Хто очолить боротьбу з корупцією?

Як зазначив Президент України Петро Порошенко, у нас нині два вороги: зовнішній – агресія Росії і внутрішній – корупція. Якщо з першим на Донбасі доблесно борються українські військові, то для боротьби з другим армію ще тільки формують. Точніше кажучи, їй для початку добирають командира. З цією метою наприкінці грудня минулого року сформовано спеціальну конкурсну комісію, яка має визначити найкращого кандидата на посаду директора новоствореного Національного антикорупційного бюро.

Про завдання цього органу в студії телеканала «Рада» говорили Віктор МУСІЯКА, член експертної комісії з обрання кандидата на посаду директора Національного антикорупційного бюро,
та Віктор ЧУМАК, народний депутат України, заступник Голови парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції.

У межах закону

Віктор Чумак розповів, що в законодавстві, яке регулює питання діяльності Антикорупційного бюро, є певні питання, проте парламент уже має на них відповіді.

– Треба внести зміни до певних законодавчих актів, – зазначив він. – Наприклад, у Законі «Про Національне антикорупційне бюро» містяться посилання на Закон «Про запобігання корупції», а він набуває чинності тільки з квітня, тому необхідно внести зміни для того, щоб посилання були на чинний закон. Інша річ, що на сьогодні зареєстровано вже три законопроекти з цього питання. Законопроект № 1406 є найкомпактнішим. Він розв’язує проблеми з поданням декларацій, врегульовує проблему з набранням чинності Законом «Про запобігання корупції» тощо. Цей законопроект також передбачає внесення певних змін до низки кримінальних і кримінально­процесуальних законів. Законопроект № 1660, поданий народним депутатом України Юрієм Луценком, вносить зміни лише до кримінально­процесуального законодавства, а № 1660­1, зареєстрований 12 січня від імені нашого комітету, є найбільш широким і комплексним. Він вирішує питання з набуттям чинності різними законами, вносить зміни до законодавства щодо притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення, які мають адміністративний характер, тощо.

Багато дискусій стосувалося того, чи має право іноземець очолити Антикорупційне бюро. Деякі ЗМІ пророкували, що з цього приводу в комісії виникне скандал. Проте вихід таки знайшли.

Віктор Мусіяка пояснив, що іноземці допускаються лише до подачі заяв та документів, але на початок власне конкурсу вони мають бути громадянами України.

Підвищена увага до питання громадянства очільника Антикорупційного бюро наштовхнула на думку, що в першої особи держави вже є кандидат­іноземець і, надаючи йому українське громадянство, він тим самим буде певним чином тиснути на комісію.

Віктор Лаврентійович так не вважає, бо, за його словами, робота конкурсної комісії передбачає такий порядок, коли до моменту відкриття всіх документів прізвища аплікантів залишаються невідомими, відповідно й впливати на комісію ніхто не має можливості.

– Керівник Антикорупційного бюро і Генеральний прокурор відіграватимуть дуже важливу роль у державній політиці. І якщо на цих посадах успішно працювали б саме українські громадяни, то країна, суспільство, держава виграли б набагато більше, ніж коли б там були такі ж успішні іноземці. Повірте, щоб відродити довіру до української влади, там має бути українець, –
підкреслив Віктор Чумак.

– Одна з вимог до директора бюро – стаж роботи у сфері права не менш як десять років. Там повин­на бути людина, яка є досвідченим юристом. Необов’язково в правоохоронній сфері, але просто досвідченим юристом, – наголосив Віктор Чумак.

Віктор Мусіяка також вказав на те, що однією з принципових вимог до кандидата на посаду директора Антикорупційного бюро є наявність юридичної освіти, бо це правоохоронний орган. Окрім того, увага приділятиметься організаторським здібностям кандидатів.

– Він має організувати роботу 700 людей, 200 з них – тільки начальницький склад, – зауважив член конкурсної комісії. – Він має спрямувати їхню роботу в напрямі виявлення, розслідування, розкриття та запобігання корупційним правопорушенням, як передбачено статтею першою закону про бюро. Він має бачити всю систему, кот­ра пород­жує корумповані відносини у владі, у взаємовідносинах її суб’єктів. У нас була ідея викласти на папері те, кому віддавати перевагу, але ми від неї одразу ж відмовилися. Коли людина буде перед нами, окрім базових критеріїв, як­от: освіта, стаж, ми звертатимемо увагу й на інші чинники. Кандидат повинен бути ерудованим, вміти стратегічно мислити. Комісія ще збереться спеціально, щоб визначити певні критерії, якими кожен із її членів керуватиметься, обираючи кандидата.

Віктор Чумак повідомив, що трійка дібраних кандидатів пройде спеціальну перевірку державного службовця, яку проводять уповноважені органи. Проте у зв’язку із запропонованими в зареєстрованих законопроектах змінами до законодавства може статися так, що конкурсній комісії доведеться обирати одного, а не трьох кандидатів.

– На сьогодні чинна норма закону передбачає три особи, які подаються Президентові. Він визначає одну й подає на затвердження Верховній Раді. Але парламентська коаліція виконує свої зобов’язання, які записані в Коаліційній угоді, й тому в проектах поданих законів передбачено норму, що була в першому читанні, тобто комісія має обрати одну людину, – констатував народний депутат.

– І це буде прекрасно, – підтримав таку позицію Віктор Мусіяка. – У перший день засідання я казав своїм колегам, що ми, по суті, не конкурсна комісія, бо одного з трьох обиратиме Президент. Ми тільки добираємо найкращих і навіть за ранжиром не ставимо. За умови внесення відповідних змін до закону буде справж­ній конкурс. Ми обрали, а глава держави потім уже формально вирішує. Тоді буде незалежність. Президент зможе сказати: дивіться, все, вони обрали. Я просто виконую свою функцію.

Віктор Чумак наголосив, що нині є унікальна можливість зав­дяки діяльності конкурсної комісії, що складається з людей, яким довіряє все українське суспільство, обрати таку людину, котра зможе очолити Антикорупційне бюро й налагодити його ефективну роботу.

– Нам потрібна ефективність цієї людини, – сказав він. – Я цілком упевнений, що тільки призначення саме ефективного менед­жера на цю посаду відіграє дуже велику профілактичну роль. Даю гарантію: одразу на 15–20 відсот­ків рівень високопосадової корупції буде зменшено. Якщо там не буде ефективної людини, ніхто на бюро не зважатиме. Ось ціна питання.

І справді, «ціна питання» дуже висока, як і очікування суспільства, адже робота цього органу може змінити на краще життя в Україні й запустити реальний процес боротьби з корупцією – найбільшим внутрішнім ворогом нашої держави.