передплата Українською | In English

№1, січень 2015

В єдиному просторі. Михайло Гуйда й учніВ єдиному просторі. Михайло Гуйда й учні

Поділитися:

Так називалася ця велика присвячена ювіляру Михайлу Гуйді виставка наприкінці 2014 року в Будинку художника. Її організували Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва.

Це була подія не тільки для киян, не тільки для художників, студентів, а й, зокрема, Китаю. Адже протягом багатьох років завдяки ректору НАОМА Анд­рію Чебикіну, який послідовно і наполегливо шукав можливість популяризації української мистецької школи в світі, триває творча співпраця, співдружба України та Китаю. Михайло Гуйда – один із перших, хто відкрив для китайців європейську, українську, київську школу живопису. І це не дивно, бо сила мистецтва іде з глибин духовності, із сутності людських душ. Мистецтво об’єднує людство, воно чисте, прекрасне, вічне. Як художник я також була не один раз у цій великій країні й переконалася, як там цінують живопис, загалом мистецтво, як його популяризують. Скажімо, хрестоматійною стала для китайців картина «Хліб» Т. Яблонської. Її знають мільйони дітей, дорослих у Китаї, друкують у підручниках. Навіть у дитячих садочках діти знають, що таке хліб і яка його ціна.

І тепер наш художник Михайло Гуйда, відзначаючи своє 60­ліття в ці часи війни в Україні, закликає людство своєю душею до миру, свободи, щастя жити. Про Михайла Гуйду багато написано, видано не один каталог, його порівнюють із геніальними майстрами давнини.

Він талановитий, ніжно­чутливий, вразливо­вишуканий, елегантний у стилі майстра. Думаю, кожен із тих, хто його знає, може сказати, що красень він не тільки собою, а в кожному дотику пензля до полотна.

Каталог, виданий у Китаї ось тепер, до ювілею, є книгою національної творчості, або історії української школи. На великому зібранні шанувальників мистецтва Гуйди Андрій Чебикін зачитав наказ про занесення його імені до Хвальної книги академії, куди вписані імена корифеїв, професорів, академіків, які зробили свій внесок у розвиток українського мистецтва.

А до книги про Михайла Гуйду ввійшли статті проректора з наукової роботи Остапа Ковальчука, а також професора, доктора мистецтвознавства, дійсного члена Національної академії мистецтв України Олександра Федорука. В них розкривається історія творчості й учителювання М. Гуйди – професора НАОМА, керівника майстерні.

Згадана виставка вразила глядачів не тільки великою кількістю творів самого Михайла, його колег по майстерні О. Басанця, О. Ясєнєва, а й учнів, випускників.

Михайло Гуйда пише так: «Майстерня – це ніби живе середовище, спов­нене творчої енергії молодих талановитих художників, мудрістю та професійним досвідом вчителів, здобутками великих майстрів. Там живе мистецтво.

Я щиро радію відкриттю молодих талантів, завжди в нескінченному захваті від старих майстрів.

Зберегти індивідуальність молодого митця, побачити в ньому те раціональне та неповторне, відкрити йому світ, який належить тільки йому, – мета викладача».

З цими словами погоджується кожний учитель, той, хто віддає себе своїм учням, передає досвід, набутий упродовж творчого шляху. Як колега скажу: захоплена кожним його твором ще із його студентських робіт. І ось тепер, стоячи на виставці перед великими вражаючими новими творами, зловила себе на думці, що, на жаль, культуру в Україні завжди згадують десь наприкінці не тільки щодо її підтримки. Мало чути про неї з вуст наших керманичів, мало хто з них ходить до музеїв і на виставки. А подивитись є на що. І почерпнути є що. Своїм глибоким змістом, силою емоцій, своєю символікою картина М. Гуйди «До перемоги» 2014 року (180 х 230 п. о.) нагадує про силу народну, силу свободи українського люду, безкінечну боротьбу за свою землю. Зачіпає глибинні душевні почуття й народжена 1999 року картина «Поминання» (150 х 200 п. о.), в якій Михайло художніми засобами виражає силу землі і матері. Пам’ятаю, як цей твір справив на мене ще тоді сильне враження, як серце стискав біль.

Думаю, такі картини художників люди мусять знати, такі твори мистецтва мають друкувати в підручниках. Це є правдива історія, яку ніколи ніхто не перепише, не змінить.

Ще одна нова (2014 рік) картина «Чумацький шлях» (180 х 180 п. о.) є вираженням любові до рідної землі. Вона глибоко філософська, сповнена любові до природи, людини, краси жінки, дитини.

Михайло Гуйда – великий майстер портрета, тільки він так красиво пише руки, обличчя. Його портрет актриси Раїси Недашківської, написаний у 1999 році (105 х 100 п. о.) є правдивим злиттям в одне ціле талантів К. Білокур, Р. Недашківської і М. Гуйди.

Хотілося б, аби виставку, яка такий нетривалий час експонувалася в Будинку художника, показали по всій Україні та за її межами. Світ краще зрозумів би Україну. Втім, Михайло Гуйда вже проторував той шлях. Йому повідомили, що його твори, які знаходяться в Китаї, нині експонують на його персональній виставці в Сінгапурі. Це є початком руху нашого образотворчого мистецтва у світі.

Автор: Віра КУЛЕБА-БАРИНОВА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад