Роль проекту «Об’єднуємося заради реформ» у розвитку організацій громадянського суспільства в Україні

Розглянуто особливості реалізації фінансованого Агентством США з міжнародного розвитку проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), котрий спрямовано на розвиток громадянського суспільства в Україні. Окрему увагу приділено аналізу цільової технічної допомоги, що надається українським організаціям громадянського суспільства в рамках цього проекту.
Досліджено вплив організацій громадянського суспільства на формування державної політики щодо захисту прав споживачів, унесення змін до трудового законодавства, а також проведення земельної, пенсійної та освітньої реформ. Доведено, що подібна діяльність відповідає вимогам сучасної розвиненої демократії та забезпечує зростання довіри громадськості до державних інституцій.
Ключові слова: громадянське суспільство, розвиток громадянського суспільства, громадська організація, UNITER, USAID.

Організації громадянського суспільства (далі – ОГС) є передусім певними знаряддями, покликаними забезпечити посилення в публічній політиці ролі громадськості. Тож кількісне та насамперед якісне зміцнення їхніх позицій в Україні сприятиме успішній модернізації системи державного управління та подальшому процесу демократизації.

Різноманітні громадські організації сьогодні визнають ланкою політичної системи України. Однак, як свідчить опитування, проведене 2013 року Інститутом соціології НАН України, ставлення широкого загалу до них має дещо суперечливий характер. На думку 38% респондентів, громадські організації відіграють досить важливу роль. І це більш як удвічі перевищує частку тих, хто дотримується протилежного погляду (17,9%). Але водночас частка тих, хто не визначився з цим питанням, сягає 43,6% опитаних. Найдієвішими, на думку громадян, громадські організації є в царині контролю за владою й боротьби з корупцією (42,5%) та в захисті прав і свобод населення (54,3%). Проте рівень довіри до них у суспільстві залишається наразі на досить низькому рівні – (17,7%) [4, с. 87–88.].

У нашій країні незалежні ОГС мають підтримку провідних міжнародних організацій (Ради Європи, Світового банку, Європейської комісії, Міжнародного фонду «Відродження» тощо). Не останню роль тут відіграє Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), одним із головних завдань якого задекларовано сприяння прогресу стійких демократичних суспільств.

Проблема ролі міжнародних організацій у підтримці розвитку громадянського суспільства в Україні періодично викликає зацікавленість вітчизняних дослідників. Це питання порушувалося й на сторінках часопису «Віче» [1], де, зокрема, підкреслювалася необхідність глибокого системного теоретичного дослідження взаємин міжнародних організацій та українських ОГС. Однак роль USAID у організаційній та фінансовій підтримці інститутів громадянського суспільства України висвітлена ще недостатньо.

Наразі USAID, крім усього іншого, сприяє успішному демократичному розвитку нашої держави, співпрацюючи з Верховною Радою України в напрямі вдосконалення законодавчого процесу та ширшого залучення до законодавчої діяльності громадського загалу. Низка фінансованих USAID програм допомагають роботі незалежних ЗМІ та правозахисних організацій, проведенню справедливих виборів, втіленню в життя кращої підзвітності та незалежності судової влади тощо [10]. Оскільки невід’ємною складовою подальшої демократизації України є розвиток громадянського суспільства, USAID вважає за необхідне сприяти зростанню потенціалу вітчизняних ОГС для посилення їхнього впливу на державну політику. Зокрема, USAID фінансує програму, присвячену виключно сприянню розвитку сфери громадянського суспільства в Україні, «Об’єднуємося заради реформ» («Ukraine National Initiatives To Enhance Reforms», далі – UNITER).

Серед ключових завдань програми задекларовано: надання імпульсу реформам та допомога формуванню стабільного громадського сектору; робота над зміцненням організаційного потенціалу провідних українських громадських організацій та лідерів місцевих громад; допомога громадським організаціям у розширенні участі громадян у виробленні державної політики; сприяння розбудові нормативно­правової бази діяльності громадянського суспільства; зміцнення інституційної та фінансової самостійності громадських організацій в усіх регіонах України [10].

Виконавцем цього масштабного проекту (01.10.2008 – 30.09.2014) було обрано міжнародну незалежну некомерційну організацію ПАКТ (Pact, Inc), яка спеціалізується на посиленні спроможності місцевих лідерів та інституцій задовольняти нагальні соціальні потреби (шляхом підтримки діяльності окремих громад, ефективних урядів і відповідальних приватних установ), даючи тим самим широкому загалу можливість покращувати своє життя.

Основним інструментом проекту є симбіоз надання цільової технічної допомоги і грантової підтримки діяльності українських ОГС у пріоритетних напрямах розвитку громадянського суспільства. Розпочинаючи проект UNITER, виконавці сподівалися досягти низки вагомих результатів: 1) посилити діючі мережі та коаліції українських ОГС як важливого механізму представлення інте­ресів та захисту прав громадськості на місцевому рівні й висвітлення місцевих проблем на рівні національному; 2) створити унікальний механізм залучення та ефективного розподілу ресурсів від різноманітних донорів, який має сприяти забезпеченню стабільної участі громадськості у просуванні реформ та посиленню діалогу між ОГС; 3) зміцнити співпрацю між органами влади та громадянським суспільством через громадські організації на місцевому рівні тощо.

Оскільки формат журнальної статті не дає можливості докладно висвітлити результати комплексного вивчення всіх нюансів проекту стосовно його впливу на розвиток ОГС, що брали у ньому участь, основний акцент у цьому дослідженні зроблено передусім на розгляді технічної допомоги українським інститутам громадянського суспільства, зокрема на проведених у межах проекту різноманітних моніторингах та дослідженнях, створених методично­інформаційних посібниках тощо. Однак неможливо оминути увагою такий важливий бік реалізації програми «Об’єднуємося заради реформ», як грантова допомога недержавним організаціям.

Фінансова підтримка діяльності українських ОГС у межах проекту UNITER відбувалася у два етапи. Підсумком першого етапу (2009–2011 роки) Програми локальних грантів ініціативи «Об’єднуємося заради реформ» стало надання на конкурсній основі 59 грантів місцевим ОГС для підтримки їхніх ініціатив у сферах підвищення підзвітності органів влади, захисту прав споживачів, моніторингу дотримання передвиборних обіцянок, активізації участі громадян у процесах планування місцевого розвитку тощо.

Другий етап програми (2012–2014 роки), проведений основним виконавцем спільно з Міжнародним фондом «Відродження», передбачав фінансову підтримку не окремих ОГС, а їхніх коаліцій. Його основною метою було об’єднання зусиль ОГС України (як місцевого, так і національного рівня), спрямованих на посилення представлення інтересів громадян та просування національних реформ. Для цього програма сприяла заохоченню громадських організацій до формування коаліцій навколо важливих для місцевих громад актуальних проблем, які водночас могли потребувати розв’язання на загальнонаціональному рівні.

У межах другого етапу програми було підтримано 26 проектів, запропонованих зазначеними об’єднаннями, на загальну суму майже 3 мільйони гривень [11], а також виконувалася спеціальна програма з метою підвищення ефективності роботи коаліцій громадських організацій.

Завдяки отриманим коштам ОГС втілили в життя низку проектів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства в Україні та підвищення потенціалу неурядових організацій нашої держави (з докладним переліком грантерів і описом реалізованих проектів можна ознайомитися на сайті проекту UNITER [17]).

Незважаючи на те, що виконання згаданого проекту 30 вересня 2014 року завершилося, 14 серпня було оголошено про початок чергового конкурсу грантів для неурядових організацій. Мета цієї фінансової підтримки українських ОГС – залучення широкого загалу до активного нагляду за виборчими процесами та сприяння проведенню реформ в інтересах громадян.

Однак не менш важливою, на наш погляд, складовою діяльності UNITER була технічна допомога (організаційна підтримка), надана учасникам програми. За участю партнерів проекту «Об’єднуємося заради реформ» (Українського незалежного центру політичних досліджень, Лабораторії законодавчих ініціатив, Фонду «Східна Європа», Ресурсного центру «Гурт», Українського форуму благодійників та ін.) проведено низку ґрунтовних досліджень, присвячених вивченню сучасного стану, розвитку та діяльності неурядових організацій (далі – НУО)
України.

