Уже в СОТ на 90 відСОТків

Перспектива входження України до СОТ із теми кухонних бесід та майданних протистоянь нарешті перейшла в площину конструктивного аналізу й обговорення. 1 листопада 2006 року відбулися парламентські слухання «Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи». Члени Кабінету Міністрів на чолі з Першим віце-прем'єр-міністром Миколою Азаровим представили парламентаріям урядову концепцію інтеграції до СОТ.

Голова Верховної Ради Олександр Мороз, відкриваючи слухання, одразу наголосив: «Тема підготовки України до вступу у Світову організацію торгівлі набула великого суспільного звучання. Сам процес вступу до цієї організації не викликає заперечень ні в кого. Водночас чимало чуток і спекуляцій щодо того, хоче Україна бути в СОТ чи не хоче бути, хочуть ті чи інші представники політичних еліт бути там або ні?». Зрештою, вже час давати відповіді на ці запитання. Що означає ухвалити майже 20 законів.

Багато списів було зламано, багато голосів зірвано довкола сотівської проблеми. Забагато політичних потрясінь. Але в усіх цих надмірах можна побачити і позитивне. Українці перестали нагадувати безмовний натовп, який без жодних труднощів заганяють чи в СОТ, чи в іншу абревіатуру. Люди обізнані з політичними проблемами і беруть безпосередню участь у їх обговоренні.

«Суспільство повинно бачити переваги і можливі ризики, пов'язані з тим, що наша держава стає суб'єктом Світової організації торгівлі, – сказав Олександр Мороз. – Нам треба за спільними правилами будувати взаємини з партнерами по торгівлі, маючи на увазі, що це певною мірою впливає на ситуацію в Україні, на організацію виробництва, на вміння обстоювати свої інтереси, бо ми починаємо працювати на якихось загальних правилах. От з цього приводу і треба провести слухання, щоб усі громадяни зробили відповідні висновки», – зазначив глава парламенту.

Міністр економіки Володимир Макуха вважає вступ до СОТ об'єктивно необхідним. Це не примха, не забаганка, а необхідність, яка випливає з простої цифри – 50 відсотків від загального обсягу промислового виробництва, що становить близько 55 відсотків ВВП, – це експортна продукція. Членство в СОТ сприятиме скасуванню квот на імпорт металургійної продукції з України, які є в країнах ЄС, зменшенню тарифних і нетарифних обмежень, уможливить доступ товарів практично на всі найважливіші ринки. Крім того, це забезпечує застосування сотівських процедур під час урегулювання торгівельних суперечок і посилює шанси українських виробників на позитивне рішення в антидемпінгових розслідуваннях. Володимир Макуха наголосив: уже нині економіка фактично на 80 відсотків працює за правилами СОТ. Унаслідок впливу цих чинників членство України в СОТ сприятиме додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше півтора – два мільярди доларів США, а за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4 мільярдів доларів США. Проте, щоб скористатися цими перевагами потрібно завершити переговорний процес, який триває вже майже 13 років. Щодо доступу до ринку товарів та послуг підписано 48 протоколів із 50, в тому числі з США і ЄС, парафовано протокол з Тайванем.

Голова Комітету з питань економічної політики Володимир Заплатинський переконаний, вступ до СОТ означає для країни використання стратегічних переваг участі у багатосторонній торгівельній системі. У цьому процесі головну роль відіграватиме навіть не полегшення доступу до іноземних ринків, на чому досить часто наголошують, а такі довготривалі чинники, як створення цивілізованого конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності. «Ми мусимо тверезо і чітко розуміти, що вступ України до СОТ є підпорядкуванням її набагато жорсткішим умовам міжнародної конкуренції, – наголосив він, – а відтак, оскільки це процес неминучий, потрібно розуміти, що саме створення умов для ефективної реструктуризації національної економіки і зміцнення її конкурентоспроможності, а не вирішення суто технічних питань легалізації членства України в СОТ  має становити головний зміст державної стратегії в цілому».

Про законодавчі аспекти вступу до СОТ доповів голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко. Він, зокрема, зупинився на ключовій позиції, яка полягає в необхідності внесення податкових змін до законодавства.

Міністр закордонних справ Борис Тарасюк повідомив, що протягом минулого і поточного років практично завершено переговори і підписано двосторонні протоколи з країнами–членами Світової організації торгівлі, які виявляють найбільший інтерес до взаємної торгівлі з Україною. «Отже, практично завершено зовнішню частину процесу вступу до СОТ. Тепер питання полягає в тому, щоб виконати наше домашнє, або внутрішнє, завдання зі вступу».

Голова Комітету в закордонних справах Віталій Шибко запропонував продовжити роботу Спеціальної парламентсько-урядової комісії зі вступу України до СОТ, яка працювала у Верховній Раді під час минулої каденції. Ця комісія, за його словами, провела величезну роботу і могла б на завершальному етапі об'єднати зусилля бізнесу, громадських організацій, експертних центрів, які мають скоординувати зусилля задля досягнення кращих результатів.

Перший заступник керівника Секретаріату Президента України Арсеній Яценюк поінформував учасників слухань про те, що переговорний процес щодо вступу до СОТ завершено. Доповідач зазначив, що Україна сьогодні на 90 відсотків перебуває в межах СОТ.

Залишився останній бій... за 10 відсотків. Киргизстан і В'єтнам – по п'ять на брата.

Автор: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