Якщо йтимемо шляхом складних, але правильних змін і реформ…

Здобутки, втрати і майбутнє

Так умовно можна назвати звіти Президента України і Прем’єр­міністра під час фінальних прес­конференцій 29 і 30 грудня. Перші особи держави намагалися дати об’єктивну оцінку всім втратам і зрушенням, котрі випали на долю України. Та цілком закономірно, що процеси реформування країни складно прорахувати водночас зі стратегією ведення воєнних дій. Тому для нашої держави сьогодні, по суті, залишається набагато більше запитань, аніж відповідей.

Економіка: конвертувати високий авторитет

Мегазавдання для України – стабілізувати економіку, запустити нові реформи, які забезпечать абсолютно іншу позицію щодо інвестиційного клімату, здійснити рішучі кроки задля забезпечення верховенства права, запровадження судової реформи, боротьби з корупцією – такі пріоритети назвав Президент України Петро Порошенко.

Реалізація мети допоможе конвертувати високий міжнародний авторитет України в прямі іноземні інвестиції, потрібні їй, як повітря.

Утрата 20 відсотків української економіки внаслідок інтервенції Росії і незаконної анексії Криму, падіння промислового виробництва й валового внутрішнього продукту… Держава витрачає мільярди гривень як на соціальні виплати, так і на пенсії й заробітні плати для тимчасово переміщених осіб. Це –виклики, з якими Україна має впоратися для подальшого поступу, що їх перелічив Прем’єр­міністр Арсеній Яценюк, аналізуючи економічне становище.

Він назвав кілька причин стагнації української економіки протягом минулого року. Зокрема, невиконання міжнародних угод Російською Федерацією та двократне падіння обсягів торгівлі між сторонами; збройна інтервенція на Сході України; девальвація національної грошової одиниці, спричинена насамперед «кризою довіри населення».

Торік великий бізнес додатково сплатив податки на суму близько 12 мільярдів гривень. Прем’єр не приховує: хотілося би більше, але «ми боремося за те, щоб великий бізнес не йшов у тінь і платив податки».

Щодо розвитку бізнесу, то прем’єр сподівається на інвестиції міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку, ЄБРР, ЄІБ):

– Вони є гарантами виконання, в тому числі, й програми реформ для приватних інвесторів… Якщо йтимемо шляхом складних, але правильних змін і реформ, люди побачать, що ми щось робимо… І вони матимуть моральне право говорити своїм платникам податків чи то в Берліні, чи то в Брюсселі, чи то у Вашингтоні, що Україна заслуговує на те, щоб їй допомагали. Метою такої фінансової програми є поповнення золотовалютних резервів і стабілізація платіжного балансу держави, – зазначив Арсеній Яценюк.

Прем’єр розуміє й те, що золотовалютні резерви України можна поповнити за рахунок збільшення обсягів експорту та зменшення імпорту. Його міркування такі: якщо українці купуватимуть менше імпортних товарів, вітчизняні товаровиробники матимуть змогу виробляти більші обсяги продукції, а внутрішня економіка дістане шанс для стрімкого розвитку. І головний ключ до успіху: потрібно побороти корупцію. Макрокорупцію вдалося здолати. На мікрорівні корупція існує. Подолання її можливе декількома шляхами. Перший – виконання всіх законів, які було прийнято. Другий – скорочення кількості контрольних органів, що ми вже зробили. Третій – підвищення відповідальності за вчинення корупційних дій. Четвертий – збільшення заробітних плат: якщо рівень заробітних плат у тих органах, які, по суті, є корупційними, залишатиметься на тому ж рівні, то це ніяк не побореш, – поділився своїми переконаннями голова уряду.

Оборона: пріоритет — армія і кордон

– Головне – на базі мого Мирного плану та Мінських домовленостей перетворити крихке перемир’я, яке діє сьогодні на Сході України, на стійкий, забезпечений і тривалий мир; повернути тимчасово окуповані території під контроль Української держави, відновивши її суверенітет, – наголосив Президент України Петро Порошенко. – Ключова умова Мінського протоколу, яка швидко принесе мир нашій країні, дуже проста – перекриття кордонів і виведення іноземних військ з її території. Адже конф­лікт на Сході України «надуманий», «принесений ззовні», тому ті, хто його розпочав, – окупанти й агресори мають піти з нашої держави.

Петро Порошенко підписав ухвалений напередодні Верхов­ною Радою Закон «Про відмову від позаблокового статусу України». Глава держави назвав набуття в 2010 році цього статусу «стратегічною помилкою», котра зруйнувала національні збройні сили.

– Необхідно реформувати країну для того, щоб вона відповідала критеріям Європейського Союзу та НАТО. Ці стандарти на 99 відсотків збігаються. Коли Україна відповідатиме даним критеріям (що, найімовірніше, буде досягнуто в рамках виконання «Стратегії реформ­2020» протягом найближчих 5–6 років), її народ визначиться щодо членства в НАТО, – сказав Президент.

– До бюджету надійшло 1,9 мільярда гривень від військового збору. Додаткові витрати на національну безпеку й оборону, порівняно з 2013 роком, становлять 15,6 мільярда гривень… Усі розпорядники бюджетних коштів (найперше Міністерство оборони та МВС) прозвітують перед громадськістю про розподіл кожної копійки, відправленої платниками податків та українським бюджетом на фінансування армії, – наголосив Арсеній Яценюк.

На 2015 рік державним бюд­жетом України на фінансування національної безпеки й оборони спрямовано 90 мільярдів гривень (із урахуванням 6 мільярдів гривень державних гарантій, які видаватимуться Збройним Силам та Державному концерну «Укроборонпром» для придбання нової техніки). 300 мільйонів гривень планується витратити на облаштування державного кордону.

Зовнішня політика: мобілізували нечувану міжнародну підтримку

Знаковою подією в новітній українській історії є дата 16 вересня 2014 року, коли Європейський та український парламенти синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Президент України Пет­ро Порошенко підкреслив, що протягом останніх 7–8 місяців «удалося мобілізувати нечувану міжнародну підтримку» нашої держави. Зокрема, на всіх міжнародних форумах (уключаючи Генеральну Асамблею ООН) вона отримувала значну моральну підтримку.

– Дуже важливо під час Ризького саміту ЄС у травні 2015 року добитися прийняття рішення про безвізовий режим. Усі необхідні складові для цього є. Ми маємо це забезпечити. Українці, нареш­ті, мають їздити без віз територією всієї Європи, – наголосив глава держави.

Аналізуючи зовнішньополітичне становище, Прем’єр­міністр Арсеній Яценюк зазначив, що будь­які рішення Кремля, котрі стосуються нашої держави, мають політичний характер. І одна з його політичних ідей полягала в економічній та енергетичній блокаді України.

– Анексія Криму ніким не визнана. Крим був, є і залишатиметься українською територією. Якщо Господь Бог нам допоможе, ми повернемо контроль над ним. Якщо ні, то це зроблять наші діти або онуки. Але ми повернемо Крим, – заявив Арсеній Яценюк.

Він наголосив, що, працюючи в Криму, будь­яка компанія чи фізична особа автоматично потрапляє під дію санкцій ЄС та США. Відтак, півострів не перетвориться на «сіру офшорну зону», адже навряд чи хтось захоче, щоб його активи, які обліковуються в Криму, потрапили під дію санкцій.

– Хотів би, щоб росіяни і російський народ не страждали від імперської політики чинного в РФ режиму, внаслідок дій якого загинуло п’ять тисяч людей, Росія анексувала Крим та здійснила військову інтервенцію в Україну, –
підкреслив Прем’єр­міністр.

Енергоносії: позбуватися залежності

Щодо зменшення енергетичної залежності від РФ, то Україна отримує 60 відсотків газу з країн Євросоюзу, завдяки чому в її газосховищах містяться 11,7 мільярда кубічних метрів блакитного палива, а російські вуглеводні значно подешевшали: наразі уряд очікує, що в першому кварталі 2015 року їхня ціна не перевищуватиме 340 доларів США за 1 тисячу кубометрів.

Водночас тарифи на газ для населення мають бути підвищені до ринкового рівня. У зв’язку з цим додаткові доходи, які отримуватимуть НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування», витрачатимуться на пряме субсидування малозабезпечених громадян.

– Програма енергоефективності, запроваджена урядом, зокрема, завдяки кредитуванню населення та сплаті відповідних компенсацій через АТ «Ощадбанк», продовжуватиметься й надалі, – наголосив Прем’єр­міністр, додавши, що за умови приведення комунальних тарифів до ринкового рівня європейські партнери погоджуються надавати кредити на забезпечення енергоефективності економіки (утеплення будинків, заміну котлів тощо) за ставкою 1,5 відсотка терміном на 20 років.

Потужності української атомної енергетики в загальному обсязі енергетичного ринку зросли з 50 до 65 відсотків, збільшуються обсяги постачання ядерного палива для українських АЕС із країн Європи, а також планується добудова двох атомних енергетичних блоків на діючих станціях. Наразі ведуться переговори між ДП «Укрінтеренерго» та російською енергетичною компанією «Интер РАО» щодо укладання додаткового прямого конт­ракту на імпорт електроенергії до України, проте уряд працюватиме над тим, щоб наша держава знову стала експортером електричної енергії, зокрема до країн–членів Євросоюзу.

Нині на складах накопичено 1,4 мільйона тонн вугілля (показник минулих років становив 3,4 мільйона), поетапно відновлюється процес його постачання, та, як тимчасовий захід, планується укладання публічного прозорого контракту між державними компаніями України та РФ щодо закупівлі вугілля за ціною, яка не повинна перевищувати ціни внутрішньої української теплової енергетики.

– Ми закуповуємо вугілля за прозорою схемою з тих територій, які контролюються українською владою. Але проблема полягає в тому, що вугілля марок А і Т видобувається виключно в тому вугільному басейні й на тих шахтах (у тому числі державних), що перебувають під тимчасовим контролем російських бандитів, – зауважив Прем’єр­міністр.

На його думку, одним із варіантів розв’язання цієї проблеми може стати перереєстрація державних шахт у Києві, здійснення розрахунків за вугілля виключно за фактом його постачання та виплата заробітної плати шляхом переказування коштів на карткові рахунки працівників шахт.

Соціальна політика: зробити так, щоб на 1200 гривень ніхто й не жив

Торкаючись питання розв’яза­ння соціальної кризи на Донбасі, Президент України наголосив, що ця територія – «не Придністров’я і не Південна Осетія, а чотири мільйони українського населення», тому за відсутності української влади й фінансування там не працюють підприємства й не розподіляються соціальні виплати, а бойовиків ненавидять. Ризик заморожування конфлікту на Донбасі існує. Ми робимо все, щоб цього не сталося. 70 відсотків людей, які залишилися на Донбасі, хочуть жити в Україні. Ми допомагаємо цим людям – і через механізми гуманітарної й інформаційної політики, і застосовуючи військові засоби.

За словами Президента, відключення газу на підконтрольних сепаратистам територіях не є засобом розв’язання конфлікту: там живуть українці, тому держава «не дасть їм замерзнути».

– Щодо того, як прожити на 1200 гривень мінімальної зарплати. Впевнений, що в Європі на ці гроші не проживеш і в нас непросто, – сказав Петро Порошенко.

– Єдине, що потрібно, – зробити так, щоб на мінімальну зарплату ніхто не жив. Тому парламент зробив дуже сміливий крок, який я підтримую: різке зменшення єдиного соціального внеску створить можливості для детінізації платежів, ураховуючи виплати «в конвертах», – зазначив глава держави.

Арсеній Яценюк повідомив, що в рамках проведення реформ державного управління, які впроваджувалися протягом року, скорочено 25 тисяч державних службовців; на два мільярди гривень скоротилися витрати на утримання органів державної влади (включаючи обслуговування автомобілів, державних дач, виплати пільг тощо); кількість контрольних органів у державному секторі зменшилася з 58 до 26, до того ж перелік їхніх контрольних функцій скорочено з 1064 до 620 позицій.

Прем’єр­міністр підкреслив, що влада вдосконалюватиме механізми надання допомоги жителям Луганської та Донецької областей. Зокрема, уряд внесе до парламенту законопроект, який дозволить відшкодовувати вартість поставлених до тимчасово підконтрольних бойовикам територій газу та електроенергії за рахунок соціальних виплат для населення. Крім того, потребує вдосконалення система реєстрації та обліку громадян, які переїхали з територій, де орудують терористи. А загалом кінцевою метою уряду є створення умов для повернення громадян до рідних домівок.　

　

Підготували Юлія ЦИРФА, ТарасРОМАНЮК.