Міжнародний трибунал: pro et contra. Компроміс?

Нині в суспільстві не вщухає дискусія щодо ратифікації Римського статуту Україною. Як і будь-яке рішення, це, звісно, також має два боки медалі. Саме тому думки експертів, утім, як і народних депутатів (від волі яких і залежить доля документа), стосовно цього питання розійшлися.

Римський статут Міжнародного кримінального суду (1998 рік) Україна підписала ще 2000 року, але так і не ратифікувала. Відповідно, нині Міжнародний кримінальний суд (МКС) не поширює свою юрисдикцію на злочини, вчинені на території України.

Варто зазначити, що під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду підпадають лише окремі, найнебезпечніші з погляду міжнародної спільноти злочини: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини, агресія, вчинена щодо держави­учасника.

Усі перелічені діяння визнані злочинами й за українським кримінальним законодавством і мають насамперед розслідуватися саме віт­чизняними правоохоронними органами та розглядатися нашими судами. Міжнародний кримінальний суд розпочинає офіційне розслідування лише в разі, коли є підстави вважати, що національні інституції не провели належного всебічного розслідування, а винні особи уникнули покарання. Або якщо державні органи самі звернулися до МКС. Проте юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут.

Нагадаємо, що Україна офіційно зобов’язалася визнати юрисдикцію МКС 16 вересня 2014 року, коли Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Згідно зі статтею 8 цього документа Україна зобов’язана ратифікувати Римський статут після внесення відповідних змін до Конституції України (йдеться про зміни до статті 124 Основного Закону).

Зазначимо, що у Верховній Раді в січні 2015­го зареєстровано законопроект № 1788 про внесення змін до Конституції, який передбачає визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в Україні. Під цим документом підписалися 156 народних депутатів.

Нещодавно Європа нагадала Україні про зобов’язання. Позачергова Рада міністрів ЄС із закордонних справ у постанові від 29 січня заявила про важливість прискорення в Україні ратифікації Римського статуту, як це передбачено Угодою про асоціацію з Євросоюзом.

Не заперечує проти ратифікації й Мін’юст. Заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова в січні заявила, що відомство підготувало пакет документів, який підтверджує те, що ратифікація Римського статуту МКС не суперечить Основному Закону України, оскільки до нього вже неодноразово вносилися зміни. Окрім того, відкорегували офіційний переклад. Відомство направило ці документи Президентові України й очікує, що глава держави зробить відповідне конституційне подання.

Народні обранці також підтримують ратифікацію Римського статуту. Так, Голова Комітету в закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко за підсумками круглого столу «Ратифікація Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду (МКС)», проведеного за участю народних депутатів, експертів та представників центральних органів виконавчої влади, звернулася до Голови парламенту Володимира Гройсмана з проханням прискорити ратифікацію. А саме – направити листа Президентові України та рекомендувати йому звернутися до Конституційного Суду для ініціювання відкриття нового провадження в справі щодо відповідності Римського статуту Міжнародного кримінального суду Конституції України, враховуючи необхідність підвищення ефективності захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії та неоголошеної війни з боку Російської Федерації.

Із закликом ратифікувати Римський статут до парламентаріїв звернулися й правозахисні організації. Зокрема, Платформа «Правозахисний порядок денний» – неформальна коаліція найпотужніших національних та міжнародних правозахисних організацій – констатувала неможливість національної правоохоронної системи забезпечити як самі права населення на цих територіях, так і розслідування вчинених злочинів.

З огляду на це, Платформа попросила парламентаріїв внести до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради питання про продовження терміну юрисдикції Міжнародного кримінального суду ad hoc у період, який починається 21 листопада 2014 року та триватиме до моменту безпосередньої ратифікації Верховною Радою України Римського статуту.

Нагадаємо, що 25 лютого 2014 ро­­ку Верховна Рада звернулася до Міжнародного кримінального суду в порядку ad hoc (на разовій основі) з метою притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб України за передбачені статтею 7 Римського статуту МКС злочини проти людяності під час мирних акцій протестів громадян, що мали місце в Україні в період із 30 листопада 2013­го по 22 лютого 2014 року.

А ось і зворотний бік медалі. Деякі експерти запевняють, що ратифікація Україною Римського статуту не на часі. Наприклад, заступник керівника Інформаційно­аналітичного центру РНБО Володимир Полєвий запевняє, що під час війни з Росією визнання юрисдикції МКС на території України є недоречним, адже переслідування російської влади, солдатів та керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, бо та не є країною—учасником Римського статуту і не збирається приєднуватися до цього документа, оскільки періодично проводить акти агресії проти країн, які входять до кола її політичних інтересів, і не бажає за це відповідати.

За його словами, Росія вже створила так звану Білу книгу пам’яті щодо подій на Донбасі та готує позови до українських військових. За логікою росіян, немає значення, що саме російські військові та підтримувані нею терористи винні в загибелі тисяч мирних громадян та українських військових. Важливими для них є лише сфальсифіковані дані про обстріли Донецька й Луганська та тисячі скарг від обурених мешканців, які вже підготовлені російськими юристами.

На підтвердження своїх слів він наводить приклад війни Росії і Грузії: «Росія не ратифікувала Римський статут, а Грузія – ратифікувала. У серпні 2008 року російська армія вторглася на територію Грузії «для захисту російських громадян». Нині Міжнародний кримінальний суд розглядає більш як 3000 звернень від росіян, котрі отримали російське громадянство в Південній Осетії та начебто зазнали шкоди від дій грузинської влади. Тобто саме росіяни виступають на боці обвинувачення, а дії грузинської сторони досліджуються судом».

Володимир Полєвий запевняє, що в умовах анексії Криму та агресії Росії на Донбасі ратифікація Римського статусу доцільна лише в умовах синхронного прийняття такого рішення насамперед Росією.

Схожого погляду дотримуються й деякі народні депутати. Зокрема, голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко на початку лютого заявив, що його політична сила не підтримує ратифікацію Україною Римського статуту.

– Наша фракція не підтримає підписання Римського статуту, який може бути використаний проти нас в цій військовій ситуації. Відволікати військових, державних службовців, узагалі всю державу на абсолютно прогнозовані російські звернення щодо нас в цьому суді в той момент, коли Російська Федерація туди не збирається вступати, ми вважаємо неправильним, несиметричним, – заявив Юрій Луценко.

Але депутати все ж знайшли компроміс. Лідер парламентської фракції «Батьківщина» Юлія Ти­мошенко підтримала вже згадану позицію правозахисників і зазначила, що через відсутність єдиної позиції в коаліції щодо ратифікації Римського статуту треба діяти за процедурою ad hoc. Вона повідомила, що проект постанови щодо цього звернення вже підписаний усіма фракціями коа­ліції і зареєстрований (№ 1887 від 29.01.2015).

– На мій погляд, це буде той вагомий крок, який дає можливість світу підтримати Україну. Якщо почнуться кримінальні справи проти організаторів агресії та війни проти України, то я переконана, що агресор отримає досить вагомий удар, – підкреслила Юлія Тимошенко.

Цю пропозицію підтримав і Юрій Луценко.

– Прийняти рішення ad hoc так, як ми робили це в ситуації після розстрілу Майдану, так само звернутися про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в злочинах проти людяності на території українського Донбасу – ми думаємо, правильно, – додав він.

4 лютого документ ухвалили. Отже, юрисдикція Міжнародного кримінального суду все ж діятиме на території України до повноцінної ратифікації Римського статуту. Тож особи, котрі вчиняли на Донбасі злочини проти людяності, тепер відповідатимуть за міжнародними законами ще до того, як парламентарії приймуть відповідні конституційні зміни.

На цьому етапі потрібно не гаяти часу і збирати по крупинках усі можливі документи, факти та свідчення, які підтверджують злочини російських військових, чиновників та їхніх подільників у Криму та на Донбасі, навіть якщо це матиме винятково політичні наслідки. Адже немає сумнівів у тому, що росіяни вчинятимуть щодо України так, як і щодо Грузії свого часу, і на МКС посиплються тисячі заяв від нібито ображених українськими військовими мешканців Донбасу та Криму.

Ворог увесь цей час не спить. У його лапах уже перебувають багато українських патріотів, серед яких і народний депутат України, делегат ПАРЄ Надія Савченко. Їм російські спецслужби можуть пришити і геноцид, і злочини проти людяності, і військові злочини, і навіть агресію, вчинену щодо держави—учасника МКС. Фантазії вистачить, не сумніваймося. Адже гібридна війна триває.

Автор: Тарас РОМАНЮК