З акцентом на децентралізацію

Конституційна реформа, передусім у частині децентралізації, до осені, схоже, все ж таки відбудеться. Таке вельми оптимістичне припущення видається доречним, якщо уважно проаналізувати принаймні підсумки двох уже історичних подій цьогорічної весни, а саме: 17-го саміту Україна – ЄС та Міжнародної конференції на підтримку України 27–28 квітня в Києві.

Без сумніву, висловлений до української влади у відеозверненні віце­президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена заклик «рухатися вперед шляхом конституційної реформи, яка матиме позитивні наслідки для всього народу України та надасть більшу автономію регіонам» не лишився непочутим ані в урядових та парламентських кабінетах на Грушевського, ані, власне, на Банковій. Як і ключовий месидж від усіх представників 56 країн­партнерів, що супроводжував усі ті конференційні дні: тільки прискорення реформ, зок­рема й конституційної, лишиться запорукою довіри та подальшої допомоги Україні.

Голова Європейської комісії Жан­Клод Юнкер, говорячи на конференції про важливість пришвидшення реформ, згадав і про конституційну в аспекті децентралізації. Зауважив, що її здійснення «дасть можливість усунути геополітичну напруженість в окремих регіонах України». Це уточнення і нині є актуальним. До того ж теза цілком збігається з офіційною позицією Державного департаменту США, як стосовно децентралізації загалом, так і щодо трактування її як частини Мінських домовленостей. Оприлюднена ще 7 березня речницею Держдепу Марі Гарф в офіційному коментарі Білого дому стосовно початку роботи ініційованої Президентом України Конституційної комісії, ця позиція, яка полягає, по суті, в підтримці Сполученими Штатами однозначної недопустимості втрати Україною територіального суверенітету, навіть за чергового зовнішньополітичного загострення лишається, судячи з усього, незмінною.

«Або ми стоїмо на позиції перетворення України на сучасну європейську державу, або іншого варіанта я просто не бачу», – зазначив ще в квітні на прес­конференції після завершення другого засідання Конституційної комісії Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Тоді ж він і анонсував появу наприкінці травня в парламенті законопроекту про зміни до Основного Закону в частині децентралізації.

«Я не бачу серйозних розбіжностей, які перешкоджатимуть нам це зробити», – наголошував очільник парламенту під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів із розширення Йоганнесом Ханом, котра відбулася за день до початку роботи конференції на підтримку України.

Проте, як відомо, перетворенню намірів у конкретні результати можуть завадити неочікувані обставини. А здійсненню конституційної реформи та децентралізаційних перетворень в Україні можуть завадити перепони, на жаль, вельми прогнозовані. Крихкість Мінських домовленостей очевидна. Як і наслідки їхнього зриву. Про них дуже недвозначно вже поінформував усіх Президент України Петро Порошенко. Звісно, сподіватимемося, що минеться. Однак у цих сподіваннях необхідно постійно тримати на озброєнні залишену нам у спадок від німецького державного діяча, першого рейхсканцлера Німецької імперії 1871–1890 років і перевірену досвідом тезу: «Ніколи не вірте росіянам – росіяни не вірять навіть самі собі».　

Гліб ДНІПРОВСЬКИЙ.