Корупціє, стій, раз-два!

Антикорупційним акордом завершила свою діяльність Верховна Рада сьомого скликання. На пленарному засіданні 14 жовтня народні депутати прийняли в другому читанні довгоочікуваний пакет законів: «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції», «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки», «Про запобігання корупції», а також «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів – юридичних осіб та публічних діячів».

До таких радикальних кроків народних обранців підштовхнули не лише вибори, а й однозначна настанова міністра торгівлі США Пенні Прітцкер під час візиту до Києва: ухвалення цих законів стане важливим сигналом для світової бізнес­спільноти – українська влада готова здійснювати реформи. Вона пообіцяла приплив західних інвестицій, незважаючи на збройний конфлікт.

Так, законодавча ініціатива «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції» передбачає, що не пізніш як через три місяці спеціальний орган – Національне антикорупційне бюро (НАБ) – перебере на себе повноваження боротьби з корупцією у найвищих ешелонах влади, котрі нині розпорошені між багатьма відомствами (Генпрокуратурою, МВС, СБУ тощо). Основними функціями НАБ стане проведення оперативно­розшукових заходів, а також досудове розслідування низки кримінальних правопорушень, серед яких: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним із використанням службового становища; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; нецільове використання бюджетних коштів; видання нормативно­правових актів, що зменшують надходження до бюджету або збільшують його витрати всупереч закону; підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації; зловживання владою або службовим становищем; незаконне збагачення; привласнення військового майна.

В об'єктиві антикорупційного бюро виключно високопосадовці: народні депутати, члени уряду, Нацбанку, держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування 1–2 категорії, судді, керівництво прокуратур областей, правоохоронних органів, митної та податкової служби, вищий офіцерський склад Збройних Сил України, СБУ, прикордонної служби, а також керівники державних підприємств (де частка держвласності більш як 50 відсотків).

Перед голосуванням за цю ініціативу активісти з «Центру протидії корупції» забили на сполох: мовляв, на етапі другого читання до проекту внесли правки, що послаблюють політичну незалежність органу й роблять його непрозорим. Адже питання про усунення голови бюро можна ставити за поданням 150 народних обранців. Для прийняття рішення потрібна проста більшість Верховної Ради – 226 голосів народних депутатів.

Також завдяки поправкам парламентаріїв у НАБ дозволяється працювати людям, які останні 5 років перебували на службі в спеціалізованих правоохоронних органах. Іще один аргумент – скасування норми про мінімальну зарплатню слідчих на рівні 18 тисяч гривень означає, що ті можуть не витримати спокуси й взяти хабар від високопосадовців.

Загалом прийнята Антикорупційна стратегія на 2014–2017 роки означає, що протягом трьох місяців Кабінет Міністрів має затвердити відповідну державну програму конкретних заходів з імплементації міжнародних антикорупційних стандартів, Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС, а також рекомендацій, наданих Групою держав проти корупції (GRECO), тощо.

Завдяки урядовому закону «Про запобігання корупції» Україна може стати на один рівень із європейськими країнами за стандартами антикорупційного моніторингу державних службовців, зокрема їхніх електронних декларацій про доходи та витрати. Так, планується створити спеціальний превентивний орган – Національну комісію з питань запобігання корупції. Вона формуватиметься за результатами відкритого конкурсу між представниками громадськості й здійснюватиме моніторинг усіх декларацій чиновників 1–3 категорій. Ця комісія проводитиме антикорупційну експертизу й вестиме антикорупційний реєстр усіх правопорушень, вчинених державними службовцями.

Очікується, що реалізація закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів – юридичних осіб та публічних діячів» значно ускладнить можливість легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, бо всі юридичні особи приватного права будуть зобов’язані вказувати кінцевого вигодоодержувача – фізичну особу при реєстрації, зміні власності юридичної особи, а також при відкритті рахунків у фінансових установах. Закон також надає можливість вільного доступу громадян до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичних та юридичних осіб.

Хочеться сподіватися, реалізація цих ініціатив хоча б частково виправдає надії суспільства на реальну боротьбу з корупцією, не залишиться ще одним радше символічним жестом для закордонних донорів чи інвесторів. Перевіримо це вже через місяць, коли організація «Transparency International» оприлюднить черговий рейтинг країн світу за рівнем корумпованості. У минулому році Україна знаходилася в ньому на «почесному» 144 місці.

Ігор БЕККЕР.
Фото Олександра КЛИМЕНКА