передплата Українською | In English

№21, листопад 2014

Перезавантаження

Поділитися:

Обрано Верховну Раду VIII скликання. За попередніми даними громадянської платформи «Опора», 151 народний депутат чинного парламенту переобраний на наступний термін. Таким чином близько двох третин обраного парламенту – нові обличчя, які так хотіли бачити українці. Чи виправдають вони наданий їм мандат довіри, покаже час. А нині маємо фактично новий законодавчий орган, покликаний змінити державу на краще.

Оскільки Верховна Рада України VII скликання так і не внесла очікуваних змін до законодавства про вибори, вони відбувалися за звичною змішаною пропорційно­мажоритарною системою.

Загалом у виборах взяли участь 29 партій, що висунули свої списки, та 3 321 мажоритарний кандидат, які бало­тувалися і від політичних сил, і як самовисуванці.

За інформацією Центральної виборчої комісії, явка виборців на позачергових парламентських виборах становила 52,42%. Дані надійшли з усіх 198 одномандатних округів.

Згідно з остаточними даними, найактивніше виборці голосували у Львівській (70%), Тернопільській (68,28%) та Волинській (64,85%) областях, найнижча явка, зі зрозумілих причин, у Луганській (32,87%) та Донецькій областях (32,4%).

Коли номер журналу готувався до друку, ЦВК опрацювала більш як 99% протоколів підрахунку голосів в електронному вигляді. «Блок Петра Порошенка» за партійними списками одержить 63 мандати. Ще 69 кандидатів від президентської партії перемогли у мажоритарних округах. Представники штабу розраховують, що «Блок Петра Порошенка» може отримати загалом близько 150 мандатів.

Партія «Народний фронт» набрала 65 мандатів за партійними списками, а загалом, разом з 18 мажоритарниками від цієї політичної сили, матиме 83 народні депутати у новому парламенті.

Партія «Самопоміч» може одержати 33 місця в парламенті.

Колишні члени Партії регіонів, котрі на цих виборах йшли у списку партії «Опозиційний блок», розраховують на 29 мандатів. Кількість «опозиціонерів» може істотно зрости за рахунок мажоритарників­самовисуванців. Лише в Донецькій області колишні регіонали здобули перемогу в 10 округах.

Результат «Радикальної партії Олега Ляшка» на цих виборах – 22 мандати. Найбільше підтримала політсилу рідна область лідера партії – Чернігівська.

Партія «Батьківщина» подолала п’ятивідсотковий бар’єр, найкращий результат отримала у Цент­ральній Україні. Від політсили до нової ради пройде 19 депутатів, серед яких двоє мажоритарників.

У «Комітеті Виборців України» запевняють, що цього разу українці мали можливість зробити свідомий вибір та вільно проголосувати – без значного впливу адміністративного ресурсу.

При цьому, як каже голова правління КВУ Олексій Кошель, більшість зафіксованих спостерігачами порушень стосувалася виборів у мажоритарних округах. Тож закликають надалі перейти до пропорційної системи виборів.

Громадянська мережа «Опора» додає, що на мажоритарці виникає найбільше проблем і при підрахунку голосів. На думку активістів, назвати кампанію цілком вільною у межах країни не можна через те, що і передвиборна агітація, і саме голосування у Донецькій та Луганській областях значно ускладнювалися виступами терористів та їхньою підтримкою регулярною армією Російської Федерації.

Політичні партії, котрі прийшли до парламенту і привели туди велику кількість молоді, громадських активістів, учасників Майдану, журналістів, військових, дуже схожі у своїх планах щодо майбутнього країни. Кожна політсила, за деякими винятками, обіцяє провести докорінні реформи, припинити конфлікт на Донбасі, переозброїти армію, створити хороші умови для ведення бізнесу, підвищити соціальні стандарти тощо.

Експертне середовище, аналізуючи склад перезавантаженого парламенту, відзначає його сильні і слабкі сторони.

Передумовою налагодження ефективної роботи із реформування держави є можливість створення стабільної коаліції. Тоді Верховна Рада VIII скликання матиме всі шанси увійти в історію України як найефективніша у реформуванні держави.

Проте є і застереження: ніхто не «вхопив бога за бороду». І беззастережна підтримка «партії влади», і навпаки – жорсткий супротив ведуть до негативних наслідків. У першому випадку – до концентрації влади, у другому – до чергового перезавантаження, якого Україна може й не витримати.

Та до найбільших ризиків для новообраного парламенту можна сміливо віднести один і головний – брак часу. Час, який спливає, грає проти нього, бо війна не терпить тривалих перемовин і політичних чвар. Повторення вже недавно пройдених сценаріїв може без перебільшення стати фатальним для держави.

До нового парламенту потрап­лять близько сотні депутатів­самовисуванців. За певних умов, через «політичну доцільність» ця велика група здатна розпочати і свою політичну гру, як уже не раз відбувалося. Тим паче, що є й передумови до послаблення вимог щодо імперативності мандата.

Та облишмо страшилки! Будемо сподіватися, що жодних п’ятих колон тут не утвориться, і парламент налагодить ефективну роботу, стане справжнім центром прийняття рішень за парламентсько­президентської форми правління в державі. Тільки це допоможе провести насправді ефективні реформи, змінити державу і знизити градус радикалізму в суспільстві. 

Тарас РОМАНЮК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

У ЄС нагадали, що для отримання 500 млн євро макрофіну Україна має співпрацювати з МВФ Сьогодні, 22 травня

Ляшко порівняв Зеленського з Януковичем і передрік Україні хаос Сьогодні, 22 травня

В Австрії визначились з кандидатурами міністрів-технократів і віце-канцлера Сьогодні, 22 травня

Голова АП про Гройсмана: Нехай іде, ніхто плакати не буде Сьогодні, 22 травня

Зеленський призначив Геруса представником в Кабміні Сьогодні, 22 травня

ЄС запустив в Україні нову програму для поліпшення онлайн-послуг Сьогодні, 22 травня

Кабмін виділив 32 мільйони на аудит "Укроборонпрому" Сьогодні, 22 травня

Парламент Британії схвалив заміну санкціям ЄС проти Росії після Brexit Сьогодні, 22 травня

Юсов: «Прохідний бар'єр 3% може бути ковтком свіжого повітря і можливостями для нових проектів» Сьогодні, 22 травня

Політолог проаналізував інаугураційні заяви Зеленського і зробив цікавий висновок Сьогодні, 22 травня