеті року, суєта, мішура, нервовість – усе це вже минулося. Ми сказали одне одному щирі теплі слова, побажали миру та щастя, пробачили, стали м'якші. Різдвяна казка зробила нас добрішими. Бо ж ми всі чекаємо дива. Звертаємося до неба, уповаємо на Всевишнього. І найсановніший обранець, і наймогутніший чиновник, і кожна звичайна людина однаково прагнуть тепла, душевного піднесення та спокою водночас, впевненості, достатку, здоров'я, кохання й любові. Ми загадуємо бажання, бо віримо в магію цих новорічних днів і ночей: як зустрінеш Новий рік, так його й проведеш. Як ми його зустріли? В очікуваннях вето? І що на нас чекає? Випробування? Про це – всі сторінки новорічного «Віча».

А тому скажу, чого не хотілося б. Раптом ці слова – та Богові у вуха? Спаси і збережи від лайок і скандалів – біля домашнього вогнища та в горнилі політичної кухні. Від кориди, півнячих, кулачних і боїв без правил. Врятуй нас від цеглини, що падає на голову, від здригання затворів, слизьких бананових кірок… Не введи в оману й помутніння розуму, в гру долею країни, врятуй від лукавства влади та її немічності. Дай їй мудрості, а нам – волі.

Ми маємо пройти нелегкий шлях реформ. Україна, «де ніколи не було демократії, де й тепер її дуже мало, осягає ази демократії, долаючи цей складний шлях, – пояснював Голова Верховної Ради Олександр Мороз на Студентському форумі, що відбувся в Києві наприкінці року. – Ми повинні його пройти. Перехід до парламентсько-президентської форми правління в Україні відбувається дуже болісно. Такий перехід у будь-якій державі складний, а в Україні, з її попередніми традиціями, виявився набагато складнішим». О. Мороз скептично відгукнувся стосовно дискусій про дострокові вибори. Парламент працюватиме всю каденцію, переконаний він. А «щодо того, що перебирають права Президента до уряду чи Верховної Ради, то це не так, – зауважив Олександр Олександрович. – Ідеться про те, що передача функцій влади від одного інституту – Президента до інших інститутів, встановлення балансу влад – завжди болісний процес, особливо для тих, хто владу втрачає або передає її комусь іншому». І додав: «Процес притирки владних інститутів за нових умов, коли засади парламентсько-президентської форми правління устатковуються в Україні, суспільство має сприймати адекватно».

Так, має. Та й влада – і надана народом, і виборена на президентських, парламентських, місцевих перегонах – має бути адекватною. Має усвідомлювати свою сутність не як істину істин, не як інструмент для демонстрації сили тренованих біцепсів та хапальних рефлексів. Бути свідома й не лукава. Нехай їй і нам допоможе Господь...

Автор: Світлана ПИСАРЕНКО

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата