передплата Українською | In English

№5, березень 2015

Геннадій ТРУХАНОВ: «Назвався патріотом – підтверди справами!»Геннадій ТРУХАНОВ: «Назвався патріотом – підтверди справами!»

Поділитися:

У травні минулого року Одеса отримала нового міського голову, за якого проголосували понад 40 відсотків мешканців. Чим сьогодні живе Південна Пальміра, які особливості її бюджету, що потрібно змінювати в місті, аби наблизити його до стандартів розвинених європейських країн?
Про це і не тільки – у нашому інтерв’ю з мером Одеси Геннадієм Трухановим.

– Геннадію Леонідовичу, що вважаєте своїми головними досягненнями за час перебування на посаді мера Одеси?

– Головне – бути чесним з одеситами, не обіцяти золотих гір, виконувати свої обіцянки, намагатися працювати на благо людей, адже резерви для поліпшення життя є навіть у наш непростий час…

Тоді як у країні ведуться бойові дії, в Одесі вдається зберігати мир та громадський порядок. Я думаю, це найголовніше досягнення. Крім того, завдяки постійному діалогу з громадськістю вдалося зняти соціальне напруження в суспільстві. Щодня ми вчимося жити й працювати по­новому. І, що важливо, нинішня влада не ховається від людей.

Це не просто слова. Адже за короткий термін вдалося досягти результатів майже в усіх сферах життєдіяльності міста. Поступово поліпшуємо міські активи, вчимося ефективно їх використовувати й наповнювати міський бюджет, дотримуємося своїх соціальних зобов’язань.

– Яка, на вашу думку, головна проблема місцевого самоврядування в Україні й зокрема в Одесі?

– Основна проблема полягає в тому, що міські територіальні громади не мають можливості розпоряджатися своєю землею, майном, приймати рішення щодо подальшого розвитку всередині міста. Як приклад – позбавлення міст функції інспекції Державного архітектурно­будівельного контролю (ДАБК). Унаслідок такого ігнорування інте­ресів міської громади з’являються котеджі, багатоповерхівки поряд з історичними пам’ятками, пам’ятниками архітектури. Юридично все правильно, забудова погоджена ДАБКом. Але позиція міської громади не врахована. А це, між іншим, саме серце Одеси й одна з головних туристичних родзинок нашого міста. Безперечно, вважаю, що функцію цієї інспекції необхідно повернути місту.

Країна бере курс на децентралізацію. Прийнято зміни до Податкового й Бюджетного кодексів України, які дають більше фінансової самостійності на місцях. Але успішність реформи децентралізації залежить не лише від Києва, бо вона проводиться на місцях. А отже, мають бути досвідчені управлінці, готові взяти на себе не лише повноваження, а й відповідальність.

– Що скажете про децентралізацію влади? Чи зроблено хоч якісь кроки в цьому напрямі?

– Децентралізація влади Україні просто необхідна. До того ж усі реформи давно відпрацьовані, а законопроекти написані, і це повною мірою показав Х Український муніципальний форум, який відбувся в Одесі у вересні 2014 року. Тоді Президент України задекларував опору на місцеве самоврядування. Команда Петра Порошенка представила докладний план дій у «Стратегії­2020». Основний курс країни взято саме на децентралізацію влади. І перші реформи не змусили себе чекати. Парламент, як я вже казав, ухвалив зміни до Податкового й Бюджетного кодексів України. Нині прийнято бюджет міста Одеси на 2015 рік, в якому враховано зміни обсягів прибуткової й витратної частин і міжбюджетних трансфертів.

– Бюджет Одеси на 2015 рік –
це бюджет розвитку чи виживання?

– Завдяки змінам до Податкового й Бюджетного кодексів бюджет міста Одеси на 2015 рік зріс порівняно з 2014 роком більш ніж на 1,1 мільярда гривень. Звісно, він забезпечить проведення всіх першочергових виплат, у тому числі тих, які повинні безперебійно забезпечувати життєдіяльність міста. Вважаю, що прийнятий на сесії 21 січня цьогорічний бюджет – соціально орієнтований. Нам вдалося не лише зберегти всі міські соціальні програми, а й збільшити їхнє фінансування. Також за рахунок субвенцій збільшено фінансування освіти й медицини.

– Одеса дедалі частіше опиняється в епіцентрі природних катаклізмів. Урагани, дощі, снігопади… Що робить міська влада для того, аби підготуватися до стихії та мінімізувати негативні наслідки?

– На жаль, наше місто востаннє закуповувало спецтехніку, а саме два трактори, 2008 року. Уся інша техніка набагато старша. Не дивно, що в умовах стихійного лиха наприкінці грудня 2014 року, коли в Одесі випала рекордна кількість снігу, ми опинилися в сніговому полоні. Крім того, одесити тоді масово намагалися добратися додому, через що спецтехніка просто не могла працювати. Вона стояла в заторах. Трохи згодом, у нічний час, нам вдалося нормалізувати становище.

Сьогодні ми знаходимо можливості для закупівлі нової спецтехніки. А стару модернізуємо, наприклад, обладнуємо найзадіяніші машини відеореєстраторами й
GPS­навігаторами.

Для зменшення наслідків зливових дощів 2014 року розчищено Румунський канал, захищено селище Більшовик від підтоплень. Розчищено також буферний ставок на вулиці Балківській і Хаджибеївський зливовий канал. Ці та інші заходи дали змогу уникнути підтоплення будинків і впоратися з наслідками зливових дощів.

– Геннадію Леонідовичу, ви тривалий час очолювали в Одеській міськраді постійну комісію у справах молоді та спорту, а згодом обіймали посаду Регіонального представника Державного комітету України у справах ветеранів в Одеській області. Чим збагатив вас такий досвід роботи, які проблеми молоді та ветеранів уважаєте нагальними, як плануєте їх розв’язувати?

– Думаю, одним із основних завдань міської влади є турбота про тих, хто ще не може про себе піклуватися, і про тих, хто вже не може. До цих категорій належать діти і люди похилого віку. Ми повинні зробити все можливе, щоб ветерани Великої Вітчизняної війни були забезпечені всім необхідним. В Одесі діють міські цільові програми адресного надання со­ціальних послуг й інших видів допомоги ветеранам. Цьогоріч чимало уваги приділяємо організації заходів з нагоди 70­ї річниці Великої Перемоги над німецько­фашистськими загарбниками. Розміри муніципальної адресної одноразової допомоги ветеранам до Дня Перемоги будуть збільшені, обсяг фінансування становить 25,5 мільйона гривень, що на 8 мільйонів більше, ніж 2014 року.

Якщо говоримо про розвиток молодого покоління, то він має відбуватися в двох напрямах: фізичному й духовному. Ще працюючи в складі комісії у справах молоді та спорту, почав створювати умови для розвитку масового спорту. І нині ця робота триває. Ми вже побудували кілька стадіонів за позабюджетні кошти. Зробили десятки майданчиків, відремонтували актові й спортивні зали в школах.

І, звісно, одним із напрямів роботи міської влади є підтримка нових спортивних студій, які з’являються в місті й мають популярність серед хлопців. Наприклад, скейтбординг, маунтенбайк, стрітбол, стрітворкаут. Упевнений, що симбіоз досвіду й енергійності є запорукою успішного розвитку Одеси нарівні з часом.

Що стосується духовного розвитку молоді, то тут потрібні загальні зусилля – міста, сім’ї, церкви, громадськості. Ми ввели посаду завуча навчально­виховної роботи в усіх школах міста. У кожній школі є музеї й куточки патріотичного виховання. До дня міста ми видали оновлений підручник історії Одеси «Одеса – моє місто рідне» і реконструювали кілька одеських пам’ятників історії, бо впевнені, що патріотизм починається з любові до свого дому й міста.

– Чи зацікавлені інвестори в тому, аби робити щось для міста?

– Меценатство завжди було в крові одеситів, і сьогодні маємо соціально відповідальний бізнес, який активно співпрацює з владою. Результати такої співпраці – це і оновлені парки, і відремонтовані харчоблоки в садках, і нові стадіони.

Ми докорінно змінили підхід до інвестування, вилучивши корупційну складову. Ми не є посередниками у використанні спонсорських грошей: хочеш допомогти місту й отримати сприяння влади у своїх проектах – ось об’єкт, бери й працюй.

– І наостанок. Геннадію Леонідовичу, що, на вашу думку, потрібно змінювати в Одесі, аби наблизити місто до стандартів розвинених європейських країн?

– Насамперед потрібно любити своє місто. Тільки не на словах, а на ділі. І зміни треба починати передусім із себе. Треба навчитися дбайливо ставитися до свого міста, своїх вулиць, дворів, дотримуватися чистоти й порядку.

Нині багато говорять про патріотизм. Кожен розуміє його по­своєму. Особисто для мене патріотизм виявляється в справах. Слова, гасла, вигуки, транспаранти – це не патріотизм.

Патріотизм – це вийти в суботу вранці всією сім’єю, щоб прибрати у своєму дворі. Зібратися разом із друзями й організувати суботник у сквері біля будинку. Зробити щось хороше для міста. І я радий, що сьогодні маю багато однодумців. Інакше не було б алей у парках Перемоги й Горького, відреставрованої Карантинної аркади в парку Шевченка, скверу «Історія футболу», Місячного скверу. Тому я дуже хочу, щоб кожен, називаючи себе патріотом, підтверджував свої слова справами. 

 

Розмову вів Євген ТИЩУК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата