Пам'ятай про вето

16 листопада парламент підтримав у першому читанні законопроект «Про Кабінет Міністрів»

В «Універсалі національної єдності», який багатьом на час підписання видався актом політичної мудрості, чітко чорним по білому зазначено, що Президент готує закон «Про Кабінет Міністрів» і подає його на розгляд Верховної Ради.

Минув час, і видко, що Універсал – це таки акт… політичного розрахунку. А на столи народних депутатів замість одного лягло три законопроекти про Кабінет Міністрів. Перший, створений у стінах секретаріату Президента; другий, такий собі досвід самоосмислення, – законопроект, продукований юридичним управлінням Кабміну; і третій, проект закону, написаний групою народних депутатів на чолі з Миколою Оніщуком.
Секретаріат Президента розкритикував законопроект, розроблений Кабміном, і відмовився подавати його від імені Президента на розгляд парламентаріїв. Кабмін упорався з цим завданням сам: 13 жовтня Верховна Рада побачила кабмінівський проект закону. 27 жовтня Президент подав на розгляд Верховної Ради власний законопроект, у якому пропонував передбачити можливість відмови Президента від запропонованої коаліцією кандидатури прем'єра. Також планувалося відновити інститут держсекретарів. Ці інновації не викликали захвату в Секретаріату Кабміну.

16 листопада парламент підтримав у першому читанні урядовий варіант законопроекту. За нього проголосували 247 народних депутатів, попри те, що більшість експертів і народних депутатів вважали найкомпроміснішим варіантом законопроект Миколи Оніщука.
У Верховній Раді сподіваються, що в перших числах грудня закон «Про Кабінет Міністрів» буде ухвалено. Проте міністр юстиції Олександр Лавринович (на знімку) певен, що на цьому довгий шлях юридичної норми в правове поле не закінчиться: закон чекає вето Президента. У загальному підсумку це може бути восьма заборона Президента на кондиції урядової діяльності. Як відомо, Верховна Рада четвертого скликання, ухвалюючи законопроекти, присвячені діяльності Кабміну, починаючи з 1996 року сім разів наражалася на вето Президента Леоніда Кучми.

Звісно, не в інтересах Леоніда Кучми був закон, що визначав відносини у владному трикутнику: Кабмін, парламент, судова гілка. Законом був Леонід Кучма. Він контролював більшість у Верховній Раді, діяльність уряду й розпоряджався «киснем» для судової системи.

Зовсім в іншій ситуації перебуває Віктор Ющенко. До Верховної Ради він зайвий раз не заявляється. У гранітному будинку на Грушевського залишилося тільки двоє урядовців, яких можна назвати «його людьми». Та й то, їхня турбота – аби зберегти свої крісла, які сумлінно розхитуються народними депутатами з антикризової коаліції та колегами по уряду. А ставити їм завдання – розширювати вплив Президента можна лише задля сміху.
Тож Вікторові Ющенку закон про Кабмін «та інші органи виконавчої влади» потрібен, дуже потрібен. Але не абиякий, а такий, що передбачив би його прерогативи у спрямуванні урядової діяльності. Та либонь його прагнення матиме замалу підтримку серед народних депутатів.

Попри все Голова Верховної Ради Олександр Мороз сподівається, що вже до кінця 2006 року закон про Кабмін зможе пройти звивистою дорогою політичних компромісів.
Суголосно висловився і Прем'єр-міністр Віктор Янукович. На його думку, швидке прийняття закону вкрай необхідне.

Опозиційний БЮТ вимагатиме пакетного голосування щодо законопроектів про Кабінет Міністрів і опозицію. «Ми розглядаємо закон про Кабінет Міністрів як закон, за яким працюватиме наш уряд, причому найближчим часом. Водночас радив би нашим політичним опонентам дуже серйозно придивлятися до закону про опозицію. Я вважаю, що сильний і ефективний закон їм також повинен бути цікавий», – зазначив Олександр Турчинов.

Президент Віктор Ющенко висловив переконання, що ухвалення закону про Кабінет Міністрів має «бути процесом, який консолідує» політичні еліти. «Якщо в когось є бажання пройти односторонньо цю дорогу, я думаю, що вона безперспективна», – наголосив Віктор Ющенко. Щодо ухваленого Верховною Радою закону, Президент повідомив, «що в такому вигляді, як він є, я його не пропущу і накладу вето».
Обираючи між урядовими шляхами, пам'ятай про вето.

Автор: Родіон ГРАБОВИЧ