передплата Українською | In English

№24, грудень 2014

Мандри закапелками пам'яті

Поділитися:

Коли 9 жовтня визначилося, що нобеліантом-2014 у царині художньої літератури став Патрік Модіано (Patrick Modiano), одразу підспудно зринуло закономірне й, можливо, у чомусь провокативне запитання: а якою мірою постать цього письменника є відомою, значущою, визнаною у пан’європейському та світовому вимірі? Відповісти на нього спробуємо предметно – мовою фактів.

Київський часопис «Всесвіт», представляючи в другому числі 1989 року Патріка Модіано, який народився 30 липня 1945 року в Булонь­Біянкурі (одне з паризьких передмість), підкреслив, що це один з найпопулярніших сучасних французьких прозаїків і володар найпрестижніших французьких національних премій. Свою першу книжку – «З найвіддаленішого забуття» («Du plus loin de l'oubli», 1966) Патрік Модіано написав у 21 рік. За роман «Площа Зірки» («La Place de l’Йtoile», 1968), створений письменником у 23 роки, він відзначений двома літературними нагородами – премією імені Роже Нім'є та премією Фенеона. У 30 років Патрік Модіано вже був автором 5 романів і кіносценарію «Лакомб Люсьєн» («Lacombe Lucien», 1974), за яким кінорежисер і продюсер Луї Маль на знімальних майданчиках голлівудської кінокомпанії «20th Century Fox» поставив однойменний фільм. За роман «Бульварне кільце» («Les Boulevards de ceinture», 1972) він отримав Велику премію Французької академії, а за роман «Вулиця темних крамниць» («Rue des boutiques obscures», 1978) відзначений Гонкурівською премією. За його книжками «Сумна вілла» («Villa triste», 1975), «Такі славні хлопці» («De si bravesḉons», 1982), «Неділі в серпні» («Dimanches d'aoǔt», 1986), «У добру путь» («Bon voyage», 2003) поставлено художні фільми. 1984 року він отримав літературну премію князя Монакського за літературний доробок, 2000 року відзначений Ґран­прі з літератури імені Поля Морана, а 2010­го – премією Чіно дель Дука розміром у 300 тисяч євро, яка присуджується за гуманістичну спрямованість творчості і якою нагороджувалися Алехо Карпентьєр, Хорхе Луїс Борхес, Жоржі Амаду, Вацлав Гавел, Маріо Варгас Льйоса, Мілан Кундера.

Наразі Патрік Мадіано – автор 26 прозових книжок. Оглядаючи його численні романи, неначе само собою виникає запитання: а чим вони, власне, вирізняються серед прозових текстів його сучасників? Кажучи по­літературознавчому, що становить їхні атрибутивні ознаки?

У романах Модіано доволі докладно прописано географічний контекст, у якому живуть його персонажі й складаються події. Таким геоконтекстом зазвичай виступає міське середовище. Письменник змальовує місця й міста, котрі він добре знає та відчуває, – Ніццу, Ансі/Аннесі (це місто на сході Франції називають по­різному, послуговуючись однією з цих форм), Женеву, Лондон і, звісно, Париж. Персонажі Модіано блукають численними вуличками, авеню, проспектами, бульварами, спілкуються в кав’ярнях, барах і ресторанах, мешкають у готелях і на віллах, заходять у кінотеатри, мандрують різними станціями метро. Й усі ці урбаністичні картинки супроводжуються власними топонімічними назвами й описом топонімічних особливостей. Письменнику важливо, щоб можна було внутрішнім зором уявити, побачити, «пережити» ті місця, що їх він деталізовано відтворює у своїх творах.

Місія основного геоконтексту в романах Патріка Модіано належить, безперечно, Парижу з його міськими й приміськими зонами. Париж – це реальний і фізично відчутний міфополіс у всій його творчості. Долі персонажів Модіано майже завжди знаково переплітаються з міфореальністю Парижа. Романні постаті або проводять своє життя в мегаполісній стихії Парижа, або мріють вирватися зі свого провінційного закутку з надією знайти в Парижі свою долю, або сподіваються втекти з цього столичного міста, яке завдало їм особистісно­психологічних травм. Париж у Модіано незмінно зображується у психологізованих тонах і барвах. Це – поліс­фатум, котрий притягує, манить, відштовхує. Париж не приносить його персонажам того, що невибагливо й дещо тривіально зашифровано у вислові «людське щастя», проте в цьому місті дійові особи переживають найглибші й найсокровенніші емоції та почуття, які надовго залишаються, прописуються в їхній свідомості.

Хоча в романістиці Патріка Модіано дбайливо прописано конкретику міських пейзажів і подієві порухи персонажів, це зовсім не означає, що в його текстах усе прояснюється до кінця. Більше того, спостерігається примітна закономірність: чим докладніше конкретизується геоландшафт і речовий простір його романних текстів, тим непроясненішими стають їхні фабульні лінії і психологічні колізії. У романі «Неділі в серпні» так і не з’ясовується, що все­таки сталося з коханою персонажа­оповідача – Сільвією, яку разом із діамантом «Південний хрест» викрадають у автівці двоє шахраїв і подальша можлива доля якої окреслюється лише у вигляді обережних припущень. У романі «Незнайомки» («Des inconnues», 1999), що складається з трьох монологів­частин, одна з нараторок, викладаючи історію свого близького знайомства з напівзагадковим мужчиною на ім’я Гі Венсан, наприкінці розповіді повідомляє про його так само напівзагадкову смерть. Чим займався цей самий Гі та як він помер (чи радше загинув), у монолозі не з’ясовується, бо це письменникові не так і важливо, позаяк уся сутність кожного з монологів (а вони суто жіночі) – у викладанні жіночих історій, об’єднаних непроясненістю, недомовленістю, врешті незавершеністю фабульних ситуацій.

Персонажі Патріка Модіано, неначе загіпнотизовані чи закодовані, переймаються, власне, однією­єдиною наскрізною проблемою – з’ясуванням того, що з ними чи з близькими їм людьми відбувалося раніше – у віддаленому й не дуже минулому. Інакше кажучи, головні герої його романів обстежують, обсервують свою особисту історію чи передісторію. Вони неквапливо й флегматично, але разом з тим несхибно крок за кроком відновлюють послідовність реальних чи ймовірних подій, кревно пов’язаних із сюжетами їхньої долі. Персонажі Модіано згадують слайди свого дитинства, як це відбувається в романі «Пом'якшення вироку» («Remise de peine», 1988), розслідують обставини власного життя, котре вони втратили, як у «Вулиці темних крамниць», дошукуються до реальної історії своєї втраченої матері, як у романі «Маленька Перлина» («La Petite Bijou», 2001). Вони відшукують знаки й залишкові сліди життя своїх рідних, мандрують закапелками своєї пам’яті, відкривають і коментують окремі перипетії своєї життєвої історії. Вони занурені в глибинні файли людського існування – і постійно стикаються з неможливістю до кінця «прочитати», «простудіювати» ці файли, оскільки завжди є те, що зникає, щезає, вислизає з поля уваги, розчиняється у безнадійно швидкоплинному життєвому потоці.

Не можна не виокремити іще одну атрибутивну рису­якість романістики Патріка Модіано. Це його незмінне внутрішнє несприйняття нацизму як способу мислення й стилю життєповедінки. Цим несприйняттям озвучені його перші романи – «Площа Зірки», «Нічна варта» («La Ronde de nuit», 1969), «Бульварне кільце», воно пробивається­проривається й у таких пізніших текстах, як «Сімейна хроніка» («Livret de famille», 1977) і «Пом'якшення вироку». В останньому вустами одного з персонажів дається недвозначно різка й категорична оцінка тим фігурантам цього роману, хто «від великих афер на чорному ринку» дійшов «до спів­праці з німецькою поліцією». У цьому контексті стають цілком зрозумілими смислові відтінки формулювання Нобелівського комітету, згідно з яким головний літературний приз року дістався Патріку Модіано: «За мистецтво пам'яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації».

Автор: Ярослав ГОЛОБОРОДЬКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Хмара про рішення КСУ: Всі юристи бачили, що це не відповідає Конституції, але… Сьогодні, 24 червня

Вибори влітку: яку «ставку» зробив Порошенко і що отримав в результаті Сьогодні, 24 червня

Кандидат партії Ердогана програв повторні вибори мера Стамбула Сьогодні, 24 червня

Рішення ПАРЄ зламає персональні санкції ЄС проти кількох росіян Вчора, 23 червня

Молдова хоче допомоги України з Придністров'ям і антикорупцією - прем'єрка 22 червня

Баканов у США узгодив деталі візиту Зеленського до Вашингтона 22 червня

Зеленський не блокуватиме запуск ринку електроенергії в інтересах Коломойського, – Петро Олещук 22 червня

Путін заборонив авіакомпаніям РФ літати в Грузію 22 червня

Коломойський не зустрічався із Зеленським після інавгурації 21 червня

Кубів запропонував владі кардинальні зміни для регулювання цифрової економіки 21 червня