Прозорий, чесний, компромісний і непопулярний бюджет столиці

Обговорення статей наповнення та витрат столичної скарбниці тривали ще з осені.
За словами столичного голови Віталія Кличка, після обговорення проекту бюджету видатки на держуправління зменшили на 20 мільйонів гривень, а на медицину та освіту збільшили на 30 та 64 мільйони гривень відповідно. Громадські активісти та експерти критикували застарілий і неефективний підхід до формування кошторису Києва, але депутати Київради все ж підтримали позицію столичного мера Віталія Кличка, який назвав затверджений бюджет столиці «прозорим і чесним».

– Це – перший прозорий та чесний бюджет столиці за багато років. До ухвалення тут, у сесійній залі, його презентували та обговорили з громадськістю. Ми змушені реалізовувати низку непопулярних рішень уряду, проте доклали всіх зусиль для того, щоб зберегти соціальні стандарти, до яких звикли кияни, – зазначив Віталій Кличко.

Так, згідно з документом, доходи бюджету Києва на 2015 рік заплановані в розмірі 22 мільярдів 215 мі­льйонів гривень, зокрема доходи загального фонду – 20 мільярдів 722,8 мільйона гривень, доходи спецфонду – 1 мільярд 492,4 мільйона гривень, у тому числі бюджету розвитку – 665 мільйонів гривень.

Видатки бюджету Києва затверджені в розмірі 20 мільярдів 301,5 мільйона гривень, зокрема видатки загального фонду – 17 мільярдів 423,5 мільйона гривень, видатки спецфонду – 2 мільярди 878 мільйонів гривень.

Отже, профіцит бюджету становитиме 1 мільярд 915,3 мільйона гривень. Депутати Київради запевняють, що саме це дало можливість у кризовий період зберегти деякі соціальні пільги, зокрема безкоштовне харчування для школярів 1–4 класів. Також у бюджеті закладено збільшення витрат на закупівлю медикаментів і надання матеріальної допомоги й медичних послуг учасникам АТО.

– Незважаючи на економічну кризу, проект бюджету досить непоганий: надходження до загального фонду очікуються на 2 мільярди більше, ніж у 2014­му, державних субвенцій заплановано на 8,2 мільярда, з яких 5 – на освіту та охорону здоров’я. Близько 1,4 мільярда передбачено на програму економічного та соціального розвитку. 2,4 мільярда очікується отримати від плати за землю, 380 мільйонів – від продажу землі, 100 – від продажу майна, 170 – від пайової участі інвесторів, – зазначив голова комісії Київради з питань бюджету та соціально­економічного розвитку Андрій Странніков.

Закладений у сумі 1 мільярд 915,3 мільйона гривень профіцит бюджету планують спрямувати на медикаменти, харчування в лікарнях і погашення кредитних зобов’язань міста.

– Часто постає питання про цю різницю в два мільярди гривень. Кажуть, що це профіцит. Київська міська влада – ні я, ні міський голова – не вживає слово «профіцит». Якщо збережеться ця сума, то вона піде на виплату боргів Києва. Тому ми називаємо бюджет таким собі «бюджетом компромісу». Компромісу між тим, що ми можемо стягнути та заробити, та тим, щоб не понизити соціальні стандарти, – зазначив Андрій Странніков.

Проте член бюджетної комісії Київради Максим Гапчук прокоментував бюджет менш оптимістично.

– Бюджет Києва на 2015 рік є інструментом фінансування збиткових, неефективних і корумпованих комунальних підприємств, а також утримання неефективних та бюрократичних муніципальних структур і районних рад. Ми не відчуваємо, що закладені взагалі якісь скорочення видатків на утримання, що ліквідовані корупційні ризики, які, звісно, є в бюджеті міста Києва. Усе, що нам тепер залишається, – це контролювати виконання цього бюджету, – заявив депутат.

На Програму соціально­економічного розвитку Києва на 2015 рік Київрада вирішила витратити 2 мільярди 710 мільйонів гривень. З цієї суми 1 мільярд 593 мільйони гривень виділять із бюджету розвитку міста та 1,1 мільярда – за рахунок залучення коштів кредитів, лізингів тощо.

За словами Андрія Страннікова, котрий назвав програму, як і бюджет, компромісною, із вказаної суми 887 мільйонів гривень спрямують на капітальне будівництво, а 721 мільйон – на капремонт. Програма передбачає завершення реконструкції Поштової площі (понад 32 мільйони гривень), будівництво та реконструкцію автошляхів, зокрема Подільського мосту (37,5 мільйона гривень), капітальний ремонт доріг (120 мільйонів гривень).

Коментуючи програму соціально­економічного розвитку столиці, колишній мер Києва Олександр Омельченко назвав її програмою руйнування столиці, оскільки, за його словами, закладених коштів катастрофічно недостатньо для нормального функціонування міста. Окрім того, він зазначив, що перед складанням бюджету Києва треба було проаналізувати помилки столичної влади минулих років стосовно виконання головного фінансового документа міста.

– Щоб презентувати програму соціального та економічного розвитку Києва, а потім і бюджет, тобто покриття програми розвитку коштами, потрібно проаналізувати виконання бюджету за кілька попередніх років. Цього не було зроблено, – сказав він.

Олександр Омельченко нагадав, що минулими роками столичний бюджет регулярно не виконувався.

– Бюджет 2013 року був провалений на 3,5 мільярда гривень, а в 2014 році – на 3 мільярди гривень. Програма соціально­економічного розвитку столиці не виконується вже більш як вісім років, – підкреслив він.

Тож столиця отримала бюджет на наступний рік, видаткова частина якого дещо більша, ніж у минулорічному кошторисі. Проте умови проживання в місті не стануть від цього «дещо» кращими. З урахуванням інфляції, підвищення тарифів на ЖКГ та цін на проїзд у громадському транспорті киянам доведеться затягнути пояси ще дужче.

Експерти та громадські активісти налаштовані песимістично й запевняють, що бюджет Києва на 2015 рік не приніс докорінних змін у підходах нової столичної влади до питань пошуку нових джерел збільшення прибутків міста, оскільки він, як і усі попередні кошториси столиці, формується шляхом збільшення навантаження на середній та малий бізнес і зменшення соціальних видатків. Залишається сподіватися, що непопулярний бюджет, який став «компромісом» між тим, що столиця може заробити у ці складні часи, і рівнем життя киян, стане хорошою основою для того, щоб кошторис Києва 2016 року еволюціонував у плані підходів до формування доходної частини й став популярнішим, ніж чинний.

Автор: Тарас РОМАНЮК