Зокрема, фахівці фонду «Творчий центр ТЦК» щороку опитували українські НУО (понад 600 організацій) із метою визначення рівня та основних тенденцій їхнього розвитку за період з 2002 року. Опрацьовані підсумки опитувань було оприлюднено, а також проаналізовано проблеми та потреби НУО на регіональному та національному рівнях).

За результатами регіональних обговорень проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» [9] підготовлено «Дорожню карту реформ для громадянського суспільства» [5]. Вона містить пропозиції стосовно конкретних кроків для практичної реалізації модернізаційних змін у політичній та економічній системах нашої держави й позиціонується авторським колективом як спроба представити широкому загалу цілісну картину ключових реформ, необхідних нині Україні. Зокрема, в межах проекту досліджувалась інституційна організація держави й територіального самоврядування, соціально­економічний вимір модернізаційного процесу в Україні, зовнішня політика та безпека держави, фундаментальні цінності демократичних змін. Матеріали дослідження містять пропозиції щодо необхідних реформ та першочергових кроків на шляху їх проведення.

Однією з істотних проблем громадського сектору є брак державного фінансування. Так, за офіційною статистикою, у 2012 році громадські організації отримали з різних джерел для своєї діяльності 3,7 мільярда гривень, при цьому благодійні внески становили 44,6% зазначеної суми, а внесок держави – лише 8% [4, с. 90].

Проведене на замовлення проекту UNITER у 2013 році дослідження наявних в Україні моделей фінансування ОГС за рахунок надходжень із місцевих джерел лише підтверджує факт недостатньої ролі держави в підтримці громадських організацій. У висновках зазначено: хоча вітчизняні ОГС і мають фінансові надходження з різноманітних місцевих джерел, однак лише небагато з них вважає, що це може повністю забезпечити їхню життєдіяльність. Більшість ОГС переконана, що місцеві ресурси слугують лише незначною підтримкою для їхньої діяльності й не можуть забезпечити їхнє більш­менш тривале та результативне функціонування. Також було виявлено певні тенденції, на котрі ОГС бажано звернути увагу в процесі організації своєї роботи, та надано низку практичних рекомендацій для поширення успішних моделей їх фінансування за рахунок місцевого потенціалу.

Фахівці Українського незалежного центру політичних досліджень у 2012 році провели моніторинг практичного розподілу бюджетних коштів для підтримки інститутів громадянського суспільства на національному та регіональному рівнях, за результатами якого оприлюднено ґрунтовний аналітичний звіт із певними рекомендаціями для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства [7]. На думку авторів, вивчення матеріалів їхнього дослідження й дотримання наданих рекомендацій сприятиме оптимальному використанню потенціалу партнерства держави з громадськими організаціями та поступовому перетворенню ОГС на повноцінного партнера органів державної влади в реалізації завдань суспільного розвитку. Дослідники також зазначають, що залучення інститутів громадянського суспільства до реалізації державної політики відповідає вимогам сучасної розвиненої демократії та є прямим шляхом не лише до зменшення навантаження на органи влади, а й до забезпечення зростання довіри громадськості до державних інституцій.

Для допомоги активістам громадських організацій та громадянам, які бажають створити громадське об’єднання, у 2013 році розроблено комплекс практичних порад щодо застосування нового Закону України «Про громадські об’єднання» [8]. У цій праці, зокрема, містяться роз’яснення щодо особливостей утворення та реєстрації громадських організацій згідно з чинним законодавством, принципів їхньої діяльності та правових можливостей. Крім цього, даються настанови щодо дій у разі відмови в реєстрації.

Розроблено й докладні методичні рекомендації стосовно проведення конкурсу проектів для фінансової підтримки громадських організацій та творчих спілок [14]. У них містяться розгорнуті поради щодо повного циклу участі в цьому конкурсі: від визначення цілей, пріоритетних завдань до самого процесу виконання проектів та критеріїв і особливостей моніторингу стану їх реалізації. Значною підмогою в роботі учасників конкурсу стануть наведені в додатках зразки оформлення відповідних документів (наказів, договорів, звітів тощо).

Проведено загальнонаціональний моніторинг формування громадських рад при органах виконавчої влади відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 р. У звіті за його результатами про­аналізовано процеси підготовки та проведення установчих зборів з формування громадських рад і дано оцінку ефективності організації роботи вже створених рад. Оприлюднені матеріали містять також рекомендації щодо покращення правових процедур формування громадських рад і практики їх застосування [3]. Зокрема, на основі даних моніторингу підтверджено, що згадана постанова справді працює на практиці й уможливлює конструктивну співпрацю між інститутами громадянського суспільства та органами виконавчої влади. Однак водночас у діяльності низки міністерств було зафіксовано конкретні грубі порушення вимог постанови. У дослідженні визначено загальні тенденції формування громадських рад різних рівнів, виокремлено базові характеристики та особливості організації роботи новостворених рад і надано практичні рекомендації щодо оптимізації їх функціонування.

Розроблено ґрунтовні методичні рекомендації щодо ефективної організації роботи громадських рад при органах влади [2]. У них наведено конкретні поради щодо структуризації та планування роботи громадської ради, використання окремих правових інструментів (громадська експертиза, аналіз документів, антикорупційна експертиза тощо), взаємодії зі ЗМІ та іншими інститутами громадянського суспільства. Наведено приклади оформлення низки офіційних документів громадської ради.

Проведено також низку досліджень із метою вивчення якомога ширшого спектра галузей українського громадянського суспільства, однією з яких є регіональне співробітництво. Фахівці Інституту світової політики вивчили рівень привабливості України як партнера для низки держав: Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі, Росії та Румунії [16]. Окрім усього іншого, проаналізовано діяльність громадських організацій українців у зазначених державах.

Оприлюднено також спеціальні праці, присвячені вивченню впливу організацій громадянського суспільства на формування державної політики щодо проведення земельної реформи (зокрема з приводу скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського значення); пенсійної реформи; реформи трудового законодавства; освітньої реформи (зокрема з метою оптимізації працевлаштування випускників вищих та середніх навчальних закладів); щодо захисту прав споживачів тощо.

Досліджено стан корупції в Україні [15]. Зокрема, проаналізовано роль і позицію державних органів влади, бізнесових структур та громадських організацій у процесі боротьби з корумпованістю. Докладно проаналізовано рівень корупції в окремих областях нашої держави.

Такий галузевий підхід дає змогу детально вивчити роль, яку громадянське суспільство має відігравати в запланованих урядом реформах, котрі безпосередньо пов’язані з інтересами громадян. Кожне таке дослідження складається зі стратегічного аналізу ключових проблем галузі, вивчення ключових гравців та напряму головних ініціатив громадянського суспільства, визначення основних потреб ОГС для розв’язання конкретних проблем, рекомендацій щодо розвитку та впливу на політику тощо.

На думку виконавців проекту, перспективним і постійно зростаючим джерелом фінансування міських та селищних інститутів громадянського суспільства є українська корпоративна благодійність. У зв’язку з цим ПАКТ займався вивченням та застосуванням новітніх підходів і методів залучення бізнесу до надання такої допомоги. Зокрема, велася робота щодо створення довготривалих партнерських стосунків між місцевими громадами й бізнесовими структурами та залучення інших соціальних і державних ресурсів до справи розвитку громадянського суспільства. Основним партнером UNITER у цьому напрямі став Український форум благодійників, на базі якого виконувався проект «Інституційний розвиток сектору організованої філантропії в Україні» [6]. Його першочерговим завданням було створення сприятливих умов для зміцнення вітчизняного сектору благодійності як соціально важливого компонента сталого розвитку громадянського суспільства в Україні. З цією метою було проведено спеціальне дослідження, присвячене аналізу розвитку благодійності бізнесу в Україні [13]. У ньому зроблено спробу охарактеризувати основні напрями та підходи, якими керуються вітчизняні компанії під час реалізації власних програм у сфері благодійності, й визначити рівень їхньої прозорості та підзвітності. У дослідженні також описано основні перепони на шляху ефективного здійснення корпоративних благодійних програм у майбутньому. Крім цього, фахівці Українського форуму благодійників видали інформаційно­методичний посібник, присвячений питанню створення й організації ефективної роботи опікунських рад при закладах охорони здоров’я [12]. У ньому аналізується досвід діяльності опікунських рад як в Україні, так і за кордоном. До того ж автори намагаються визначити сильні й слабкі місця таких структур та надати інформацію, котра має сприяти побудові ефективної системи управління медичним закладом і отримати якомога більші переваги від грамотного використання опікунської ради.

Також у межах проекту UNITER зацікавленим українським ОГС пропонувалося приєднатися до додаткової програми підтримки їхньої організаційної спроможності. Участь у програмі передбачала можливість пройти безкоштовний тренінг, отримати консультацію чи експертну допомогу, долучитися до спеціальних навчальних програм (комунікація, альтернативне розв’язання конфліктів, підготовка до міжнародного аудиту тощо). Програма мала на меті підвищення рівня ефективності їхньої діяльності, незалежності та життєздатності й водночас сприяння переходу на якісно новий рівень відносин між партнерськими організаціями.

Отже, можна зробити такі висновки щодо особливостей та результативності проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER):

1. У межах зазначеного проекту відбулося пряме фінансування українських ОГС із визначенням отримувачів грантів на конкурсній основі. Причому на першому етапі грантової програми грошову допомогу отримали окремі ОГС, а на другому – їхні коаліції. Така практика була спрямована як на сприяння розвитку найперспективніших організацій, так і на стимулювання більш високого рівня їх функціонування – об’єднання у спілки для підвищення ймовірності досягнення визначеної мети.

2. Однак не менш (а можливо, й більш) важливою стала цільова технічна допомога українським ОГС у пріоритетних напрямах розвитку громадянського суспільства у вигляді широкого спектра навчальних програм, тренінгів та конференцій, проведених досліджень та розроблених методичних рекомендацій, які нині доступні широкому загалу для вивчення на безоплатній основі. Отже, вони можуть використовуватися в роботі й тими ОГС, що не взяли участі у проекті.

3. Враховуючи результати дослідження моделей фінансування діяльності організацій громадянського представництва, дослідницьких та аналітичних центрів за рахунок надходжень із місцевих джерел, котрі довели неможливість існування левової частки вітчизняних ОГС виключно за рахунок державного бюджету, слід іще раз підкреслити надзвичайно важливу роль провідних міжнародних організацій загалом та USAID зокрема в розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні.

4. Потрібно зазначити, що вивчення матеріалів згаданих у цій статті окремих досліджень, проведених учасниками проекту UNITER, мало б певну користь для державних органів як у межах організації їхньої співпраці з інститутами громадянського суспільства, так і поза ними.

Зокрема, на наш погляд, слід звернути увагу на результати моніторингу створення громадських рад при органах виконавчої влади, особливо ті, які стосуються рекомендацій щодо покращення правових процедур їхнього формування та практики їх застосування, а також на зафіксовані порушення з метою їх припинення та недопущення повторення в майбутньому.

Спеціальні дослідження, присвячені вивченню розвитку благодійності в Україні, можуть стати у пригоді під час визначення найкращих методів залучення приватних коштів до тих бюджетних галузей, де стабільно спостерігається брак державного фінансування, зокрема в соціальній сфері.

Представникам органів державної влади, задіяним у розробленні варіантів оптимального розвитку української зовнішньополітичної стратегії, може бути корисним проведене в межах проекту UNITER дослідження рівня привабливості нашої країни як партнера для держав близького зарубіжжя – «М’яка сила» України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики».

Певну зацікавленість державних органів можуть також викликати згадані вище спеціальні дослідження стосовно впливу організацій громадянського суспільства на формування державної політики щодо захисту прав споживачів, проведення реформи трудового законодавства, земельної, пенсійної та освітньої реформ, оскільки вони мають на меті сприяти пошуку шляхів розв’язання низки проблем та подолання перешкод у ході їх реалізації.

Джерела

1. Буздуган Я. Правові засади гуманітарної діяльності міжнародних організацій / Я. Буздуган // Віче. – 2013. – № 2. – С. 5–8.

2. Волошина А. В. Ефективна організація роботи громадської ради: метод. рек. / А. В. Волошина, М. В. Лациба; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. – К.: Агентство «Україна», 2011. – 76 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/files/books/CC_recommendations2011.pdf

3. Громадські ради в цифрах: загальнонац. звіт із моніторингу формув. громад. рад при центр. та місц. органах виконав. влади / М. В. Лациба, О. С. Хмара, А. О. Красносільська [та ін.]; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. – К.: Агентство «Україна», 2011. – 124 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/files/books/monitoring_CC2011.pdf

4. Держава і суспільство в Україні: історія і сучасність / [за ред. д. і. н. О. М. Майбороди]. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 184 с.

5. Дорожня карта реформ для громадянського суспільства: Матеріали до обговорення (5­6 березня 2010 р.). – К.: Мережа підтримки реформ, 2010. – 21 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://parlament.org.ua/upload/docs/Road_M.pdf

6. Інституційний розвиток сектору організованої філантропії в Україні: Проект (вересень 2012 – червень 2013) / Український форум благодійників. – 18 вересня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufb.org.ua/aboutus/proekti.htm?id=2022

7. Красносільська А. О. Публічні гроші для інститутів громадянського суспільства: скільки, для кого і в який спосіб / А. О. Красносільська. – К.: Укр. незалежн. центр політ. дослідж., 2013. – 121 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/userfiles/public_funding_CSO2013.pdf

8. Лациба М. В. Як розуміти новий Закон «Про громадські об’єднання» / М. В. Лациба, А. О. Шимчук. – К.: Укр. незалежн. центр політ. дослідж., 2013. – 66 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/userfiles/new_law_NGO2013(1).pdf

9. Модернізація України: визначення пріоритетів реформ: Проект до обговорення. – К.: Мережа підтримки реформ, 2009. – 123 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://parlament.org.ua/upload/docs/Modernization.pdf

10. Наша діяльність в Україні: Демократія, права людини та врядування / USAID: From The American People [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.usaid.gov/uk/where­we­work/europe­and­eurasia/ukraine/democracy­human­rights­and­governance

11. Об’єднуємося заради реформ: Проект / USAID: From The American People [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eef.org.ua/index.php?page=catalog&id=82&pid=1&prj&lang=ua

12. Опікунська рада при закладі охорони здоров’я: як створити й організувати ефективну роботу: Інформаційно­методичний посібник / І. Головончук, Д. Непочатова, Л. Сідєльник; за заг. ред. Л. Сідєльник. – К.: Український форум благодійників; Громадська рада при Міністерстві охорони здоров’я України, 2013. – 64 с. – (Серія видань «Абетка благодійності»).

13. Практика благодійної діяльності бізнес­компаній в Україні: сучасний досвід (звіт за результатами дослідження) / А. Гулевська­Черниш, Д. Непочатова, Л. Паливода, С. Шендеровський; за заг. ред. А. Гулевської­Черниш. – К.: Салютіс, 2010. – 60 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ufb.org.ua/uploads/brosh_blago_fin.pdf

14. Як провести конкурс проектів для фінансової підтримки громадських організацій та творчих спілок /
А. О. Красносільська, В. О. Купрій, Т. Г. Яцків [та ін.]; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. – К.: Агентство «Україна», 2012. – 132 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/files/books/contest_NGO2012.pdf

15. UNITER: Боротьба з корупцією та закупівлі / USAID: From The American People [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uniter.org.ua/ua/anticorruption­and­procurement.html

16. UNITER: «М’яка сила» України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики / USAID: From The American People [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uniter.org.ua/data/block/iwp_myaka_syla_ukr.pdf

17. UNITER: Національні та місцеві гранти адвокаті / USAID: From The American People [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uniter.org.ua/ua/Objective_I

Автор: Ярослав ФОЩАН