передплата Українською | In English

№19, жовтень 2014

Де брати гроші?

Поділитися:

Істерією та ганебною політичною поведінкою назвав Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк рекордно провальне голосування навіть не за розгляд, а лише за внесення до порядку денного (!) урядового пакета економічних, бюджетних і соціальних реформ, який, виявляється, Кабінет Міністрів готував три місяці. На пленарному засіданні 16 вересня кнопки «за» натиснули… 117 парламентаріїв. Серед них: 57 – члени фракції ВО «Батьківщина», 35 – фракції ВО «Свобода», 16 позафракційних, 4 представники групи «Суверенна європейська Україна», 3 члени групи «Економічний розвиток», а також по одному голосу від фракцій Партії регіонів і «УДАРу». Узагалі не дала голосів група «За мир та стабільність».

Голова уряду поставив законодавцям ультиматум: без змін до Бюд­жетного та Податкового кодексів, а також без законопроекту про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці сесійній залі не бачити проекту Державного бюджету на 2015 рік, що розрахований виключно на основі цих ініціатив.

Так, підготовлена Мінфіном реформа міжбюджетних відносин передбачала:

– розширення дохідної бази місцевих бюджетів;

– стимулювання громад до об'єднання та формування спроможних територіальних громад через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, наділення таких громад повноваженнями, рівнозначними повноваженням міст обласного значення, позбавлення права на виконання делегованих державою повноважень органів місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об’єдналися;

– встановлення нової системи вирівнювання за закріпленими загальнодержавними податками;

– скасування механізму вилучення коштів до державного бюджету;

– можливість переходу на банківське обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів тощо.

Змінами до Податкового кодексу та деяких законів України пропонувалося:

– скорочення кількості податків та зборів із 22 до 9;

– збільшення акцизних податків з реалізації через роздрібну мережу алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, ставки земельного податку, якщо проведена нормативна грошова оцінка, та орендної плати за землю тощо;

– у частині місцевих податків – розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно за рахунок оподаткування комерційної (нежитлової) нерухомості (будівлі підприємств та склади, готелі, ресторани та бари, туристичні бази, торгові центри, магазини, СТО, їдальні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування тощо);

– надання права місцевим органам влади встановлювати ставки податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості в розмірі до 2 відсотків мінімальної зарплати за 1 квадратний метр площі об’єкта оподаткування;

Пропонувалося також продовжити дію військового збору до 1 січня 2016 року та підвищити до 2 відсотків ставку збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти.

Зазначимо, що у тексті пояснювальної записки до законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу стверджується, ніби цей документ не потребує проведення консультацій із громадськістю. Втім, очевидно, що громадяни точно не будуть у захваті від перспективи сплачувати, скажімо, податок на нерухомість: за 1 кв. метр бази оподаткування нині – 24,36 гривні. Наприклад, за квартиру площею 70 квадратних метрів доведеться платити 1705 гривень на рік.

Ставка акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива встановлюватиметься місцевими органами влади у розмірі не більш як 5 відсотків від обсягу реалізації. Також громадян чекає пропорційне підвищення ставок акцизного податку на бензин, дизпаливо, скраплений газ за рахунок скасування екологічного податку.

Згідно з проектом, запроваджується одноразове декларування доходів, майна та фінансового стану фізичних осіб, зокрема одержаних із порушенням законодавства України з питань оподаткування, валютного регулювання.

В Європейській бізнес­асоціації (провідна організація міжнародного бізнесу в Україні, об'єднує близько 900 європейських, українських та міжнародних компаній) припускають, що запропоноване реформування податкової системи матиме, по суті, кількісний, а не якісний характер. Експерти асоціації звертають увагу, що, попри скорочення кількості податків та зборів із 22 до 9, більшість із них не скасовуються, а просто трансформуються в інші види шляхом укрупнення платежів. На їхню думку, це не зменшить податкового навантаження, а, навпаки, може збільшити адміністративні витрати платників податків.

Проект закону про реформування загально­обов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці передбачає чимало новацій.

З 1 січня 2015 року передбачається створити Фонд соціального страхування України, об’єднавши Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на базі Фонду соціального страхування на випадок безробіття та його робочих органів. Утримання новоствореного фонду здійснюватиметься за рахунок коштів, що надійшли від єдиного внеску, а не за рахунок державного бюджету.

Окрім того, документом передбачені фінансові санкції для юридичних та фізичних осіб­підприємців у вигляді штрафу від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства. Також запроваджуються штрафи для посадових осіб за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, за незаконне звільнення працівника з роботи тощо.

У висновку профільного Комітету з питань соціальної політики та праці наголошується, що ця ініціатива Кабінету Міністрів є викликом для подальшого існування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка за останні 16 років зарекомендувала себе як ефективний механізм соціального захисту громадян.

– Запропонований урядом підхід є за своєю суттю авторитарною моделлю, яка не передбачає основоположного принципу самоврядування та ефективного контролю за діяльністю фондів соціального страхування з боку застрахованих осіб та роботодавців, натомість надає безмежні права уряду самостійно керувати самоврядними неприбутковими позабюджетними організаціями, – вважають у комітеті.

Народні депутати звертають увагу на збільшення максимальної бази нарахування єдиного соціального внеску з 17 (20 706 гривень) до 80 (97 440 гривень) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, на відміну від чинної норми, яка передбачає максимальний розмір єдиного соціального внеску 9516,4 грн., фактично пропонується запровадити єдиний соціальний внесок, навіть з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,4, у розмірі 18 600,3 грн., тобто ставка внеску збільшується вдвічі. Комітет вважає, що цей механізм не стане підґрунтям для легалізації доходів й може викликати ще більшу тінізацію бізнесу.

Також члени комітету прогнозують ускладнення роботи бухгалтерій підприємств, оскільки пропонується нараховувати індивідуально для кожної особи єдиний соціальний внесок з понижуючим коефіцієнтом 0,4 (орієнтовно для доходів більше двох мінімальних заробітних плат зниження становить 15 відсотка). Цей понижуючий коефіцієнт застосовується тільки для доходів за основним місцем роботи. На всі інші доходи єдиний соціальний внесок нараховується в повному обсязі без понижуючого коефіцієнта (сумісники).

У Європейській бізнес асоціації наголошують: реформування системи єдиного соціального внеску буде найбільш ефективним за умови одночасного реформування пенсійної системи, а про це наразі не йдеться.

У Мінрегіонбуді завершити формування законодавчої основи місцевого самоврядування планують до кінця 2014 року. До речі, введення в дію нових законів «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» також очікують у грудні 2014 року. Упровад­жувати модель фінансової децентралізації почнуть з січня 2015 року. Внесення змін до Конституції та введення в дію всіх профільних законів має завершитися до липня 2015 року. Реалізація пілотних проектів із співпраці й об’єднання громад триватиме протягом усього наступного року. А повноцінне запровадження нової системи місцевого самоврядування слід очікувати вже після проведення чергових місцевих виборів у жовтні 2015 року. 

Підготував Олексій ЛУЦЬКИЙ.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата