№7, квітень 2015

Чи децентралізуємося до осені?

На політичному горизонті чергова інтрига. Перспективи конституційної реформи, яка є передумовою для проведення в жовтні 2015 року в країні місцевих виборів, залежать від алгоритму змін до Основного Закону.

«Конституційна реформа відбувається дуже повільно. Необхідно, щоб конституційні поправки, особ­ливо щодо децентралізації, набрали чинності до кінця цього року», – зазначив 25 березня на Конгресі місцевої та регіональної влад у Страсбурзі голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо (на знімку). Така заява керівника однієї з найповажніших світових структур є чітким сигналом Україні про необхідність активізуватися.

Європейські партнери уважно спостерігають за перебігом реформ в Україні, та ще й напередодні міжсезоння перед місцевими виборами, і стають дедалі різкішими в закликах до української влади не зволікати з першочерговою реформою – конституційною.

Від неї також залежать результати всіх інших реформ, зокрема з децентралізації. «Рішення щодо зміцнення судової гілки влади, про антикорупційні кроки мають бути доповнені дуже важливою складовою – реформою місцевого самоврядування, реформою про децентралізацію. Це необхідно для того, щоб політики виконали свої зобов’язання, і я як Президент виконав свої обіцянки щодо прийняття рішень про децентралізацію влади, передачу її на місця – територіальним громадам», – зазначив Петро Порошенко 3 березня, підписуючи Указ № 119/2015 «Про Конституційну комісію». Тож, здається, за нинішніх обставин основним напрямом роботи Конституційної комісії буде децентралізація влади в країні.

Проте, за словами Президента, цей «дуже важливий етап конституційної реформи» буде тривалим. І справді. Відповідно до затвердженого цим указом Положення Конституційна комісія засідатиме не рідше як один раз на два місяці або в разі потреби. Цікаво, чим зумовлена така неспішність? Утім, комісію утворено, її склад затверджено. Тепер запитання: коли ж вона видасть результати та яка ймовірність отримати їх до осені? Бо, за великим рахунком, вони мали бути ще торік.

Урядовою Концепцією реформування місцевого самоврядування та Планом заходів щодо її реалізації передбачено до кінця 2014 року не лише розробити зміни щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а й як першочергові внести їх до Конституції України. Законопроекти до визначеного терміну було розроб­лено. Після президентських виборів ініціатива реформування Основного Закону перейшла до глави держави. Результатом став президентський законопроект (реєстраційний № 4178а від 26 червня 2014 року) «Про внесення змін до Конституції України» (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування). У пояснювальній записці до нього зазначається, що «органи місцевого самоврядування повинні отримати низку додаткових повноважень щодо організації належного вирішення питань місцевого значення, які можуть бути вирішеними найбільш ефективно саме на відповідному рівні. З точки зору політичної та соціальної доцільності, одночасно з відповідними повноваженнями органи місцевого самоврядування мають отримати належні правові механізми їх реалізації, а також необхідне матеріально­фінансове забезпечення».

Проте далі внесення цього законопроекту до порядку денного Верховною Радою 3 липня 2014 року справа конституційної реформи не просунулася. Законопроект не був проголосований навіть у першому читанні. Претензій до пропонованих змін організації адміністративно­територіального устрою країни не було. Каменем спотикання стала запропонована статтею 1071 норма, якою передбачається створення інституту представників Президента на місцях з координації діяльності місцевої влади, котрі мали б ним призначатися й бути виключно йому підконтрольні. Почали лунати натяки на відновлення авторитарних тенденцій у вигляді вибудовування вертикалі президентського «всевидячого ока». Тож процес конституційних змін у стінах парламенту призупинили. І це при тому, що ще в квітні 2014 року майже всі і урядові, і президентські законодавчі ініціативи мали коаліційну підтримку депутатів, тобто конституційну більшість голосів.

Чи виникне проблема зібрати 300 депутатських голосів для ухвалення бодай у першому читанні законопроектів, розроблених Конституційною комісією? І що в цьому контексті означає доволі не­очікувана заява Прем’єр­міністра України Арсенія Яценюка під час селекторної наради з керівниками областей 24 березня про доцільність затвердження основних положень української Конституції на всеукраїнському референдумі? Чи передбачено попереднє схвалення проекту конституційних змін у парламенті перед тим, як скеровувати конституційний процес у тенета референдуму? Це теж питання. Хоча, ймовірно, у світлі озвучених перспектив до осені встигнути виконати всі законодавчо визначені процедури внесення змін до Конституції України влада намагатиметься вирішити питання оперативно. Та, виходячи з досвіду референдуму 2001 року й ураховуючи всі нинішні ускладнення, ідея референдуму може не спрацювати.

