передплата Українською | In English

№7, квітень 2014

Незасвоєні уроки ЧорнобиляНезасвоєні уроки Чорнобиля

Поділитися:

На тлі гострої фінансово-економічної кризи, політичної нестабільності й драматичних подій в Україні, що впродовж останніх місяців не тільки хвилюють наше суспільство, а й перебувають у полі зору світової спільноти, якось відійшли на задній план проблеми, пов’язані з Чорнобильською катастрофою, ліквідація наслідків якої й через 28 років потребує значних коштів і зусиль, постійної уваги, кваліфікованих відповідальних рішень…

Сумна дата 26 квітня спонукає нас, віддаючи належне мужності й жертовності ліквідаторів аварії на ЧАЕС, ще і ще раз переосмислити причини найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, замислитися над тим, що ми винесли з гірких уроків Чорнобиля, чи все робимо для того, щоб більше ніколи не допустити повторення такого радіаційного лиха.

Сьогодні важливо не просто порушити цю тему, а розглянути ситуацію з усією відвертістю і критичністю. Порівнюючи ставлення до чорнобильських проблем у минулому і нині, можна констатувати невиправдане зменшення уваги до них, особ­ливо за кілька останніх років. Згадаємо, що упродовж перших двох десятиліть, попри відсутність досвіду і зумовлені цим прорахунки, було багато зроблено для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: проведено технічно складні масштабні заходи, розроблено потрібне законодавство, сформовано відповідну систему державного управління з необхідними виконавчими структурами. Навіть у Конституції України зафіксовано, що «подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, […] є обов'язком держави » (ст. 16).

Після численних реорганізацій згаданої системи управління (їх уже й перелічити важко) з 2011 року за всі технологічні заходи в цій сфері відповідає Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Ця назва, звісно, не відображає й малої частки покладених на нього завдань. Ось тільки перелік напрямів діяльності агентства, за якими було підсумовано роботу в минулому році на лютневому засіданні колегії в Чорнобилі:

– зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

– поводження з радіоактивними відходами;

– підтримка екологічно безпечного стану в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;

– радіаційний захист населення та екологічне оздоровлення забруднених територій;

– комплексне медико­санітарне забезпечення громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За кожним пунктом можна багато чого розповісти, але розглянемо лише один із найпроблемніших – «поводження з радіоактивними відходами». Початок цієї справи в 2008 році був обнадійливий. Започаткована тоді Загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами була чи не єдиною державною програмою, яка з часу її затвердження законом повністю забезпечувалася реальними фінансовими ресурсами. Це досягалося з допомогою Фонду поводження з радіоактивними відходами. До речі, законопроект зі створення цього Фонду був підтриманий у парламенті 432 голосами! Така одностайність зумовлена тим, що йшлося зовсім не про політику, а радіаційну та ядерну безпеку, тобто стосувалося усіх нас, наших дітей, майбутніх поколінь, довкілля.

Наповнює фонд основний його платник – Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що перераховує 0, 74 копійки з кожної кіловат­години електроенергії, виробленої на АЕС. Також у фонд надходять відрахування від всіх «виробників» радіоактивних відходів.

Отже, необхідні кошти є, але фінансування цієї програми вкрай низьке – у межах 5–8%. То куди зникають гроші, необхідні для життєво важливої справи (радіоактивних відходів утворилося до 4 мільйонів кубічних метрів)? Ось показники 2013 року. Планові надходження до фонду – майже 625 мільйонів гривень. Але з них на заходи на Чорнобильській АЕС і в зоні відчуження, які не стосуються поводження з радіоактивними відходами, виділено відповідно 380 та 170 мільйонів гривень.

І тільки залишок пішов за призначенням, що дало змогу займатися виконанням лише двох із 13 завдань програми. Та й то значну частину робіт удалося виконати завдяки технічній допомозі США, Німеччини, Франції, Великої Британії та інших країн.

Загалом за чотири роки з фонду не за призначенням спрямовано понад два мільярди гривень. Через це майже не оновлюється інфраструктура спецкомбінатів Державного об’єднання «Радон», працівники яких змушені застосовувати ще радянське обладнанням для різних робіт з радіаційними джерелами і матеріалами, зокрема для ліквідації локальних радіаційних аварій. А сховища для радіоактивних відходів? Потрібні так звані геологічні сховища, тобто розташовані глибоко під землею у стабільних геологічних формаціях. Це сучасна світова практика. І два закони України зобов’язують створювати саме геологічне сховище. Та в нас на це… не вистачає кош­тів, і зроблено інший явно сумнівний вибір – обладнують проміжні, дешеві сховища. Але ж це не вирішує головного завдання – своєчасного безпечного і кінцевого захоронення спеціально підготовлених радіоактивних відходів! До того ж, проміжні сховища потребують обслуговування упродовж десятків, а то й сотень років, тож у підсумку витрати значно перевищать вартість геологічного сховища. Можна поспівчувати й «Енергоатому» – кошти перераховує справно, а сховищ для відходів відпрацьованого ядерного палива своїх АЕС не має.

У 2012 році закінчилася дія Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Нова не розроблена, що не завадило щороку вилучати на потреби ЧАЕС приблизно 400 мільйонів гривень з Фонду поводження з радіоактивними відходами. Ще раніше (у 2010 році) закінчився термін дії Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Незважаючи на відповідні доручення парламенту і уряду нову програму за ці роки так і не розробили. Тому фінансування заходів у зоні відчуження здійснюється також без врахування відповідної статті Бюджетного кодексу України, а з фонду, що має зовсім інше призначення, беруть ще приблизно 170 мільйонів гривень на рік. Хіба для того він створювався, щоб латати такі «дірки», а власні завдання відкладати?

У всіх конвенціях у сфері безпечного поводження з радіоактивними відходами, директивах ЄС, базових принципах з безпеки МАГАТЕ виразно й переконливо висловлено вимогу до всіх країн, які підписали зазначені документи або є членами цих міжнародних організацій – не переносити нинішні проблеми (зокрема фінансовий тягар) на майбутні покоління. Рівень фінансування чорнобильських програм показує, що ми передаємо у спадок майбутнім поколінням до 95% такого тягаря і при цьому й сьогодні не дбаємо належним чином про радіаційну безпеку.

Ставлення до проблем, пов’язаних із подоланням наслідків чорнобильської катастрофи, зокрема, поводження з радіоактивними відходами, які через неї утворилися, наводять на думку, що ми швидко стали забувати «уроки Чорнобиля», про які згадуємо лише 26 квітня. Залишається сподіватися, що нинішні революційні зміни в суспільстві торкнуться й ставлення до болючих чорнобильських проблем, допоможуть забезпечити виконання (з відповідним фінансуванням) заходів для їх розв’язання.

Автор: Микола ПРОСКУРА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

"Формула Штайнмаєра" може бути пасткою, але Україна ще може виграти – євродепутат Сьогодні, 13 листопада

У Конгресі почалися відкриті слухання у справі імпічменту Трампа Сьогодні, 13 листопада

Додон запропонував своєму раднику очолити уряд Молдови Сьогодні, 13 листопада

У ЄС виступили з новою ініціативою для прискорення інтеграції України, Грузії і Молдови Сьогодні, 13 листопада

Хмара: Референдум з приводу ринку землі - це шахрайство президента Сьогодні, 13 листопада

"Справа банкірів": суд заарештував ексспівробітницю НБУ на 2 місяці Сьогодні, 13 листопада

Фаріон: Чужинці при владі намагаються зробити з України сировинний придаток Сьогодні, 13 листопада

У Мінекономіки назвали вартість гектара при відкритті ринку землі Сьогодні, 13 листопада

Угорщина прийняла великий штраф за невідповідне використання коштів ЄС Вчора, 12 листопада

Рада проголосувала за останній законопроєкт для "промислового безвізу" з ЄС Вчора, 12 листопада