Олег Бабаєв був улюбленцем Кременчука

Кременчук – місто промислове. Тож основний контингент виборців – робітники крупних підприємств. Мешканців Кременчука «за гречку» не купиш!

З листопада 2007 року по лютий 2011 року колишній військовий, підприємець-економіст представляв інтереси територіальної громади Кременчука у Верховній Раді України, а в листопаді 2010-го обраний міським головою Кременчука.
Олег Бабаєв багато зусиль доклав для втілення своєї мрії в життя – зробити Кременчук найкращим містом України. Як кажуть самі городяни, Бабаєв ніби допоміг Кременчуку «вмитися».

Фатальні постріли пролунали 26 липня… Тієї суботи зранку Бабаєв, за давньою звичкою, збирався їхати на тренування. Він був без водія та охоронця і зупинився за 100 метрів від власного будинку, аби викинути сміття… Та коли повертався до автомобіля, підлетіла біла «вісімка», з якої кілька разів вистрелили з вогнепальної зброї: два набої влучили в авто (броньований Mersedes­S 500), один потрапив у груди. Олег Бабаєв загинув на місці. Тож медики, котрих викликали місцеві жителі, лише констатували смерть.

Серед версій, які розглядає слідство, професійна діяльність міського голови, бізнес­інтереси, особисті стосунки. Розглядають і версію, що вбивство могло бути терористичним актом з метою залякування та дестабілізації ситуації в регіоні. Тут випадок у Кременчуці пов’язують з подіями у Львові, де напередодні невідомі обстріляли з гранатомета будинок міського голови Андрія Садового.

Президент України Петро Порошенко взяв під особистий контроль обидві справи та вимагає оперативного та об’єктивного розслідування обставин вбивства Олега Бабаєва та замаху на життя Андрія Садового.

А тим часом прокуратура уже перекваліфікувала справу зі статті «Умисне вбивство» на «Умисне вбивство, вчинене на замовлення групою осіб».

У Бабаєва стріляли з двох видів гладкоствольної зброї, тож, ймовірно, злочинців було щонайменше теж двоє. Їх пошук триває. Друзі міського голови створили навіть спеціальний фонд і обіцяють 100 тисяч гривень винагороди за відомості, які допоможуть розкрити цей зухвалий злочин.

***

27–29 липня у Кременчуці було оголошено днями жалоби.

Поховали Олега Бабаєва 29 липня. Цього дня у Свято­Троїцькій церкві у присутності родичів, близьких друзів та колег відбувся обряд відспівування, який провів єпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай. Затим городяни прощалися з міським головою у міському Палаці культури. Вшанували його пам'ять і гравці, тренери та керівництво футбольного клубу «Ворскла», президентом якого він був. З хвилини мовчання розпочався і футбольний матч між «Ворсклою» та київським «Динамо» на НСК «Олімпійський» у Києві, який відбувся наступного після трагічної події дня. На гру ворскляни вийшли у футболках з портретами свого президента, гравці і вболівальники не приховували сліз...

Поховали О. Бабаєва на Новоміському кладовищі, поруч із могилою колишнього міського голови Івана Пономаренка. До речі, батьки Бабаєва, які нині живуть у Курську, де й народився 21 жовтня 1968 року Олег, висловлювали побажання поховати сина в рідному місті. Однак дружина, доньки, друзі, громадськість наполягли, аби він упокоївся на кременчуцькій землі. Понад 50 тисяч городян прийшли попрощатися з Олегом Бабаєвим. Він був улюб­ленцем міста…　

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.