№1, січень 2007
Поза сумнівом, інтерактивні форми семінарів дають змогу навчитися ефективно проводити заняття, виробляють практичні навики, здобути які, опановуючи лише теорію, нереально. Багата ФРН може вкладати кошти в розробку занять у формі гри. Не шкодують на це і часу. За словами німецьких лекторів, на таку потрібну справу тут витрачають від восьми місяців до двох років. Чому б нам не скористатися вже добре вивченою й відпрацьованою методикою?
До речі, основна гра-симуляція «Прийняття рішень у Європарламенті» була пілотною, тобто на нас, слухачах з України, її апробовували. На жаль, лектори не змогли надати нам друкованих матеріалів – гру ще не ліцензовано й вона не набула статусу інтелектуальної власності. Але в нашому багажі залишився її дух, емоційний фон, методика. Усе це обов'язково впроваджуватимемо в наших закладах.
Національна академія педагогічних наук України також має свої здобутки в розробці інтерактивних форм викладання. Отож відбулося взаємозбагачення ідеями й думками.
Хочу зауважити, німецькі колеги не займались агітацією, не демонстрували переваг ЄС, вони лише намагалися в гарній «упаковці» донести інформацію про демократичний спосіб життя в Європі. Адже жити за демократії не так вже й просто: демократія – це плюралізм, економічна й політична багатоманітність, долучення громадян до управління країною.
Що ми порекомендували врахувати гостинним господарям в організації подальшої співраці? Більше зустрічей і дискусій з німецькими педагогами та учнями – цей досвід усім нам видався вельми важливим і корисним. Принагідно хочу нагадати: приймати рішення, вступати чи не вступати до Єврозоюзу чи НАТО, можуть лише поінформовані про ці структури люди. І ми вдячні німецьким колегам за розширення інформаційного простору українців.
Була й ложка «дьогтю» – це «відчіпна» зустріч із представником української делегації в Раді Європи. На жаль, усі відчули: держава Україна не радіє з того, що ти провідав її на чужині – принаймні так нас приймали.
Натомість гостинність самого палацу Європейського парламенту вражає: тут завжди відчинені двері для публіки й до великого еліптичного двору може зайти кожен.
Приміщення для парламентських дебатів у залі під куполом повернене до річки. Його скляний фасад дозволяє чудово роздивитися безпосередньо з міста дії парламентаріїв. Акустика в приміщенні просто дивовижна: тут не користуються мікрофонами.
Споруда Європарламенту вгорі ніби недобудована. Це символізує триваюче розширення ЄС і залишає нам надію, що, навчившись бути справді освіченими й високоцивілізованими громадянами, в недалекому майбутньому ми таки долучимось до демократичної Європи.
Автор: Борис СМУТОК
Архів журналу Віче
|
№11 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Ігор Стаковиченко: додана вартість та нова географія – головні вектори українського експорту.
Опитування: 75% фінів схвалюють дзвінок їхнього президента Путіну
ЗМІ: у НАТО побоюються, що Трамп відкладе передачу перехоплювачів Україні до виборів у США
У Навроцького відповіли на заклики не запрошувати антиукраїнську партію на Радбез
Мадяр про ідею з Орбаном на чолі ООН: це стало б початком кінця цієї організації
У Литві домовились про запровадження загального призову для молодих чоловіків з 2032 року
Прем’єр Норвегії попросив Financial Times виправити статтю про розмову з Путіним
Де скуштувати суші в Борисполі: 5 місць для смачної вечері
Топографічна зйомка в Києві: чому від неї залежить увесь будівельний проєкт
Прем’єр Нідерландів оголосив про пакет військової допомоги Україні на 500 млн євро