Реформа децентралізації, визначена і в Коаліційній угоді, і в «Стратегії­2020» та інших програмних документах пріоритетною, за нинішніх обставин стала ще й своє­рідним зовнішньополітичним чинником у стосунках із сусідньою державою­агресором.

Мінські домовленості від 12 лютого 2015 року передбачають серед іншого «проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених із представниками цих районів».

Тривають зустрічі на різних рівнях і в різних форматах. На них РФ продовжує лобіювати тему перегляду Основного Закону України виключно за лекалами федералізації.

«Ніякої федералізації!» – категорично наголосив ще в листопаді 2014 року Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради у виступі–позачерговому президентському посланні про зовнішнє і внутрішнє становище в Україні. Але того ж місяця, а особливо на початку лютого 2015 року, ситуація на «східному фронті» знов набула такого критичного загострення, що навіть президент і канцлер двох найвпливовіших європейських країн були вимушені понад дві доби займатися «човниковою» дипломатією заради узгодження ключових позицій і умов зустрічі «нормандської четвірки» в Мінську. Та незважаючи на весь воєнний і дип­ломатичний тиск, позиція української влади лишається незмінною, про що нагадав Президент України в лютневій заяві по завершенні нічних мінських перемовин: «Розширення повноважень регіонів України відбуватиметься виключно в рамках конституційних змін щодо децентралізації, на жоден компроміс щодо федералізації ми не пішли».

І вже точно не підемо. Бо занадто багато життів віддано у війні на Сході країни. За цілісність України, її соборність.

А щодо федералізації голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо нещодавно в одній із промов зазначив: «Федералізм справді є устроєм, який довів свою ефективність у деяких країнах, але для України немає сенсу рухатися від високоцентралізованої системи до федералізму. Більше того, Конституція [України. – Ред.] прямо забороняє федералізацію».

Аналогічну позицію, виходячи із змісту заяв, наразі висловлюють і решта високих європейських чиновників і політиків, а також представники Білого дому та Конгресу США.

Фінансова ж і політична допомога європейських та американських партнерів вагома. А українській владі доводиться приймати складні, але необхідні рішення. Проте більшість експертів і політологів уважають, що не варто применшувати вплив зовнішньополітичного чинника й на конституційний процес в Україні.

Однак лишається менш як півроку до календарного місяця, в якому за логікою процесу здійснювані реформи мають фінішувати місцевими виборами. Вони, як сподіваються в кабінетах на печерських пагорбах, повинні відбутися вже за новим законом і в «децентралізованій» країні. Цього очікують наші партнери в Європі та США.

Утім, за роки партнерства, здається, вони усвідомили: аби вибори в належний спосіб відбулися восени, починати допомагати Україні в їх підготовці треба вже з весни.

Ось тому європейські високопосадовці, зокрема Голова Європейської комісії Жан­Клод Юнкер та Верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці безпеки Федеріка Могеріні вже нині «сигналізують» українській владі про необхідність прискорити удосконалення виборчого законодавства.

На нещодавній зустрічі зі співдоповідачами Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов’язків та зобов’язань державами – членами Ради Європи Майліс Репс та Жан­Клодом Міньйоном Голова Верхов­ної Ради України Володимир Гройсман (на знімку вгорі) повідомив про створення в парламенті Експертної групи з питань підготовки законопроекту «Про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Планується, що до кінця квітня Експертна група підготує відповідний проект закону.

Виборче законодавство розроблятиметься «під країну, а не під ту чи іншу ситуацію», – наголосив очільник парламенту.

Сподіватимемося, що навіть за тривожної ситуації на Сході країни, деолігархізації і гучних корупційних скандалів влада країни консолідується в прийнятті складних, але безальтернативних рішень. Ними передусім мають бути зміни до Основного Закону й доведення до логічного завершення реформ з децентралізації. Це створить можливість у визначений Коаліційною угодою термін, на новій територіальній основі й згідно з гармонізованим виборчим законодавством провести в Україні місцеві вибори.

Уважно стежитимемо за цими процесами. Часу лишилось обмаль.

Автор: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня