А що за «Нікою»?

1 квітня на 27-й церемонії вручення кінопремії «Ніка» в Москві українська повнометражна стрічка про депортацію кримських татар режисера Ахтема Сеїтаблаєва «Хайтарма» перемогла в номінації «Найкращий фільм країн СНД і Балтії».

Нагадаємо: премія, яку в другій половині 1980­х започаткувала Російська академія кінематографічних мистецтв, донині йменується головною галузевою нагородою на теренах СНД і Балтії.

Факт нібито несподіваного прориву на такому змаганні «незручної» кримськотатарської теми чимало хто відразу записав у розряд сенсацій. Тим паче – і це не є відкриттям: підсумки будь­якого фестивалю конкурсного спрямування або ж одіозного преміювання зазвичай є відлунням поточних політичних подій. Дивно виходить, з одного боку медалі – анексія Криму, з другого – нагорода з рук спецпредставника президента РФ із міжнародного культурного співробітництва Михайла Швидкого. Він, до речі, по­фарисейському зазначив, мовляв, мистецтво кіно – найголовніше в житті, воно навіть головніше за політику…

Що стоїть за таємним голосуванням на користь стрічки Сеїтаб­лаєва: намагання деяких кіноакадеміків хоча б частково реабілітувати російську інтелігенцію, частина якої заплямувала себе підписуванням пропутінського листа? Або щось зовсім інше?.. Парламентський журнал «Віче» повернеться до міркувань про це у травневому випуску. Вони будуть на часі: 18 травня відзначається День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, що відбулася 70 років тому.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА