Як аспірантка Клима Чурюмова Світлана Герасименко сфотографувала… комету

Світлана Герасименко народилася в містечку Баришівка на Київщині сім десятиліть тому. Її юність припала на час, коли розпочалося активне освоєння космосу. Багато ровесників Світлани мріяли стати космонавтами, а вона – астрономом. І стала. 1963 року вступила на фізико-математичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, де через п’ять років уже як аспірантка розпочала досліджувати Всесвіт. Спеціалізувалася на кометах.

Позаяк в університетській обсерваторії бракувало потужних телескопів, С. Герасименко брала участь в астрономічних експедиціях, що проводилися на базі Алма­Атинського інституту астрофізики. Там 1969 року вона сфотографувала низку небесних об’єктів. Один зі снімків був наче зіпсований, однак Світлана його не викинула. На ньому якраз і був відзнятий раніше невідомий об’єкт. Це з’ясувалося згодом, уже по поверненні до Києва, коли разом зі своїм науковим керівником К. Чурюмовим Світлана розбирала зроблені в Казахстані фото. В одному зі своїх інтерв’ю Світлана Іванівна сказала, що відкриття було випадковим.

1973 року С. Герасименко переїхала до Душанбе й почала працювати в тамтешньому Інституті астрофізики, де продовжувала вивчати малі об’єкти Сонячної системи.

1975­го Світлана Герасименко була нагороджена медаллю «За відкриття нових астрономічних об’єктів», а 1995 року на її честь названо астероїд.

Вона з неабиякою радістю дізналася, що саме комету Чурюмова–Герасименко 2003 року обрали «мішенню» для «Розетти».

«Комети є найзагадковішими, найчарівнішими космічними тілами, – каже С. Герасименко. – Я бачила їх багато. Але коли я побачила фотографії нашої комети, передані «Розеттою», то мала відчуття, що милуюся чимось особливо близьким і дорогим…»

Закорінившись у Таджикистані, Світлана Герасименко постійно і серцем, і думками з Україною, Києвом, де живе й працює її брат, та з рідною Баришівкою, яку також уславила українка­астроном.

Автор: Юрій ПРИГОРНИЦЬКИЙ