передплата Українською | In English

№9, травень 2015

Безжальні мітки часу на незабутих артефактах

Поділитися:

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ) запульсував проект «Народна реставрація».
Це – спільне дітище музею та Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Будь-яка драматична доба в історії держави – переконливий привід для спрямування активності на перетворення та новації. У цьому випадку – на порятунок цінних творів музейної колекції, які через критичний стан збереженості нудяться в полоні запасників.
Проект заявлений як довготерміновий. Натомість безцінним раритетам більше чекати нікуди: кожна мить для них – деструктивна. Отже, в ідеалі потрібно якнайшвидше знайти благодійників. А благодійником може стати кожен.

Про знайомство з невідомими

Презентація – зустріч із «героями дня»: дюжиною старовинних творінь, що дожили до XXI століття й потребують операції з відновлення своїх колишніх принад. Зразки давнього образотворчого та декоративно­прикладного мистецтва оптимально дистанціювалися один від одного. Глядачі множаться на очах, перекриваючи підходи до експонатів. Один із візитерів не витримує: за неможливості сфотографувати карету принцеси наводить планшет на ноги молодиці в міні. Юрба гуде, розбившись на гурти біля арт­об’єктів. Найбільша група дослухається до слів Олени ЖИВКОВОЇ, заступника генерального директора музею з наукової роботи, куратора колекції західноєвропейського мистецтва:

– Багато наших експонатів потребують піклування. Як люди: що старшими вони стають, то більша турбота їм потрібна. Раніше ми ніколи не дозволяли собі показувати твори в такому стані збереження. Тривалий час намагалися долати проблеми власними силами. Проте нині відкриваємо глядачеві найболючіші музейні рани. Показуємо те, що очікує на невідкладну допомогу, реставрацію. Країна переживає нелегкі часи, культурна спадщина стає заручником ситуації, адже увага суспільства прикута до іншого... Ось перед вами твори, вразливі до коливань температури й вологості, вкриті осипами, беззахисні без необхідного спорядження. Усі вони є жертвами тривалого недофінансування культури... Маємо битися за наше національне надбання, за національну культуру. І цей бій розпочинається саме тут і саме зараз. Задля порятунку величних творінь у нас є висококласні фахівці з Національного науково­дослідного реставраційного центру України, котрі з нами постійно співпрацюють. Є також фахівці музейні. Бракує лише того, чого і всій країні, – коштів. Нам не обійтися без народної допомоги. Сподіваємося, знайдемо людей, які сприятимуть музеєві в цій важливій справі.

Під час першого побачення із «в’язнями» запасників співробітники музею Ханенків розповідають: понад 500 тутешніх експонатів мають стати об’єктами старань поважного реставраційного центру й нашої з вами підтримки.

Директор департаменту культури КМДА Діана ПОПОВА наголошує: «Музейники вийшли за свої звичні рамки й показали ці експонати, аби залучити якомога більше громадськості, яка теж має відчути відповідальність за цей скарб... Відкриття такої виставки – свято, а не прояв слабкості».

Про кратер, що народиться заново

Парламентський журнал «Віче» демонструє читачам ті об’єкти з експонованих, які піддаються чіткому поліграфічному відображенню. А ось музейні науковці передусім звертають увагу на давньогрецький кратер із зображенням Ганімеда і Зевса в подобі лебедя – з одного боку, юнака і жінки – з другого.

– У музеї зберігається дуже цінна колекція Давньої Греції та Риму. Цей твір ми хотіли би показувати в наших проектах. На реставрацію посудини треба зібрати 30 тисяч гривень, – із сумом свідчить Катерина ЧУЄВА, заступник генерального директора, куратор античної колекції музею. – Кратер створений у IV столітті до нашої ери, йому понад 2300 років. Це один із тих керамічних виробів, що їх греки­переселенці виготовляли на території Італії. Такі посудини були дуже популярними на Апеннінському півострові. Кратер призначався для змішування вина з водою (давньогрецькі вина бували солодкі, густі, й пити їх нерозбавленими вважалося проявом нестриманості).

Катерина Чуєва згадує невеселу долю стародавньої посудини. Виявляється, розтрощений колись давно на 54 шматочки кратер був «посаджений» невідомим варваром на клей і пластилін, що глибоко в’ївся в пори виробу. Обсервуючи керамічне тіло, музейники жахнулися: залита гіпсоподібною масою ніжка кратера кришилася. Знаменитий чорний лак давніх греків давно потьмянів. Біла фарба відлущувалася.

Аби раритет не загинув, треба передусім повністю розібрати його на фрагменти, ретельно їх почистити. Далі слід здійснити так зване локальне консерваційне укріплення черепка і лаку. Склеювання компонентів, ясна річ, відбуватиметься за допомогою новітніх засобів. Фрагменти доповнять частинками, яких бракує. Скоригують форму. Потім настане час для мастикування й зачищення швів і відколів. Ці місця затонують і обережно накладуть консерваційне покриття.

Про гроші

Будь­хто може або передати їх до каси музею, або переказати на благодійний рахунок. Кошти перерахують Національному науково­дослідному реставраційному центру України. Музей Ханенків, наперед дякуючи кожному добродію за підтримку, сповіщає реквізити:

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

Адреса: 01004, м. Київ,
вул. Терещенківська, 15–17

Банк: ГУДКСУ у м. Києві
Код банку: 820019
БЛАГОДІЙНИЙ РАХУНОК: 35420301045781
ЄДРПОУ: 02224301
ІПН: 022243026072
Свідоцтво платника ПДВ № 100346093
Призначення платежу: «Благодійний внесок на реставрацію музейних експонатів».

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад